Газпром рухається до повного краху – Die Welt



Ціни на газ знизилися ще в листопаді і грудні. А в січні падіння продовжилося. У річному вираженні зниження становить близько 30 відсотків. Нещодавно ціни на СПГ в Азії знизилися до менш трьох доларів за БТУ – це більш ніж на половину менше, ніж в аналогічному періоді 2019 року. Просто Китаю, найбільшого імпортера сировини, зараз його потрібно менше.
Ще тиждень тому як мінімум п’ять танкерів з СПГ, що прямували в Китай, змушені були змінити маршрут, як повідомила британська консалтингова компанія Poten & Partners. А в кінці минулого тижня міністр енергетики Катару, найбільшої країни-експортера СПГ, заявив, що катарські газові концерни активно зайняті тим, щоб перенаправити призначені для Китаю танкери з СПГ.
Надмірна кількість газу тепер змушує шукати нові ринки, а ціна на газ продовжує йти вниз – в тому числі в Європі. Так, нещодавно, на нідерландському торговельному вузлі TTF, одному з найважливіших в Європі, сезонні ціни досягли рівня, не баченого за останні півтора десятиліття. Ситуація певним чином нагадує драматичне зниження цін на нафту протягом декількох місяців у другій половині 2014 року. Тоді найбільший експортер Саудівська Аравія захотіла поставити на коліна нового конкурента США з її низькими цінами, відкривши нафтовий кран, але, врешті-решт, цим було викликано падіння цін, які потім повністю не відновилися.
І все ж нинішня ситуація в газовому секторі, незважаючи на всю схожість негативної цінової динаміки, порівнянна з цим тільки умовно. Довгостроковим чинником є ​​те, що за рахунок зростання СПГ локальні ринки, які орієнтувалися раніше виключно на трубопровідний газ, зіткнулися з сильним поштовхом глобалізації – і це крім того, що інші експортери ЗПГ, в тому числі саме США, з 2018 року активно прориваються на світові ринки .
Відображається це, перш за все, на найважливішому постачальника Європи – Газпромі, найбільшому в світі галузевому концерні. Російський гігант покриває 40 відсотків імпорту газу ЄС, за ним слід Норвегія з 31 відсотками. Для концерну європейський бізнес має вирішальне значення, тому що на внутрішньому російському ринку з сильним ціновим регулюванням він практично нічого не заробляє – а ще два місяці тому у нього не було інших експортних маршрутів, крім маршруту в Європу, включаючи Туреччину. Тим часом, з відкриттям нового трубопроводу “Сила Сибіру”, що йде в Китай, виникає ще один ринок. Але ще неясно, наскільки прибутковим виявиться китайський бізнес.
США хочуть самі дістати більшу частину європейського пирога. По крайней мере, вони не хочуть, щоб Газпром розширив свою силу на ринку і свої можливості. Але саме цього він хоче досягти будівництвом нового трубопроводу “Північний потік-2”, що йде в Німеччину. Газопровід, в який він спільно з європейськими компаніями інвестував вже майже шість мільярдів євро і який на додаток до “Північного потоку-1” повинен мати потужність в розмірі 55 мільярдів кубометрів, готовий на 94 відсотки. Введення в експлуатацію на початку року був зірваний США, які змусили призупинити роботи трубоукладач швейцарської компанії Allseas Group.
Росіяни просто так не здаються і направили до місця робіт в Балтійському морі з тихоокеанського регіону трубоукладач “Академік Черський”. Самостійно вони не зможуть закінчити роботи, заявив міністр енергетики США Ден Бруйетт на Мюнхенській конференції з питань безпеки. “У них нічого не вийде”, – заявив він і висловив ще більший опір проекту.
До цього додаються ще й нові проблеми щодо попиту. По-перше, загальне уповільнення зростання економіки Китаю – в тому числі як наслідок торгового конфлікту з США – негативно відбилося на китайському попиті на газ. По-друге, європейські енергетичні концерни восени через російсько-української газової суперечки і страху припинення поставок старанно заповнювали підземні газові сховища і закупили у Газпрому рекордні обсяги. Але газову суперечку до кінця року був мирно врегульовано, що ще більше знизило ціну на газ.
Наслідки для Газпрому, найбільшого російського платника податків, суттєві. І це хоча в 2019 році обсяг продажів газу в Європу становив знову майже рекордну цифру в 200,8 мільярда кубометрів (більше, ніж в два рази більше річного споживання Німеччини і Австрії разом узятих). Якби перше півріччя 2019 роки не було відносно успішним, виникли б фінансові труднощі. У третьому кварталі прибуток концерну в річному вираженні знизилася на 45 відсотків. Показники за четвертий квартал поки не опубліковані.
У 2020 році буде дійсно складно, тому що надлишок газу на ринку буде тримати ціну на низькому рівні. До речі, винен в цьому в тому числі – за іронією долі – і сам Газпром. Концерн вдається до іншого зброї і продає крім газу, торгуються переважно за довгостроковими контрактами з європейськими споживачами, також і рекордна кількість газу на щоденних аукціонах через свою нову електронну платформу – при цьому з великою знижкою.
Влітку ціни на газ в Європі можуть знову знизитися, прогнозує Оксфордський інститут енергетичних досліджень. Сам же Газпром сподівається, що з 2021 року справи знову підуть в гору.

Едуард ШТАЙНЕР



Источник – antikor.com.ua

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *