Atlantic Council: Україна на роздоріжжі у війні з корупцією і їй потрібна допомога




Західні партнери Києва критикували як скандальне рішення КСУ, так і законодавчі ініціативи, націлені виправити його, але ніхто з них досі не запропонував вихід з конституційної кризи.
Щойно антикорупційні реформи в Україні почали приносити плоди, старі еліти завдали удар у відповідь. 27 жовтня Конституційний суд оголосив неконституційними повноваження НАЗК з перевірки декларацій про активи держслужбовців.
Це рішення прибрало важливу сполучну ланку між антикорупційними інститутами, створеними після Революції Гідності 2014 року. Воно підірвало українську можливість розслідувати незаконне збагачення чиновників. Такі зміни радикально підвищили ставки у битві, яка триває всередині України за майбутній напрямок розвитку країни. Про це в статті для Atlantic Council пише старший експерт програми “Майбутнє Європи” в фундації Bertelsmann Stiftung Міріам Космель.
Підтримка ЄС і МВФ для України тісно пов’язана з антикорупційними реформами. Тим часом, українська економіка сильно постраждала від кризи через коронавірус. Їй гостро потрібна ця підтримка.
Президент Володимир Зеленський в жовтні відреагував на рішення Конституційного суду, запропонувавши законопроект про позбавлення влади нинішніх суддів. Західні партнери Києва розкритикували рішення щодо декларацій, але вони також не запропонували жодного рішення. Наприклад, експерти Ради Європи з верховенства закону застерегли проти ліквідації суддівських мандатів. Вони стверджували, що навіть заради хорошої мети порушення Конституції України не може привести до верховенства закону. А боротьба з корупцією переслідує саме цю мету.
Вся ця критика не враховує принципу поділу влади й інституційного захисту від системної корупції. Натомість вона наголошує на гарантованій Конституцією юридичній незалежності. Судді КСУ теж це роблять. Різниця лише в тому, що західні критики вірять у верховенство закону, а судді ховаються за фасадом верховенства закону й судового самоврядування. Розпуск складу КСУ вимагає підтримки двох третин суддів. Оскільки націлених на реформи суддів зараз меншість, цього не станеться ніколи.
Тим часом, міжнародні експерти не пропонують Києву жодних рішень. Зокрема, як зробити захист від систематичної корупції ефективним, коли найвищий суд країни зайнятий людьми, призначеними корумпованою системою.
Деякі судді КСУ також під слідством, яке ведуть саме ті антикорупційні чиновники, чиї відомства судді намагаються придушити чи розпустити. Йдеться про порушення обов’язкового декларування активів й інших конфлікти інтересів.
Є надії на те, що парламент України зможе повторно схвалити скасоване антикорупційне законодавство. Однак, значна частина депутатів не будуть за це голосувати. Оскільки вони або пов’язані з впливовими бізнес-групами, які проти реформ, або ж самі бояться переслідування з боку антикорупційних агенцій.
Близько 30 налаштованих на реформи депутатів увійшли в українську політику в 2014 році. Вони забезпечили безпрецедентний поштовх для проведення реальних реформ. І це був новий феномен в Україні. Українські антикорупційні закони були результатом об’єднання сил депутатів-реформаторів, громадянського суспільства і західних партнерів. Такої єдності зараз немає. 
Серед 264 депутатів з партії “Слуга Народу” є справжні представники своїх виборців у повному сенсі слова. Але вони в меншості. Тому поки немає жодної надії на те, що буде схвалені законодавчі поправки до Конституції й зміна складу КСУ. Для цього знадобиться підтримка 300 депутатів, а також визнання результату з боку самого Конституційного суду. Всі законопроекти, які стали альтернативою до пропозиції Зеленського, мають схожий недолік. Вони або порушують Конституцію України, або вимагають згоди Конституційного суду.
Корупція – це зловживання довіреною владою. Недопущення й боротьба з таким зловживанням – це передумова для встановлення верховенства закону. Лише судова система, в якій компетентність – це непорушне правило, може переслідувати корупцію. Лише надійні заходи з контролю корупції й розподіл влади може гарантувати, що судді й прокурори не будуть самі корумпованими. І лише демократичні структури, засновані на верховенстві закону, можуть дати прозорість, нагляд й незалежність урядових інститутів.
Як може Україна досягти бажаного контролю корупції, якщо могутні гравці захопили інститути, щоб захистити власне домінування? Будучи молодою й хиткою демократією, Україна, без сумніву уразлива. Її власні олігархи боряться з реформами, а Росія використовує будь-яку можливість, щоб зберігати українську інституційну слабкість.
Корупція є в кожному суспільстві. Але держава, чиї структури влади засновані на правилах, може зробити так, щоб довіреною владою здебільшого не зловживали. Коли такі порушення стають виключенням, а не нормою, корупцію можна зробити прозорою і переслідуваною. 
Вищий антикорупційний суд – чудовий приклад того, як Україна може призначити компетентних суддів з високим рівнем професіоналізму. Незалежний орган, який складався з міжнародних юристів й експертів від громадянського суспільства, оцінив усіх кандидатів. Жоден суддя в Конституційному суді не пройшов через аналогічну процедуру.
Нинішня криза настільки велика, а налаштовані на реформи сили настільки слабкі з точки зору досвіду й влади, що вони не зможуть досягти успіху без сторонньої допомоги. ЄС повинен допомогти президенту Зеленському знайти вихід з цієї кризи, який би просував верховенство закону в довгостроковій перспективі.
Україна стоїть на роздоріжжі. Або вона пожне плоди антикорупційної битви через роки, або олігархічна система й різні впливові сили переможуть.



Источник – antikor.com.ua

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *