банки в Україні поміняють правила • Портал АНТІКОР


«Безпроцентні кредити» скасовуються: банки в Україні поміняють правила
«Безпроцентні кредити» скасовуються: банки в Україні поміняють правила

Найбільш часті проблеми, з якими стикаються і на які скаржаться клієнти банків, так чи інакше пов'язані з недостовірної чи неповної (прихованої) інформацією по кредитах і депозитах.

У Національному банку України порахували, що 67% звернень громадян, що надійшли в 2019 році, містили ознаки порушень прав споживачів. У тому числі українці скаржилися на оманливу рекламу депозитів, різну процентну ставку в договорі і при фактичному розрахунку і т.д. 33% звернень стосувалися відносин за кредитними договорами.
Але в самий найближчий час підстави для подібних скарг можуть зникнути: вступлять в силу зміни законодавства і нормативних актів НБУ, які потребують від банків надавати клієнтам детальну і правдиву інформацію щодо вартості кредитів і депозитів.
Ще у вересні 2019 року було прийнято закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав споживачів фінансових послуг", відповідно до якого Нацбанк отримав повноваження щодо захисту прав споживачів фінансових послуг. У цьому ж законі міститься вимога до фінансових установ розкривати клієнтам інформацію про "вартості, ціні / тарифах, розмір плати (відсотках) за фінансові послуги, незалежно від виду фінансової послуги". Причому на сайті фінансової установи повинна бути інформація про "загальну суму зборів, платежів та інших витрат, які повинен сплатити клієнт, включаючи податки, або, якщо конкретний розмір не може бути визначений, – порядок визначення таких витрат". Також закон забороняє банкам брати відсотки або "неустойки" за дострокове виконання зобов'язань за договором (наприклад, погашення кредиту), за відмову від договору або дострокове розривання договору. До фінансових установ, які не виконують вимогу про надання повної інформації про ту чи іншої послуги, будуть застосовуватися штрафні санкції в розмірі від 300 до 600 неоподатковуваних мінімумів, тобто від 5100 до 10 200 грн за кожен випадок.

Ці вимоги закону вступили в силу 19 січня. В цей же день вступило в силу і постанова Нацбанку "Про затвердження Змін до Правил розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача і реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит". Постанова визначає точний перелік інформації про споживчі кредити, яку повинні знати клієнти банків, перш ніж укладати договори. Раніше такого переліку не було, і це дозволяло банкам замовчувати про деякі платежі, які, тим не менш, іноді серйозно підвищували для позичальника виплати по кредиту. Тепер же "безвідсоткових кредитів", які за фактом виявлялися кредитами зі 100 і більше відсотками річних, у банків більше не повинно бути.
А з 2 червня вступає в силу вимога НБУ про необхідність надавати вичерпну інформацію про послуги банку (в т. Ч. За реальну вартість кредитів і депозитів) на його сайті, причому в єдиному уніфікованому форматі.
"Споживач, зайшовши на веб-сайт будь-якого банку, повинен мати можливість завантажити файл з вичерпною інформацією про повну вартість, умови отримання послуги, ризиків і т.д., а також легко порівняти послуги кількох різних банків", – повідомляє НБУ.
"Положення про інформаційне забезпечення банками клієнтів щодо банківських та інших фінансових послуг" НБУ затвердив ще в кінці листопада, проте дав банкам три місяці на підготовку.
Експерти вважають нововведення абсолютно правильними.

"Початковою інформаційної ассимметрии зловживали самі банки, могли зловживати і органи нагляду. Так що вимога розкривати повну інформацію – правильне", – говорить економіст, завідувач сектором інституційної економіки Інституту економіки і прогнозування Олег Яременко.
Хоча, наприклад, ситуацію з депозитами не всі експерти вважають критичною. На відміну від споживчих кредитів, "відсоток обману" по депозитах найчастіше вельми скромний.
"Ситуація з депозитами не критична. Банки можуть вказувати 16% прибутковість по вкладу, а насправді середня прибутковість за період складе 14,25%. Одна з найпопулярніших прийомів банків – вклади з" сходовим "нарахуванням відсотків. Схема проста: термін вкладу розбивається на періоди, в кожен з яких своя ставка. Підсумкова прибутковість такого вкладу – середнє від цих ставок, але в рекламі вказують максимальну прибутковість. Це простий піар і один з найбільш популярних і ефективних способів залучення коштів населення. Шахрайством дії ба нка назвати не можна. Адже невідповідність інформації в рекламі і фактів – часткове ", – говорить аналітик" Центру біржових технологій "Максим Орищак.
Максим Орищак вважає, що на сьогоднішній день проблема полягає в тому, що люди не уважно вивчають умови надання банківських послуг до кінця.
Звичайно, з таким твердженням можна посперечатися – хоча б щодо форми надання інформації клієнту, яка часто буває заплутаною і пестрящей складними термінами, мало зрозумілими людям без спеціальної освіти. Але наскільки вирішують проблему нововведення НБУ?
Олег Яременко, наприклад, упевнений: змушуючи банки відкривати інформацію, непогано було б "змусити клієнтів банків цю інформацію читати.
"Банки-то будуть розкривати інформацію. А ось клієнти прочитають її чи ні? Я вважаю, потрібно, щоб клієнт в обов'язковому порядку підписував документ про те, що він попереджений про ризики, про повну вартість послуги, про можливі форс-мажорів. Щоб клієнт знав, що у нього можуть забрати квартиру, що він може ще щось втратити. У такому випадку і банк був би захищений, і клієнт буде точно поінформований і теж буде нести відповідальність ", – говорить Олег Яременко.
Якщо на вимогу НБУ вся інформація буде відкрита і люди отримають можливість порівнювати і вибирати краще, чи не почнуть банки змагатися в розмірі ставок? Адже, як підкреслюють економісти, надто великі відсотки – високі ризики. Які можуть бути наслідки такої гонки за клієнта?
"Конкуренція, боротьба за клієнта – це завжди плюс для будь-якого ринку, в тому числі для ринку банківських послуг. Звичайно, деякі можуть почати шукати" кращі "умови, з найвищими відсотками. Але, нагадаю, в разі форс-мажору Фонд гарантування вкладів буде відшкодовувати внесок тільки за середньоринковою ставкою. Так що, якщо у банку депозитна ставка вища за середню, – це додатковий ризик. І клієнт повинен розділяти цей ризик з банком. Поклав чоловік гроші на депозит під підозріло високі відсотки – це його ризик. І він повинен нести частину про тветственності за своє рішення, а не перекладати її повністю на банк або на третіх осіб ", – вважає Олег Яременко.
Ще одна "порція" нововведень, що стосуються інформації про банківські послуги, вступить в силу також з червня. Зокрема, на сайтах усіх банків повинні з'явитися кредитні і депозитні калькулятори для того, щоб кожен клієнт розумів, яку реальну прибутковість від депозиту він отримає або якими будуть його дійсні витрати по кредиту.

Крім того, з червня банкам буде заборонено вказувати недостовірну інформацію про свої продукти навіть в рекламі. Так що ніяких "безвідсоткових кредитів" більше не буде.
А з 1 липня Нацбанк візьметься за небанківські установи: страхові, лізингові, факторингові компанії, кредитні спілки та ломбарди, і т. Д. З цього моменту на нього буде покладено функції регулятора небанківських фінансових послуг фінансового сектора. Слід очікувати, що подібні вимоги щодо чесної інформації поширяться і на ці установи.



Источник – antikor.com.ua

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *