Карантинні суди: як покарати або захистити «громадянина без маски»



Юристи ініціюють законодавчі та нормативні зміни для справедливого судового розгляду адмінсправ за порушення умов карантину

Харківський районний суд оштрафував місцевого жителя на 17 тисяч гривень за перебування в парку без маски. відповідну постанову оприлюднено в Єдиному реєстрі судових рішень.
З 6 квітня, коли в Україні вступили в силу посилені карантинні обмеження і правоохоронцям доручено жорсткіше контролювати їх виконання, це – всього лише перший випадок на Харківщині, коли судді вирішили покарати порушника карантину. І то в цій постанові, очевидно, сприяло отягчененіе – то, що чоловік був п’яний.
При цьому поліція області склала вже майже 600 адмінпротоколів за недавно доданої статтею 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення (Порушення правил щодо карантину людей). Багато з них суди вже розглянули – з майже однаковим результатом: документи або повернули поліції для доопрацювання (наприклад, за помилки, допущені при оформленні протоколів, або виробництво закрили – за відсутністю складу правопорушення або в зв’язку з його малої значимістю.
Чому менше 10% адмінпротоколів обертаються штрафами
Приблизно така ж ситуація по всій країні: суди рідко ухвалюють рішення про штрафи для громадян (Лише кілька десятків “каральних” рішень). Укрінформ писав про аргументи, якими керуються судді і які підтримує частина юридичної спільноти. Основні з них – невідповідність урядової постанови №255, Що посилює карантинні обмеження, законодавчим нормам. А також – несумісність передбачених за порушення штрафів (17 тисяч або 34 тисячі гривень) з рівнем доходів переважної більшості українців.
Олександр Бабич, керуючий Адвокатського бюро “Олександра Бабича”, також пов’язує низький відсоток позитивних (з точки зору правоохоронців) рішень про адміністративні стягнення за порушення карантинного режиму з небажанням суддів приймати відповідальність за рішення, які потенційно можуть негативно вплинути на добробут громадян. А ще – з відсутністю об’єктивних можливостей для правильного підбору доказів, складання протоколів та – як наслідок – процесуально передбаченого алгоритму розгляду таких справ.
“Якщо провести паралелі з виробництвом за порушення Правил дорожнього руху, хуліганство, непокору правоохоронцям, переконаємося: є велика практика покарання за всі ці види адміністративних правопорушень. І багато затверджених керівництвом “зацікавлених” відомств методичних рекомендацій. Які, до того ж, мають кілька редакцій (внесених уточнень і змін).
А ось Єдиних правил і алгоритмів складання адмінпротоколів за порушення умов карантину немає. Як і узагальнень судової практики та рекомендацій по розгляду цих виробництв служителями Феміди. Зараз в цій галузі тільки формується первинна практика. Звідси і така строката реакція судів на здавалося б однотипні справи, різні трактування і навіть – різні аргументи при закритті або повернення справ для доопрацювання правоохоронцям. Що, до того ж, відбувається на різних етапах судового провадження “, – відзначає Олександр Бабич.
І, зокрема, наводить приклад “першої ластівки” в новій судовій практиці – рішення Кельменецького райсуду Чернівецької області, який виправдав “Порушника масочного режиму”. Причина: не дивлячись на обов’язок носити засоби індивідуального захисту в громадських місцях, на людей не покладено обов’язок купувати маски. Мовляв, держава мала б право вимагати їх носіння, якби безкоштовно забезпечувала ними громадян.
Олександр БабічОлександр Бабич
Адвокат вважає такі пояснення досить “дивними”. Як і непереконливі, на його думку, аргументи, якими керувалися, закриваючи адмінсудочинства, деякі інші українські суди. “Частина протоколів під різними приводами повертали правоохоронцям ще до розгляду адмінсправ по суті, – каже Олександр Бабич, – І, як на мене, неправильно оформлені матеріали не були основною причиною відмов. Просто суди самоусувається від розгляду. Очевидно, зважаючи на значний розміру передбачених для порушників штрафів. Адже мінімально передбачене за новою статтею Кодексу України про адміністративні правопорушення (44-3) стягнення в 17 тисяч гривень – безумовно, буде великим ударом по майновому стану, щонайменше, 70% українських громадян “.
З одного боку, такий позапроцесуальному порядок повернення матеріалів адміністративних справ – досить сумнівний. З іншого – “чуйність” суддів на тлі скрутних матеріальних обставинах, в яких через карантинних обмежень виявилися багато українців, суддів можна “зрозуміти і пробачити”.
Околокарантінние “гри” юристів
“Такою ситуацією скористалися багато вітчизняних юристів. При цьому “Турботою про дотримання прав і свобод громадян” вони часто прикривають або прагнення підвищити рівень своєї “впізнаваності” на хвилі резонансної для країни і всього світу теми, або просто прагнення досить легко заробити, – зазначає в коментарі УКРІНФОРМу керуючий партнер адвокатського об’єднання “Риторика “Наталя Руденко. – Звідси і спроби розбалансувати ситуацію, зіграти на невідповідності і законодавчих лазівки. Чим більше хайпа – тим більше суспільної уваги прикуто до таких персон “.
І дійсно ми були свідками, як через ЗМІ та соцмережі деякі адвокати та юристи почали навперебій хвалитися: ми, мовляв, допоможемо “відбитися” від штрафу. Заради справедливості варто зазначити, що частина юристів пропонують людям безкоштовну правову допомогу. Але вистачає і тих, хто перетворив це в джерело додаткового заробітку. В результаті – страждають пересічні українці, яким, може, і вдається врятуватися від 17 тисяч гривень штрафу. Але 5-10 тисяч з них доводиться віддавати “рятівникові” – спритному адвокату …
Масла у вогонь, за словами Наталії Руденко, підливають юристи, які кинулися масово подавати судові позови про оскарження “карантинного” постанови Кабміну. “При цьому вони вибрали найпростіший і безвідповідальний спосіб – просто вимагаючи скасувати постанову, – говорить адвокат. – Хоча можна було піти “правозахисним” шляхом. Наприклад, домагатися від держави забезпечення всіх громадян засобами індивідуального захисту. А тоді вже й вимагати їх безумовного використання “.
До речі, тільки в Окружний адміністративний суд Києва за кілька днів надійшло понад десятка позовів про оскарження постанови Кабінету міністрів про введення обмежень під час карантину. Прес-служба суду інформує: позивачі просять визнати протиправними як окремі пункти урядової постанови про заборону регулярних перевезень, відвідуванні парків, скверів, роботи закладів харчування та ін ,, так і документ в цілому. Крім того, Окружний адмінсуд києва відкрив провадження у справі про оскарження розпорядження кабінету міністрів про тимчасове закриття державних кордонів. Підготовче засідання по цій справі призначили на 18 травня.
Наталя РуденкоНаталя Руденко
Однак, Наталя Руденко прогнозує, що судового рішення варто очікувати найраніше через кілька місяців, вже після скасування карантину – навіть, якщо його продовжать ще й після 11 травня. “Судова система не буде поспішати вирішувати ці питання і використовує всі можливості, щоб відтягнути час до моменту, коли постанова вже буде неактуально. Призначення тільки підготовчого засідання на 18 травня не означає, що ми хоч на йоту наблизилися до вирішення. Своєчасність реакції судової системи, можливість оперативно захистити права громадян – “головний біль” для будь-якого юриста. І не тільки під час карантину. Проблему не можуть вирішити роками “, – робить висновок керуючий партнер Адвокатського об’єднання” Риторика “Наталя Руденко.
Юридичне співтовариство в пошуках правового рішення
У нинішній же ситуації як ніколи потрібні саме оперативна реакція і рішення. Багато юристів згодні: оскільки пандемія загрожує національній безпеці, в розпорядженні кожної держави повинен бути інструментарій протидії будь-яких порушень, навіть жорсткий, якщо це допоможе уникнути поширення інфекції. Адже на кону – життя і здоров’я мільйонів людей. Тому і Україна – навіть, реагуючи на громадську думку “, – не має права закривати очі на порушення карантинних норм.
Для запобігання же правових колізій влада повинна негайно привести у відповідність до чинного законодавства всі нормативні акти, пов’язані з протистоянням COVID-19, щоб введені в країні карантинні заходи були адекватними, дієвими і ефективними. Як “руку допомоги” держави законодавці повинні розробити комплекс поправок, які будуть сприяти законодавчому врегулюванню всіх пов’язаних з карантинними обмеженнями питань. Ухвалення відповідних змін до законодавства допоможе не тільки уникнути колізій і різночитань і запобігти “вседозволеність” під час нинішнього карантину, а й передбачити чіткий алгоритм дій у разі повторення (боронь Боже) подібних проблем в майбутньому. Але це – “не короткий” шлях, для реалізації якого потрібно мінімум кілька місяців. На “короткому ж кроці” і правоохоронці, і суди чекають роз’яснень та методичних рекомендацій.
Зокрема, уникнути вільного трактування положень згаданої статті 44-3 КУпАП, на думку Олександра Бабича, керуючого Адвокатського бюро “Олександра Бабича”, допоможуть уточнення і методичні рекомендації, які також унеможливлять зловживання нею з боку правоохоронців, яким, наприклад, чомусь то “не сподобався” та чи інша людина. Нормування, на думку відомого юриста, можливо щонайменше на трьох рівнях:
1. РОЗ’ЯСНЕННЯ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ ВЕРХОВНОГО СУДУ. “Найбільш дієвим механізмом вважаю роз’яснення від вищого судового органу, – зазначає в коментарі Укрінформу Олександр Бабич. – Хоча Верховний суд і не розглядає питань адміністративних правопорушень (вищими інстанціями для оскарження адмінпротоколів є апеляційні суди), але з огляду на велике значення цієї проблематики для суспільства, міг би надати такі узагальнені тлумачення “.
2. Методичні рекомендації МВС. За словами Бабича, мова йде про інструкції, якими повинні користуватися правоохоронці, – як, наприклад, при виявленні і оформленні фактів порушень Правил дорожнього руху.
3. УЗАГАЛЬНЕННЯ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ апеляційного установами та МІСЦЕВИМИ судами. “Апеляційні суди, як і ВС, мають право робити такі узагальнення, – каже Олександр Бабич. – В Україні вже оформлено понад 10 тисяч протоколів за порушення правил карантину. Це – достатній масив для аналізу і висновків. Також своє тлумачення могли б дати місцеві судові інстанції. Адже багато райсудів вже мають досвід узагальнення на власних сайтах практики судового розгляду окремих питань. Звичайно ж, такі роз’яснення не матимуть офіційного статусу як тлумачення законодавства. Йдеться лише про “позиції суду”. Але і така форма допоможе запобігати порушенням і зловживання “.
Окремо експерти звертають увагу на практичні дії правоохоронців до і під час складання протоколів про адмінпорушення. Наприклад, ось як малює “картинку” звичної реакції поліцейських керуючий Адвокатського бюро “Олександра Бабича” Олександр Бабич: “Поліцейський патрулює місцевість. У кращому випадку у нього включений Бодик (нагрудна відеокамера. – Ред.), В гіршому – вимкнений. Міліціонер бачить людину, яка знаходиться без маски в громадському місці. Значить, він зобов’язаний прексечь адмінпорушення. І надати суду докази провини людини. Що може бути доказом? Свідків навколо, зазвичай, немає. Єдині документи – це рапорт (суб’єктивне виклад) поліцейського і сам протокол. А це – величезне поле для зловживань. Тому я б, наприклад, запропонував рекомендувати судам приймати до уваги тільки об’єктивні докази порушень. Тобто, мова йде, мінімум, про записи з відеокамери “.
І тут адвокат знову посилається на досвід фіксації порушень ПДР. Зокрема, на те, що суди будуть приймати до уваги докази і матеріали, отримані за допомогою систем автоматичної фіксації правопорушень. Подібну практику, яка б мінімізувала вплив на висновки суду так званого “людського фактора”, на думку Бабича, слід поширити і на “карантинні” адмінпорушення. Коли Відеофіксація дій всіх поліцейських (і, відповідно, – також і порушників) стане обов’язковою.
“З іншого боку, Суди повинні брати до уваги і суб’єктивну позицію особи, якого хочуть притягнути до адміністративної відповідальності, – радить Олександр Бабич. – Не можна захищати тільки позицію органів державної влади, ігноруючи життєві потреби і об’єктивні обставини, які могли вплинути на дії або бездіяльність людини. Можливо, її маску зірвало вітром або обірвалися мотузочки, на яких вона трималася … Також можуть бути і інші об’єктивні обставини … Тобто, суди повинні враховувати і подібні фактори – пояснення людиною причин того, що сталося. На мій погляд, варто взагалі виключити можливість судового розгляду таких справ без пояснень ймовірного порушника. Зрозуміло, що при цьому не виключені зловживання з боку таких осіб, які наприклад, будуть відмовлятися надавати будь-які пояснення і не з’являтися до суду. Але це – саме те поле, де і Потрібно напрацювати детальні механізми, які будуть відображені в узагальненнях судової практики і в методичних рекомендаціях “, – підсумував Олександр Бабич.
Автор: Владислав Обух, Київ; УКРІНФОРМ



Источник – antikor.com.ua

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *