Чому «Метінвесту» погоджують придбання вуглекоксу без штрафу за приховану купівлю?


Чому «Метінвесту» погоджують придбання вуглекоксу без штрафу за приховану купівлю?

17.09.2020
  //   1 Переглядів

Чому «Метінвесту» погоджують придбання вуглекоксу без штрафу за приховану купівлю?Текст: Агія Загребельська, співзасновниця “Ліги антитрасту”, держуповноважена АМКУ у 2015-2019 рр.
Антимонопольний комітет планує найближчим часом надати групі «Метінвест» Ріната Ахметова дозвіл на придбання найбільшого в Україні виробника коксівного вугілля – ПрАТ «Шахтоуправління «Покровське».
На сайті відомства опубліковано звернення до коксохімічних підприємств щодо надання до 22 вересня відгуків про заплановану концентрацію на ринку коксівного вугілля.
Розгляд справи про концентрацію у вигляді придбання компанією «Metinvest B.V.» частки у статутному капіталі ТОВ «Індастріал Коал Холдінг», що забезпечує перевищення 50 % голосів у вищому органі управління товариства Комітет здійснює з серпня 2019 Комітет. Концентрація забезпечить компанії «Metinvest B.V.» опосередкований контроль над ПрАТ «Шахтоуправління «Покровське», ТОВ Збагачувальна фабрика «Свято-Варваринська» та ТОВ «Шахтобудівельна компанія».
Зазначені активи є цінними. «Покровське» є найбільшим виробником коксівного вугілля в Україні (за січень-липень 2020 підприємство видобуло 3,3 млн. тон). А Свято-Варваринська збагачувальна фабрика є найбільшою і найсучаснішою в Україні, та однією з найбільших в Європі. Основним споживачем продукції шахти та фабрики є коксохімічні підприємства самого «Метінвесту».
При цьому ринок коксівного вугілля України є дефіцитним та імпортозалежним. За 8 місяців 2020 року частка імпорту склала більше 70%. Отже попит серед українських металургійних підприємств більше за пропозицію. Крім цього левова частина імпорту припадає саме на російські підприємства, які можуть експортувати в Україну вугілля з червня 2019 року виключно по спецдозволам, що видаються їхнім міністерством економіки. Тож Росіія може в будь-який момент, використовуючи звичну практику залякування, зупинити імпорт на певний період.
Отже набуття «Метінвестом» контролю над шахтою та фабрикою суттєво підсилить його позиції на металургійному ринку, надасть переваги порівняно з основним конкурентом – «АрселорМітал Кривий Ріг», та зміцнить ринкову владу у взаємовідносинах зі споживачами коксівної продукції, в тому числі феросплавними заводами групи «Приват» Ігоря Коломойського.
АМКУ за будь-яких умов важко було б «закрити очі» на це посилення групи Ахметова. Та в прес-релізі Комітет визнає проблемність транзакції для конкуренції на ринку. В подібних випадках конкурентне відомство має три варіанти:
заборонити покупку;
надати дозвіл з поведінковими зобов’язаннями (вчиняти певні дії або утриматись від вчинення певних дій);
надати дозвіл зі структурними зобов’язаннями (продати певні активи перед придбанням).
АМКУ пішов традиційним для нього шляхом – надати поведінкові зобов’язання.
У свою чергу «Метінвест» сам запропонував Комітету взяти на себе обов’язок – продавати непов’язаним з ним компаніям не менше 10% коксівного вугілля за ринковими цінами, про що звітувати Комітету протягом трьох років. Таке невибагливе зобов’язання в «Метінвесті» назвали безперецедентним та Комітет має намір погодитись на таку пропозицію.
Однак такі зобов’язання важко назвати безпрецедентними і насправді вони зовсім не є жорсткими. Об’єктивно покупка шахти «Покровська» та фабрики саме «Метінвестом» для України зразка 2020 року – це вимушений крок. Бо в силу різних причин немає кращих альтернативних варіантів від інших потенційних покупців, але є ризик тиску з боку Росії, який вимагає інвестування ресурсів у збільшення вітчизняного видобутку.
Отже, зайнявши «державницьку позицію» в частині надання дозволу, АМКУ взяв на себе відповідальність за можливі зловживання з боку потужного монополіста. І пропоновані зобов’язання – один з найлояльніших варіантів для АМКУ хоч якось підстрахувати себе в цьому процесі.
Але залишається одна суттєва та важлива деталь: чи мав Комітетом разом з наданням дозволу оштрафувати групу Ахметова за те, що фактичний контроль над шахтою було вже набуто за кілька років до цього без відома АМКУ? Ця дискусія залишилась не закритою з придбання «Метінвестом» Дніпровського коксохімічного заводу.
В 2019 році, коли АМКУ надавав дозвіл на це придбання, вже була низка документів, у тому числі службових від працівників відомства, які містили обґрунтовані підозри, що група набула контроль до того, як отримала дозвіл. У відкритому доступі є чисельні журналістські розслідування, де наведено ознаки належності офшорних власників «Покровського», «Южкоксу» та «ДМК» до «Метінвесту», та дані про інтеграцію топ-менеджменту групи в органи управління цими компаніями.
Тоді більшість Комітету проголосувала за те, щоб дозвіл все ж таки надати. Але одночасно з цим було прийнято рішення про перевірку зазначеної вище інформації. Перевірка мала завершитись до серпня 2019, однак на сайті відомства немає жодної інформації про її результати.
Якщо все ж таки «Метінвест» набув контроль над шахтою та фабрикою до отримання дозволу від Антимонопольного комітету, що скоріш за все відповідає дійсності, – це є порушенням конкурентного законодавства. Воно карається штрафом в розмірі до 5% річного обороту. У зв’язку з чим хотілось би почути вже від нового складу Антимонопольного комітету: чому дозвіл не супроводжується покаранням?
Агія Загребельська, «Ліга антитрасту»



Источник – nashigroshi.org/

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *