Академік-мільйонер. Як головний пульмонолог країни розбагатів на епідемії туберкульозу


Академік-мільйонер. Як головний пульмонолог країни розбагатів на епідемії туберкульозу
Академік-мільйонер. Як головний пульмонолог країни розбагатів на епідемії туберкульозу

Юрій Фещенко міцно тримається за бюджетне корито вже другий десяток років.
CRiME вже розповідав про те, як в гонитві за прибутком українська компанія “Юрія-Фарм” побила рекорд цинізму – і запустила на телебаченні рекламу, яка обіцяє захист від коронавируса покупцям протигрибкового препарату “Декасан”. Після хвилі обурення цинічним маніпуляцією ми розібралися, завдяки кому подібна реклама взагалі стала можливою. І з’ясували, що реальний власник цієї компанії за сумісництвом є головним пульмонологом країни. І по повній використовує відкриваються перед ним практично безмежні можливості для просування власного бізнесу.
У другій частині розслідування «оглядача»- як Юрій Фещенко заробляв на державний бюджет і чому Україна вийшла в лідери по захворюваності на туберкульоз.
Жирні “двохтисячному”
На відміну від інших галузей великого бізнесу, справжньою “золотою ерою” для фармацевтики стали не лихі 1990-ті, а “жирні 2000-е”. Саме на початку 21 століття в Україні фармлоббісти перебували на піку своєї впливовості – і могли працювати без будь-яких гальм і утисків.

У 2008 році за дорученням Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я народний депутат Коновалюк підготував звіт, оприлюднення якого викликало величезний скандал. У цьому звіті розписано, ким, як і за допомогою яких схем в період з 2005 по 2007 рік на закупівлю ліків та медобладнання була відмита половина закладених на охорону здоров’я бюджетних коштів

Не обійшлося в цьому звіті і без згадки Юрія Івановича Фещенко і його “Юрія-Фарм”.
Адже ця компанія багато років годувалася з бюджету. Наприклад, згідно з даними “Інформації про результати перевірки стану закупівлі медикаментів Міністерством охорони здоров’я 2009-2010 роках”, підготовленої КРУ за підсумками перевірки держзакупівель, вона входила в сімку приватних компаній, що постачають 98% всіх препаратів для державних закупівель! І влізти в цю дружну компанію, роками дерибаняться між собою державні тендери і сотні мільйонів гривень, сторонні компанії не мали ні найменшого шансу. Навіть якщо їх ціни були нижче, а продукція якісніша.
Але повернемося до звіту Коновалюка. У цьому дослідженні глава Інституту фтизіатрії і пульмонології Юрій Фещенко фігурує як один з членів “організованої групи Багрія-Лірника-Фещенко”. Більш того: перебуваючи в статусі лікаря Миколи Азарова, він в цій групі грає основну лобістську роль.
І робить це настільки успішно, що за короткий проміжок часу “Юрія-Фарм” виходить в лідери з виробництва інфузійних розчинів по всьому СНД. При цьому, співвітчизникам Юрій Іванович свою продукцію продавав в буквальному сенсі втридорога: в бюджетних закупівлях протитуберкульозні препарати цієї компанії продавалися за ціною, завищеною від 3-х до 20 разів у порівнянні з аналогічними препаратами виробництва Азербайджану, Узбекистану та Молдови.
1
Революція Переваги vs корупція в МОЗ
Після Революції Переваги в Україні з 2015 року було запроваджено новий механізм закупівель МОЗ. Відтепер ліки за бюджетні кошти повинні закуповуватися через міжнародні організації. І, здавалося б, це повинно було б завдати нищівного удару по корупційним і лобістським схемами на фармацевтичному ринку.
Особливо важливо було домогтися цього в сегменті закупівель ліків для лікування туберкульозу. Тим більше, що саме тут, через конкурентну номенклатури, представленої, в основному, генеричним поруч препаратів і досвідом проведення таких закупівель міжнародниками за гроші Глобального лікарського фонду – міжнародні організації і показали свою ефективність.
Так, обсяг лікарських засобів, придбаних ПРООН за кошти бюджету в 2015 році, на 54% перевищував обсяги закупівлі МОЗ у 2014 році. Причина – придбання ПРООН лікарських засобів за цінами, майже в 8,6 рази нижче цін, за якими МОЗ проводив закупівлі в 2014-му. це дозволило на покупку 6 з 18 позицій препаратів заощадити мільйон доларів! Тільки на закупівлю препарату “Циклосерин” вдалося заощадити 371 тисячу доларів, на закупівлю “лінезолідом” економія склала 355 тисяч доларів!
Але навіть в таких умовах лобістська мережа, роками що вибудовуються одним дуже відомим академіком для компанії “Юрія-Фарм”, продовжила працювати без збоїв. У 2015 році ця компанія примудрилася продати два своїх препарату ПРООН за цінами, що перевищують ціни для МОЗ роком раніше. Так, ціна “Ізоніазид 4000 мг” в валютному еквіваленті була вище на 21,6%, а “етамбутол 2000мг” – на 4,4%.

2
Чому ж ефективні міжнародні закупівлі дали збій саме на “Юрія-Фарм”? Розгадка – в заздалегідь створеному лобістами монополізмі. В абсолютно конкурентної номенклатурі протитуберкульозних препаратів, яку для міжнародних організацій розробила номенклатурна комісія МОЗ, було тільки дві монопольні позиції: “Ізоніазид 4000 мг у формі випуску сироп у флаконі” і “Етамбутол 2000 мг на флаконах”. І обидві вони виробляються тільки компанією “Юрія-Фарм”.
Включення в номенклатуру закупівель на 2015 рік монопольних позицій компанії “Юрія-Фарм” лобіювала підпорядкована академіка Фещенко, представник Інституту фтизіатрії і пульмонології і на той час – головний позаштатний фтизіатр МОЗу – Світлана Черенько. Наступного року до складу робочої групи, що розробляє пропозиції до номенклатури закупівель, увійшли вже двоє підлеглих Фещенко – так що шанси “Юрія-Фарм” на постійне включення її продукції в номенклатуру закупівель зросли ще більше.
Розмах лобіювання і “продавлювання” продукції “Юрія-Фарм” дійсно вражає. Закупівлі вироблюваних цією компанією інфекційних форм протитуберкульозних препаратів проводилися навіть попри те, що проти їх застосування регулярно висловлювалися представники Всесвітньої організації охорони здоров’я, а в закупівлі міжнародних організацій за кошти глобальних донорів такі форми випуску протитуберкульозних препаратів відсутні.
Дивовижний факт: чим вище були ціни на препарати “Юрія-Фарм” по тих позиціях, де компанія була монополістом – тим більше росла сформована МОЗ потреба в цих препаратах. Втім, нічого дивного насправді тут немає: потреба в закупівлі ліків формувалася на основі заявок від головних фтизіатрів по регіонах. Тих самих, яких цілком і повністю контролює пан Фещенко.
Так що вельмишановний академік обіграв ПРООН з розгромним рахунком: завдяки його зусиллям, частка компанії “Юрія-Фарм” в закупівлі ПРООН з туберкульозу в 2015 році в порівнянні з попереднім роком зросла на 391% (майже в 5 разів)!
І Прозорро – не перешкода
Наступним викликом після системи міжнародних закупівель для фармкоррупціонеров і їх впливових лобістів повинна була стати система електронних торгів Прозорро. Саме через цю систему з 2016 року проводиться основний обсяг регіональних закупівель лікарських засобів.
Але хіба є щось, що може зупинити жодних до наживи людей з фантазією і необмеженими лобістськими можливостями?
Недосконалість самої системи і активне використання лобістських інструментів на етапі підготовки до закупівель – зокрема, при визначенні номенклатури і вимог до предмету закупівлі – дозволяє обходити електронну систему торгів, знижуючи конкуренцію і завищуючи ціну.
За даними, опублікованими в Аналітичному звіті Центру протидії корупції за результатами закупівель ліків для онкохворих міжнародними організаціями та медичними установами в 2016 році, найбільш часто в кулуарних домовленостях між учасниками торгів з метою зниження конкуренції і завищенні ціни в 2016 році була викрита компанія “Юрія-Фарм “.
3
На руку в досягненні цих кулуарних домовленостей “Юрія-Фарм” грало те, що у компанії багато штучно-монопольних позицій, які за фактом є абсолютно традиційними лікарськими засобами з дещо видозміненій упаковкою або дозуванням. На цих відмінностях і грали лобісти “Юрія-Фарм” з подачі академіка Фещенко: вони домагалися формування вимог до предмету закупівлі таким чином, щоб під виписані критерії підпадала тільки продукція “Юрія-Фарм”. А після, влаштовуючи псевдо-конкуренцію шляхом змови з іншими учасниками торгів, “Юрія-Фарм” роздувають продажну ціну на свою продукцію. Як правило, на 30-40%, а то і вище.
У підсумку за і без того недостатні гроші, які виділяються на закупівлю ліків за державними програмами, закуповувалося катастрофічно мало життєво важливих для важко хворих українців ліків. Купити більшість з них за свої гроші ці люди просто не могли. Так що “комерційна політика” цієї компанії в прямому сенсі слова могла коштувати людських життів.
Лобізм “Юрія-Фарм” при реєстрації лікарських засобів
Насправді, лобізм при держзакупівлях – далеко не єдине, що міг зробити академік Фещенко для “Юрія-Фарм”. Адже Юрій Іванович – один з основних експертів “Державного експертного центру МОЗ України” – і безпосередньо задіяний в процесі державної реєстрації лікарських засобів. Так що з держреєстрацією у “Юрія-Фарм” проблем не було.
Незважаючи на прямий конфлікт інтересів, академік Фещенко неодноразово в якості керівника консультаційно-експертної групи “Пульмонологія. Фтизіатрія” ДП ДЕЦ МОЗ робив експертизу препаратів компанії “Юрія-Фарм” для їх державної реєстрації. І особисто – як член науково-експертної ради – доповідав про її результати на засіданні науково-експертної ДП ДЕЦ МОЗ, лобіюючи надання цієї реєстрації.
Наприклад, під час заслуховування експертизи препарату “Деркаст” при його державної реєстрації, доповідачем на засіданні науково-експертної ради Деца виступив сам академік НАМНУ Юрій Фещенко. І нікого не збентежив ні конфлікт інтересів, ні неприкритий лобізм цієї ситуації.
4
Втім, шановному академіку дозволялося і не таке.
Наприклад, плювати на право інтелектуальної власності на захищене патентом лікарський засіб. Так, скориставшись лазівками в законодавстві, Фещенко примудрився протягнути державну реєстрацію генерика для своєї улюбленої компанії-тезки “Юрія-Фарм”. При цьому вкрадений препарат був у ведучого німецького фармпроизводителя – компанії “Байєр”.
А адже саме так вчинила компанія “Юрія-Фарм”, отримавши в 2014 році державну реєстрацію лікарського засобу “МАКСІЦІН®”, що порушило права Bayer Pharma AG на ексклюзивний випуск ліків з міжнародними непатентованими назвою моксифлоксацин.
І спочатку подібна нахабство навіть дала свої плоди. За перший рік після отримання державної реєстрації “Максіціна” “Юрія-Фарм” на українському ринку відрубала у “Байєра” близько 14 млн. Грн. Але німці звернулися до суду – і в 2016 році домоглися скасування незаконної реєстрації та відновлення своїх ексклюзивних прав на випуск препарату “Авелокс”.
Втім, на репутації України в очах іноземних інвесторів свій відбиток ця огидна ситуація залишила.
Чи не “Юрія-Фарм” єдиної
Ми вже згадували, що академік НАМНУ Юрій Іванович Фещенко як експерт, член та керівник різних експертних груп і рад, має можливість впливати на допуск препаратів на ринок – або їх недопуск, що є відмінним важелем боротьби з конкурентами. Зокрема, в сфері ведення Юрія Івановича – протитуберкульозні і противірусні препарати. Іншими словами, мова йде про багатомільйонні замовлення і ринку збуту для виробників.
І Юрій Іванович міг – і допомагав – не тільки “Юрія-Фарм”.
Як член науково-експертної ради Державного експертного центру, Фещенко може впливати на можливість реєстрації препаратів або припинення їх реєстраційного свідоцтва, твердження або незатвердження результатів клінічних випробувань препаратів. Використовуючи своє становище, він лобіює комерційні інтереси світових фармвиробників – і непогано на цьому заробляє.
Так, за наявною в нашому розпорядженні інформації, Юрій Фещенко отримував в 2014-16 роках доходи від ряду фармвиробників:
5
Як бачимо, вельмишановного академіка Фещенко платять основні світові виробники протитуберкульозних та противірусних препаратів, присутні на ринку України – ГлаксоСмітКляйн, Санофі та АстраЗенека.
Найбільше – на 3,5 млн. Грн. – сімейний бюджет Фещенко підтримала компанія “ГлаксоСмітКляйн”. Майже половина цієї суми була виплачена в другому кварталі 2015 року, що цілком могло бути вдячністю за заборону в кінці 2014 року обороту конкурентного препарату “Арбідол” і розширення ринку продажів противірусних препаратів.
Компанія “Санофі”, яка заплатила Фещенко 581 тис. Грн., Є виробником препарату першого ряду лікування туберкульозу “Рифампіцину”, реєстрація якого була відновлена ​​в січні 2017 року, а також виробником вакцини проти грипу, яка була зареєстрована в Україні у вересні 2015 роки ( саме в цей час відбулися основні платежі від “Санофі”).
Компанія “АстраЗенека”, яка заплатила Фещенко 1,2 млн. Грн., Є світовим виробником пульмонологічних препаратів Симбикорт турбухалер, Пульмикорт і Бретаріс Дженуейр, які були зареєстровані на ринку України в 2016 році.
У 2017 і 2018 року ситуація з доходами від подібної “підробітку” не змінилася. Практично ті ж суми, практично ті ж платники. У 2017 році загальний дохід, отриманий академіком Фещенко від провідних світових фармкомпаній склав трохи більше 6 млн. Грн, а в 2018 – 4,6 млн.
За останні п’ять років академік НАМНУ Юрій Фещенко, керуючи бюджетним інститутом і будучи державним експертом з реєстрації фармацевтичних препаратів, “наколядував” у провідних фармвиробників більше 16 млн. Грн або близько 600 тис. Дол.
Ніяких витрат. Ніякого конфлікту інтересів. Ніяких докорів сумління.
Академік-мільйонер
Хто знає, як довго “надбавка до зарплати” у доларового мільйонера, який очолює бюджетне медустанову з регулярними затримками з виплати зарплат, залишалася б секретом. Все виплило назовні після того, як в будинок до Фещенко влізли злодії. Люди в балаклавах увірвалися в будинок академіка в Голосіївському районі Києва, зв’язали господаря і його дружину Наталю і за допомогою погроз змусили віддати коштовності і … 15 мільйонів гривень! Саме таку суму готівкою зберігав удома вельмишановний академік.
А до всього, на скромну зарплату в держустанові він примудрився купити три квартири, три будинки і стільки ж земельних ділянок. Значні суми Фещенко зберігав і на банківських рахунках.
Відразу після того, як зухвале пограбування відкрило суспільству реальне матеріальне становище пана академіка, йому дещо зіпсували нерви журналісти, наполегливо намагалися з’ясувати, звідки такі гроші у співробітника бюджетної установи в злиденній країні.
Але поступово інтерес до Фещенко витіснили новими корупційними скандалами. І про Юрія Івановича все забули. І він спокійно продовжує робити те ж, що і протягом багатьох років до цього – за мовчазного потурання з боку контролюючих та правоохоронних органів.
crime-ua.com



Источник – antikor.com.ua

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *