Коронавірус виявив системну помилку президентів України



Зустріч Володимира Зеленського з олігархами для звернення до них з проханням допомогти в боротьбі з коронавірусів і взяти під кураторство області, де у них є активи і відповідні ресурси, свідчить про те, що Україна складається з двох держав: формального і фактичного.
В силу Конституції і ряду законів України, всіх заходів медичного характеру щодо боротьби з масовою епідемією покладені на уряд, міністерство охорони здоров’я, частково і на органи регіональної влади і місцевого самоврядування. Стало бути, боротьбою з епідемією коронавируса зобов’язані займатися офіційні органи влади та установи.
Одночасно при цьому, епідемія коронавируса розкрила три істотні проблеми:
1. Проблема профілактики вірусних захворювань. Держава була заздалегідь не готове до поширення на його території епідемії коронавируса, зважаючи на відсутність тактичного і стратегічного планування своєї діяльності і прогнозування розвитку тенденцій, в тому числі пов’язаних і з виникненням світових епідемій і можливостями їх впливу на громадян України. Саме з цієї причини на державному рівні було прийнято такі жорсткі заходи обмеження, т. Е., Тактична і стратегічна неготовність по профілактиці і боротьбі з вірусною інфекцією медичним шляхом заповнена обмежувальними заходами.
2. Проблема олігархічного управління, або наявності фактичного держави. Епідемія коронавируса в черговий раз підтвердила, що фактично державним управлінням в Україні займаються олігархи, які мають в регіонах своїх “смотрящих” і мають для цього рада ресурсами.
3. Системна помилка президентів України. Президент України Володимир Зеленський повторює системну помилку всіх своїх попередників, яку свого часу зробив 2-й президент України Леонід Кучма.
У рішенні загальнонаціональних завдань, Володимир Зеленський спирається на олігархів, які уособлюють собою фактичне держава.
Очевидно, що причина звернення президента до олігархів обумовлюється неготовністю і нездатністю формального держави боротися з поширенням епідемії.
Чому президент звернувся за допомогою до олігархів, а не до представників широкого кола середнього і малого бізнесу? При тому, що проблема носить загальнонаціональний характер. Чому президент не дав доручення главам обласних і районних адміністрацій звернутися за допомогою до представників середнього і малого місцевого бізнесу і провести аналогічні зустрічі на місцях? На місцях місцевими силами подібного роду проблеми вирішуються швидше і оперативніше.
Відповіді на ці питання виявляють серйозні прогалини в комунікації між президентом і суспільством. Система влади є недієздатною. У президента фактично відсутня система комунікації з регіональної та місцевої громадськістю.
При цьому президент навіть не намагається створити в країні ефективну систему влади! У критичній ситуації, президент спирається тільки на тих, кого особисто знає, і кому довірять, на класово близькі для себе елементи.
Спираючись на олігархічні ресурси, президент фактично підміняє ними правосуб’єктність органів влади.
Колективний олігархат як фактичне держава сильніше формального держави. А сильний суб’єкт в українській політиці диктує свої умови слабким суб’єктам.
Політична практика показує, що фактично олігархи нікому не допомагають просто так, особливо в питаннях допомоги населенню. Тому найближчим часом варто очікувати появу законодавчих преференцій, які дозволять олігархам компенсувати їх витрати на боротьбу з епідемією коронавируса.
В кінцевому підсумку, компенсаторами олігархів за їх “безоплатну” допомогу, будуть звичайні громадяни України.

Юрій ШУЛИПА



Источник – antikor.com.ua

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *