Банки знову блокують рахунки людей і бізнесу через нового закону про фінмоніторинг


Банки знову блокують рахунки людей і бізнесу через нового закону про фінмоніторинг
Банки знову блокують рахунки людей і бізнесу через нового закону про фінмоніторинг

У населення і бізнесу після 28 квітня виникли нові проблеми з великими грошовими переказами і платежами, і їх вирішать не скоро.
Національний банк буде 3 місяці розробляти нову постанову по фінансовому моніторингу на виконання нового закону, який набрав чинності два тижні тому: “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдженню зброї масового знищення”, №361 -IX. У народі його називають законом “про 5 тисяч гривень”, оскільки він зобов’язав людей пред’являти документи або користуватися банківськими картами при перекладах / перерахування на суму понад 5 тис. Грн. Закон діє вже 9 робочих днів, а підзаконних актів під нього до цих пір не прийняли – немає відповідних постанов Нацбанку. Передає СВІТ з посиланням на КРАЇНУ. Це визнав сам НБУ, коли до нього полетіли запити від розгублених банків.
Про це йдеться у внутрішньому роз’ясненні, яке вдалося отримати “Країні” – №25-0006 / 20068. У ньому то, регулятор і повідомив, що йому буде потрібно 3 місяці (тобто до 28 липня 2020 року) на розробку нових правил під закон, документ підписала перший заступник голови Нацбанку Катерина Рожкова.
Внутрішнє роз'яснення НБУ №25-0006 / 20068. Фото: Країна
Внутрішнє роз'яснення НБУ №25-0006 / 20068. Фото: Країна

Внутрішнє роз’яснення НБУ №25-0006 / 20068. Фото: Країна
Пізніше з’явилося ще одне пояснення від Національного банку. Цей документ завізував заступник голови НБУ Олег Чурій, який курирує валютні операції. Його “Країна” також розшукала. У новій папері нацбанківець спробував пояснити підопічним банкам, які суми при валютних операціях (обслуговуванні експортно-імпортних контрактів) їм вважати незначними і які – значними. Адже новим законом піднімається сума, з якої в Україні повинен починатися фінансовий моніторинг: зі 150 тис. Грн до 400 тис. Грн. Фінмон значить, що людині або бізнесу потрібно пояснити походження грошей і дати пояснення мети своєї операції – кому і на що підуть кошти. Чурій в своєму роз’ясненні уточнив, що до 28 квітня банки могли “допитувати” своїх клієнтів за операціями понад 150 тис. Грн, а після 28 квітня – вже понад 400 тис. Грн.
Внутрішнє роз'яснення НБУ. Фото: Країна
Внутрішнє роз'яснення НБУ. Фото: Країна
Внутрішнє роз’яснення НБУ. Фото: Країна Внутрішнє роз’яснення НБУ. Фото: Країна Здавалося б, все це і так було прописано в законі №361-IX, тому, на перший погляд, не зрозуміти, чому потрібні були пояснення і уточнення з боку Національного банку. Однак з’ясувалося, що у клієнтів банків виникли проблеми через їх відсутність. І у людей, і у бізнесу. Банки зупиняли їм перерахування і блокували гроші на рахунках. “Дійсно на банки надходили скарги через блокувань. Вони не були масовими, але все ж фіксувалися. Коли юристи зверталися в банки, щоб вирішити проблеми, нам в обличчя говорили – подавайте на нас в суд.
За постановою суду все розблокуємо “, – розповів” Країні “керуючий партнер адвокатського об’єднання” Suprema Lex “Віктор Мороз. У чому проблема? Проблема виникла через те, що Нацбанк не спромігся прийняти до вступу в силу нового закону – до 28 квітня – нова постанова по фінансовому моніторингу. При цьому він не скасував своє старе постанову з цього приводу: №417 від 26 червня 2015 року. Чому – загадка. Адже горезвісний закон №361-IX був прийняв Верховною Радою ще в грудні 2019 року, і у НБУ була маса часу, щоб підготуватися. Однак ніхто про нічого не зробив, навіть старе постанову не скасував.
Зараз же регулятор знайшов собі безглузде виправдання: що відповідно до прикінцевих положень закону №361-IX, у нього є 3 місяці на затвердження нової постанови. Чи не з моменту прийняття закону, а з моменту вступу в силу – тобто з 28 квітня. Відповідальним і професійним такий підхід не назвеш, особливо з урахуванням важливості нового закону, до розробки якого був причетний і Нацбанк в тому числі (головним розробником вважається Держфінмоніторинг). Тобто давним-давно розумів і знав, що потрібно міняти в чинному законодавстві. Клієнти банків стали заручниками ситуації зі зміною правил. Починаючи з 28 квітня вони стали вільно перераховувати суми понад 150 тис. Грн, в розрахунку на те, що за новим законом, ті більше не підпадають по фінансовий моніторинг – він починається з 400 тис. Грн. Полетіли перерахування по 200-300 тис. Грн. Тобто клієнти банків вже почали жити і працювати за законом №361-IX. А банки продовжили виконувати старе постанову НБУ №417, за яким фінмон починається зі 150 тис. Грн (а не з 400 тис. Грн, як за новим законом). Виникли серйозні різночитання, результатом яких стали зупинки перекладів і блокування коштів на рахунках. Причина – зволікання, які виникли через Нацбанк. Скільки саме банків досі продовжує жити по старому постановою НБУ №417, і створювати проблеми своїм клієнтам – точно невідомо. У самих банках геть відмовляються коментувати ситуацію. Ніхто не хоче уславитися фінустановою, підставляють своїх клієнтів. Всі намагаються зберегти реноме клієнтоорієнтованої структури. Проте, юристи радять не проводити великих проводок всім тим, хто не зможе швидко надати пакет документів, який задовольнить фінмоніторинг. Тримати потрібні папери під рукою, щоб гроші ходили своєчасно. “Українські банки, на жаль, в першу чергу думають не про інтереси клієнта, а своїх і про свою звітності / відповідальності. Щоб їх ні в якому разі не покарав Нацбанк. Адже поняття фінансового моніторингу та критерії виписані нечітко у всій нормативній базі. Тому покарати можуть, якщо не за один пункт постанови, то за іншого. Це нікому не потрібно, тому простіше здати клієнта. Спочатку щось заблокувати, а потім відпустити, і нікого не буде хвилювати, наскільки життєво важливою була швидкість переказу коштів, і хто постраждав від пр Волочка. Суперечити Національному банку ніхто не ризикне. Колись давно незаконні дії НБУ активно заперечували (в суді в тому числі) лише два банки – Правекс-Банк і ПриватБанк.
Але при старих акціонерів, а не при нинішніх. Зараз за права клієнтів не борються, спокійно блокують гроші “, – прокоментував” Країні “ситуацію старший партнер адвокатської компанії” Кравець і партнери “Ростислав Кравець. Що робити? Всім тим, хто постраждав через життя за новим законом про фінмоніторинг і потрапив під блокування сум понад 150 тис. грн, дають класичний рада – оскаржити дії банку в суді.
Юристи хором говорять, що судді визнають закон вище постанови НБУ. А в законі №361-IX написано, що з 28 квітня 2020 року фінансовий моніторинг в Україні починається з 400 тис. Грн, а не 150 тис. Грн, як було раніше. Однак експерти визнають, що розвал в судовій системі не дозволить людям і бізнесу швидко захистити свої права. “Дійсно, варто подавати позов до суду, і там закон буде стояти на першому місці. Однак не можна забувати, що вітчизняна судова система перевантажена і не справляється навіть з поточного завантаження, не те, що підвищеної. Тому розгляд спору може бути призначено навіть не через місяць-другий, а взагалі на 2021 рік. на той час уже з’явиться нова постанова Нацбанку, і ситуація вирішитися “, – сказав” Країні “Віктор Мороз. Очікується, що в суди підуть або ті, хто зайняв принципову позицію і захоче довести неправоту банку і НБУ, або ті, хто спробує отримати неустойку. На це можуть піти роки, хоча домогтися свого можна. “Можна подавати в суд на банк і викликати в якості співвідповідача Нацбанк. Банк напевно буде до останнього доводити в суді, що був змушений виконувати постанову №417, і сам ні в чому не винен. Тому можна буде прийняти винним НБУ і після витратити час на то, щоб домогтися відшкодування збитку з держбюджету. Це може бути неустойка за зірваний контакт або сплачені згодом штрафи (за те, що платіж надійшов із запізненням). Варіантів може бути маса “, – резюмував Мороз.



Источник – antikor.com.ua

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *