Боротьба з організованою злочинністю — досвід ЄС • Портал АНТИКОР


Боротьба з організованою злочинністю — досвід ЄС
Боротьба з організованою злочинністю — досвід ЄС

Організована злочинна діяльність є одним з факторів, що сприяють зростанню загроз національній безпеці України. Налагодження системної протидії  оргзлочинності є важливим завданням забезпечення прав людини, підтримання громадської безпеки і правопорядку.
Нині в Україні інституційне забезпечення державної політики у сфері боротьби з організованою злочинністю не відповідає масштабам і небезпеці її поширення.  Так, ще наприкінці 2017 року,  за результатами рейтингу, проведеного фахівцями Всесвітнього економічного форуму, Україна посіла 113 місце серед 137 країн за рівнем поширення оргнанізованої злочинності, що свідчить про вкрай високий рівень небезпеки.
Також, існують проблеми узгодженості дій уповноважених суб’єктів у сфері боротьби з організованою злочинною діяльністю, якісного інформаційно-аналітичного забезпечення,  а також поглиблення міжнародної співпраці. Натомість, кримінальний світ не обмежений законодавчими умовностями та кордонами, добре пристосовується до мінливого середовища. Українські організовані злочинні угруповання вже давно мають міжнародні зв’язки та міцно інтегровані у транснаціональні кримінальні мережі.
Для прискорення формування ефективної та сучасної правоохоронної системи протидії організованій злочинності доцільно проаналізувати європейський досвід побудови відповідних інституційних механізмів.
Правова регламентація протидії організованій злочинності в країнах-членах ЄС зароджувалася і розвивалася у рамках національних правових систем. Основними складовими успішного проведення в країнах ЄС заходів, спрямованих на боротьбу з організованою злочинною діяльністю, є спеціалізація,  високий ступінь професіоналізму, ефективне законодавство, що  базуються на положеннях Конвенції ООН проти транснаціональної організованої злочинності.

Прикладом вирішення цього питання є досвід Угорщини, яка зараз переглядає концептуальні засади державної політики у сфері протидії організованій злочинності на національному та місцевому рівнях і посилює заходи боротьби з діяльністю організованих злочинних угруповань.
До суб’єктів, які здійснюють боротьбу з організованою злочинністю в Угорщині належать: Координаційний центр боротьби з організованою злочинністю; Антитерористичний центр; Національна поліція Угорщини; Міністерство внутрішніх справ; Спеціальна служба національної безпеки; Відомство захисту конституції; Інформаційне відомство; Військова служба національної безпеки; Центр антитерористичної розвідки та кримінального аналізу; Національна податкова та митна служба. Нагляд і контроль за згаданими органами здійснює Комітет з питань національної безпеки разом із Комітетом з питань оборони та правоохоронних органів Національних зборів.
Координаційний центр боротьби з організованою злочинністю (далі – Координаційний центр) створений у березні 2001 р. відповідно до закону Угорщини «Про Координаційний центр по боротьбі з організованою злочинністю», у зв’язку необхідністю координації угорських правоохоронних органів та спецслужб, усунення дублювання їхніх функцій і завдань у цій сфері.
Координаційний центр визначений як самостійне центральне координаційне відомство. Його основні завдання — накопичення та аналіз інформації з проблем протидії організованій злочинності; надання пропозицій для прийняття стратегічних рішень; інформаційне забезпечення взаємодіючих органів у рамках визначеного законодавством кола завдань; контроль за відсутністю дублювання завдань у діяльності уповноважених правоохоронних органів і спеціальних служб; надання їм допомоги у виявленні та припиненні діяльності організованих злочинних угруповань.
До Координаційного центру надходять дані, що стосуються організованої злочинної діяльності, із Антитерористичного центру, національних спецслужб і поліції та інших уповноважених органів. У залежності від ступеня важливості такої інформації, вона може мати певні обмеження для інших користувачів. 
Антитерористичний центр є спеціальним органом національної юрисдикції, основним призначенням якого є антитерористична діяльність та боротьба з організованою злочинністю.
Одним із головних завдань Національної поліції Угорщини визначено боротьбу з організованою злочинністю на загальнодержавному та місцевих рівнях. До складу поліції входить чотири головних департаменти, зокрема кримінальних розслідувань, правоохоронних органів, а також регіональні та місцеві органи поліції.
Враховуючи загрози, що несе організована злочинність у сучасних умовах правове забезпечення боротьби з нею в Угорщині спрямоване на удосконалення законодавства щодо розширення можливостей правоохоронних органів та спеціальних служб для збирання та накопичення інформації про терористичну, екстремістську та організовану злочинну діяльність у законний спосіб. Кожний суб’єкт боротьби з організованою злочинністю має свої відповідні бази даних, які можуть надаватися іншій спеціальній службі за відповідним запитом.
До проблем розбудови системи боротьби з організованою злочинністю Угорщини належать в основному питання, пов’язані з необхідністю розроблення і впровадження сучасних програмних засобів, удосконалення систем захищеного зв’язку, а також додаткового фінансування, для покращення матеріально-технічного та кадрового забезпечення уповноважених органів.
В Іспанії боротьба з організованою злочинністю тісно пов’язана з протидією діяльності терористичних та екстремістських угруповань. Загалом, завдання по боротьбі із організованою злочинністю розподіляються між правоохоронними органами, спеціальними та розвідувальними службами країни.

У 2014 році в Іспанії створено спеціальний орган уповноважений координувати питання, пов’язані з організованою злочинністю та терористичними загрозами, а саме Центр розвідки з протидії тероризму та організованій злочинності (далі – Центр), який нараховує понад 2 000 співробітників. Центр об’єднав функції колишнього Національного координаційного центру контртероризму та Розвідувального центру з протидії організованій злочинності. Це дало позитивний результат, оскільки особи, які займаються плануванням або проведенням терористичних актів, як правило, вже були причетні до організованої злочинної діяльності.
Центр є основним органом у сфері боротьби з організованою злочинністю і безпосередньо підпорядковується голові Державного секретаріату з питань безпеки Міністерства внутрішніх справ. Основним завданням Центру є збір та аналіз інформації стратегічного рівня щодо тероризму, радикалізації та організованої злочинності, здійснення щотижневої оцінки загроз, а також розроблення спеціальних стратегій для боротьби з такою діяльністю. Центр співпрацює з оперативними підрозділами Корпусу національної поліції та Національної гвардії для проведення спільних операцій.
Зазначені організаційні заходи зміцнили інституційне забезпечення боротьби з організованою злочинністю і тероризмом та надали можливість вищому державному керівництву Іспанії більш ефективно використовувати відповідні дані та завчасно приймати необхідні рішення.
Також позитивним є досвід Республіки Польща. Основним державним органом, який комплексно займається боротьбою з організованою злочинністю у країні, є поліція, зокрема її Центральне слідче бюро. Цей правоохоронний орган спеціалізується на виявленні та попередженні проявів організованої злочинної діяльності, пов’язаних із контрабандою наркотиків і зброї, економічними злочинами, корупцією, терористичною діяльністю.
До уповноважених органів з питань протидії організованій злочинності у Польщі віднесено такі структурні підрозділи відомств та установ у складі: Міністерства юстиції – Бюро з питань організованої злочинності Генеральної прокуратури, органи прокуратури; Міністерства внутрішніх справ і адміністрації – Центральне слідче бюро Поліції, Прикордонна варта; Міністерства національної оборони – Військова жандармерія, Служба військової контррозвідки, Служба військової розвідки; Міністерства фінансів – Митна служба, Департамент фінансової розвідки. Також до зазначених уповноважених органів віднесено самостійні спеціальні служби Польщі – Агентство внутрішньої безпеки; Агентство розвідки; Центральне антикорупційне бюро.
Бюро з питань організованої злочинності Генеральної прокуратури РП є спеціально уповноваженим органом по боротьбі з організованою злочинністю органів прокуратури. Структуру цього бюро складають регіональні відділи та сектори координації аналізу та інформатизації, міжнародного співробітництва, контролю за оперативною діяльністю слідчих органів.
Військова жандармерія є окремою структурою, яка входить до складу збройних сил Республіки Польща та підпорядковується Міністру національної оборони Польщі. Жандармерія займається питаннями злочинності, у тому числі організованої, які пов’язані із органами Міністерства національної оборони.
Наглядом та контролем за діяльністю правоохоронних органів у сфері забезпечення ними безпеки і громадського порядку займається Комісія з питань адміністрації та внутрішніх справ Сейму РП.
Для інформаційно-аналітичного забезпечення боротьби з організованою злочинністю існують бази оперативної, аналітичної та статистичної інформації, яка використовуються споживачами різних міністерств та установах Польщі за відповідними запитами.
В Італії основу системи боротьби з організованою злочинністю складають: державна поліція, митна поліція, Рада по веденню розслідувань і боротьбі з мафією, Центральна рада по боротьбі з поширенням наркотиків.
Кожне з поліцейських формувань має свої місцеві відділення по розслідуванню кримінальної діяльності, а також спеціальний підрозділ із розслідування випадків організованої злочинності й незаконного обігу наркотиків. На загальнонаціональному рівні сили поліції регулярно координують свою діяльність через власні відділення, використовуючи базу даних Центру обробки даних Міністерства внутрішніх справ.
Координацію слідства й суду у справах, що стосуються розслідування організованої злочинної діяльності забезпечують спеціалізовані прокурори. Згідно з Кримінально-процесуальним кодексом Італії, вся відповідальність за розслідування таких злочинів покладається на прокурорів. Існують також посади районних прокурорів по боротьбі з мафією та посада державного обвинувача у справах, що порушуються проти мафії.
Дослідження проблем протидії організованій злочинності, свідчить про високий рівень інституційного забезпечення боротьби з організованою злочинною діяльністю у більшості країн Європейського Союзу що є наслідком цілеспрямованої державної політики у цій сфері.  Координація, співпраця, інтенсивний обмін інформацією, усунення бюрократичних перешкод через постійне вдосконалення законів та процедур надає правоохоронним інститутам кращі спроможності для протидії  злочинним мережам.
Проблеми боротьби з організовано злочинністю в країнах ЄС, у певній мірі, відповідають нинішньому стану справ в Україні, що характеризується зростанням організованої злочинної діяльності і як наслідок, зростанням загроз національній безпеці.
Важливе місце у налагодженні системної протидії цьому явищу    посідають питання інституційного забезпечення державної політики у сфері боротьби з організованою злочинністю та підвищення ефективності правоохоронної діяльності.  На сьогодні залишаються невирішеними такі проблемні питання: невідповідність наявного інституційного забезпечення рівню поширення організованої злочинної; застарілість і розбалансованість законодавчих та інших нормативно-правових актів, що визначають засади протидії організованій злочинній діяльності та повноваження органів, які беруть участь у боротьбі з організованою злочинністю;  редукційні методи управління, бюрократія, неузгодженість дій уповноважених суб’єктів у сфері боротьби з організованою злочинною діяльністю; відсутність єдиного механізму інформаційно-аналітичного забезпечення уповноважених суб’єктів; нагальність поглиблення міжнародної співпраці уповноважених суб’єктів.
Вирішення цих проблем потребує імплементації нормативно-правових засад Європейського Союзу з питань протидії організованій злочинній діяльності, який базується на положеннях Конвенції ООН проти транснаціональної організованої злочинності та протоколів, що її доповнюють від 15 листопада 2000 року.
Водночас, підготовка необхідних стратегічних документів з актуальних питань інституційного забезпечення боротьби з організованою злочинністю, зокрема Стратегії боротьби з організованою злочинністю, значно затягується, що негативно впливає на підвищення ефективності правоохоронної діяльності у цій сфері, організації належної координації та взаємодії уповноважених суб’єктів і відображається на рівні міжнародній співпраці з європейськими партнерами.
Налагодження ефективної системи протидії організованій злочинності, є невід’ємною умовою збереження і розвитку України. Дотримання міжнародних зобов’язань передбачених конвенціями ООН та Ради Європи у сфері протидії організованій злочинності, Угодою про асоціацію між Україною та Європейським Союзом з питань юстиції, свободи та безпеки, а також забезпечення лібералізації візового режиму передбачає розроблення відповідних засад державної політики у цій сфері.
Автори: Оксана Маркєєва, Броніслав Розвадовський; Центр безпекових досліджень Національного інституту стратегічних досліджень



Источник – antikor.com.ua

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *