Фурса: Влада веде Україну до дефолту



Поки всі спали, не перший, але й не другий, а можливо точно не третій, людина в державі, Арсен Аваков, запропонував свій підхід до кризи.
Торкнувшись багато питань економіки, які точно не входять в компетенцію міністра МВС. Але, з огляду на, що у нас кожен тепер президент, і можливо, кожен міністр внутрішніх справ точно міністр фінансів, не помітити його пропозиції були неможливо.
При цьому, фактично, мова йшла про те, що в умовах кризи треба одночасно фактично оголосити про суверенний дефолт і збільшити дефіцит бюджету.
А саме:
– Негайно і в найкоротші терміни провести реструктуризацію зовнішніх боргів України, істотно скоротивши навантаження з виплат %% і основного боргу в найближчі роки.
– Збільшити дефіцит держбюджету – істотно (треба вважати, але, як мені здається, мільярдів на 200 як мінімум). Не соромлячись! – такий виклик часу. Мені шкода, але доведеться.
Треба сказати, що тут же міністр говорить і про необхідність зберегти співпрацю з МВФ. Це важливо.
Але ось все, хто роблять ремонт знають, що не можна зробити швидко, дешево і якісно. Можна швидко і дешево, але не якісно. Можна швидко і якісно, ​​але не дешево. І можна Дешево і якісно, ​​але точно не швидко. Те ж саме і з цими тезами.
Можна провести реструктуризацію, вважай, послати кредиторів і збільшити дефіцит бюджету, надрукувавши для цього гроші. Але тут точно без МВФ. Це той самий дефолт імені Коломойського, до якого він нас усіх давно підштовхує.
Можна навіть як в 2015 році провести реструктуризацію, якщо вона необхідна, і укласти угоду з МВФ, але при цьому не можна нескінченно збільшувати дефіцит бюджету.
Так, МВФ в таких умовах піде нам на зустріч і очевидно, що ми не пов’язані зараз зобов’язаннями про дефіцит бюджету в 2%. Але по-перше, збільшувати не нескінченно. А по-друге, ці гроші треба не друкувати, а запозичувати.
Якщо ми, звичайно, не хочемо угробити гривню остаточно. Друкувати незабезпечену гривню – навряд чи хороший шлях для стабілізації економіки. Але це можна робити якщо реструктуризація має економічну ефективність. А це не наш випадок. Але про це пізніше.
Можна збільшити дефіцит бюджету і залишитися у співпраці з МВФ, але без реструктуризації. Чому? Та тому що нам нема чого особливо реструктуризувати. Ми кому хочемо перестати платити? МВФ? Це відразу самогубство. Світовому Банку? І тоді відразу просити у них грошей ще? Або є пропозиція не платити американцям в травні? Там борг під прямі гарантії уряду США на 1 млрд доларів.
Ми хочемо не платити Дяді Сему і сподіваємося, що він нам буде допомагати? І це при тому, що всі знають про високий рівень резервом, які дозволяють платити? Так що ми розпишемось в небажанні платити, а не в неможливості. Найближча дата по виплаті ринковим кредиторам – це вересень. Це ще півроку. І ціна питання – 1,4 млрд доларів погашення і близько 500 млн доларів купона.
При тому, що навіть у 2015 році, на тлі незрівнянно більших проблем, Україна платила купон. Так що реально мова йде лише про одну виплату. Це майже та сума, яку Нацбанк змушений продавати щотижня поки у нас немає домовленості з МВФ. І заради 1,4 млрд доларів у вересні, коли карантин повинен вже бути закінчений, ми збираємося влаштувати хворобливий і тривалий процес реструктуризації, який надовго загальмує наше співробітництво з МВФ? Серйозно?
Ми самі собі стріляємо в ногу таким чином. У нас загальний зовнішній борг – 80 млрд доларів. А ринковий борг – всього 18,6 млрд доларів. Це менше четвертої частини. І це визначає безглуздість будь-яких реструктуризацій. Вони принесуть занадто багато шкоди, практично не давши плюсів.
В Україні зараз найбільший коефіцієнт відношення економічних обмежень і проблем, які саме створює держава, до кількості хворих. Найбільший в світі. Ми самі стріляємо собі в ногу. Або в голову. Вводити найжорстокіші заходи по боротьбі з вірусом, які явно перевищують заходи необхідної самооборони. При цьому, швидше за все, в ключових економіках ніхто не буде переходити до таких заходів або скоро відмовляться від частини з них, просто тому що вони занадто деструктивні для економіки. І це мова йде про чисто заборонні заходи, не в поєднанні з дефолтом. Який також подібний до ядерної бомби.
І коли ви одночасно говорите, що треба мати угоду з МВФ і зробити реструктуризацію, то ви просто штовхаєте все до ситуації, коли переговори з МВФ зірвуться і ви заявите “ми так хотіли, але не вийшло. Це все кляті імперіалісти”. І у нас не залишається вибору, окрім як робити дефолт.
Є простий шлях. Позачергова сесія парламенту. Вона голосує необхідні для програми МВФ закони. Найболючіше для країни, судячи з усього, це “антіколомойскій закон”. Адже він найболючіший для депутатів, так вже точно. Ми отримуємо програму МВФ. Причому не на 5 млрд доларів. Набагато більше. Програма може бути 10 млрд доларів і більше. Плюс, підтримка інших кредиторів. Плюс, спеціальна програма МВФ по боротьбі з коронавірусів. Це для України буде ще десь 1,4 млрд доларів. Це все дозволить і наростити дефіцит бюджету і обслуговувати свої борги. І за певних обмежень в бюджеті, без драконоскіх методів щодо вбивства економіки, ми проходимо досить безболісно цей рік. І так, без драконівських заходів, які будуть нам коштувати надто дорого. Чи не вбиваючи в кінець український бізнес тільки тому, що безответсвенние чиновники не можуть не полетіти на 8-е березня в Куршавель.
Або ми починаємо замість завершення переговорів з МВФ обговорювати новий план, новий шлях Рузвельта по-українськи (яка країна, такий і Рузвельт) і біжимо прямо до дефолту. Причому дефолту при фактично автократичної форми правління. Адже, судячи з усього, карантин може стати вічним.
Як завжди, вибір за українською владою. І як завжди вони схиляються до того шляху, який приємно не країні, а Коломойському.
Фурса: Влада веде Україну до дефолту

Сергій Фурса



Источник – antikor.com.ua

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *