Чи піде Україна по “аргентинським сценарієм”?



2020 рік уже ознаменувався калейдоскопом яскравих і резонансних подій в сфері політики, економіки та міжнародних відносин. У той же час відбувалися процеси, які вказують на глибинні трансформації в українському суспільстві. Узагальнюючи суперечливий подієвий ряд і намітилися соціально-економічні тенденції, доводиться робити невтішний висновок про те, що загальний знаменник зводиться до сумної констатації – руйнівні процеси все більше набирають силу.
Складаються всі умови для “ідеального” шторму в українській економіці, українські дефолтні свопи вийшли за 800 доларів, а в переддефолтній ситуації 2016 року ці фірми коштували тисячу, тобто різко пішли вгору.
Ситуація з пандемією коронавируса може виявитися контрольним пострілом в українську економіку. Вірус став каталізатором давніх бід української економіки – її технологічної відсталості, неконкурентність і неінноваційних. Адже на стоп-кран поставлений не тільки бізнес в самій Україні, але і приплив грошей заробітчан в країну, а це трохи ні мало 9 млрд. В 2019 році радикально скоротиться. Грошові перекази, здійснювані “гастарбайтерами”, в останні роки перетворилися на чинник стабілізації макроекономічної ситуації. Обсяги грошових переказів перевищили обсяги прямих інвестицій в економіку країни. А попереду пікові виплати за зовнішнім боргом. Тому перспектива дефолту більш ніж реальна.
Чи принесе дефолт очищення? Я боюся, що в українських умовах він піде за аргентинським сценарієм – з розгромленими магазинами, хаосом і анархією на вулицях, може привести до соціального колапсу з протестами і бунтами.
Мало хто пам’ятає, події 20 річної давності в Аргентині, тоді в грудневі дні відразу звалилося “аргентинське економічне диво” і країна за перетворилася в одне з найнебезпечніших місць на планеті. Половина країни залишалася без електрики протягом 3 днів. Буенос-Айрес був однією великою темною могилою.
Звичний комфортний і цивілізований світ зник за лічені дні обернувшись в повний небезпек хаос – з анархією, голодними бунтами погромами, грабежами, стрільбою на вулицях. У деяких районах водії пролітали перехрестя на червоне світло, бо зупинитися означало позбутися машини, а то і життя.
Антикризові заходи зрозумілі: потрібно зараз максимально полегшити життя малому бізнесу, скоротити фінансування чиновницького апарату і ввести режим імпортозаміщення, оскільки скорочувати соціальні виплати і так доведеться. Однак ефекту на наступний день навряд чи варто очікувати. На порядку денному стоїть питання або реструктуризації зовнішнього боргу, або нової позики. І доведеться домовлятися з МВФ.
Ключовий момент, то, що МВФ не веде переговори про реструктуризацію боргу або про новий транш до прийняття закону про неповернення “прогоріли” колишнім власникам банків (анти-Коломойський закон). Саме його будуть намагатися в обов’язковому порядку прийняти на позачерговому засіданні ВР.
Найближчим часом побачимо – хто кого. Закон може комусь не подобатися, але на кону – фінансова стабілізація (відносна) або фінансовий крах. Соціальне напруження незабаром досягне критичної позначки. “Жировий прошарок” запасів у наших громадян вкрай мала.
Ситуація така, що ні президент, ні Коломойський не може здати назад. Країні потрібен кредит МВФ, який вимагає заборони на повернення колишнім власникам банків. Для Ігоря Коломойського, який вважає себе обділеним при націоналізації “Приватбанку”, це теж питання принципу. Думаю, по неголосування за проект ми побачимо нарешті реальний розмір групи впливу Коломойського в Раді. А з іншого боку побачимо, наскільки Зеленський контролює фракцію “Слуги народу”.

Андрій ЗОЛОТАРЬОВ



Источник – antikor.com.ua

Related Articles

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *