Міненерго провалила програму підтримки державних шахт: втрачено 1,3 млрд гривень



Програма бюджетної підтримки державних вуглевидобувних підприємств не працює, а керівництво Міненерго не докладає зусиль для ефективного розподілу коштів, через що галузь занепадає. Про це свідчать результати аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, передбачених Міністерству енергетики та вугільної промисловості на держпідтримку підприємств і покриття витрат по собівартості вугілля, які опинилися в розпорядженні редакції 368.media .Наприкінці 2019 року на час проведення аудиту в Україні налічувалося 148 вугільних шахт всіх форм власності, з яких 95 – на непідконтрольних уряду територіях. У сферу управління Міненерго входять 102 держшахти, але 67 з них розташовані в ОРДЛО.Оставшіеся 35 шахт (три знаходяться в стадії ліквідації – Ред.) Працюють в рамках 11 державних вуглевидобувних підприємств, а й з їх підтримкою і розвитком, на думку аудиторів Рахункової палати , в Міненерго, м’яко кажучи, не справляются.Добича падаетАналіз фактичного обсягу видобутку рядового вугілля вугледобувними підприємствами всіх форм власності за останні кілька років свідчить про його спаді. В цілому по галузі загальний видобуток рядового вугілля зменшився з 40,9 млн тонн в 2016 році до 33,2 млн тонн в 2018 році. Показники видобутку вугілля держпідприємствами також зменшилися з 5,8 млн тонн в 2016 році до 4,1 млн тонн в 2018 році. Наприклад, в 2016-2018 роках видобуток рядового вугілля ДП «Селідоввугілля» зменшилася в 3,5 рази, ДП «Волиньвугілля» – в 1,9 рази, ДП «Первомайськвугілля» – в 1,5 рази.Міненерго провалила програму підтримки державних шахт: втрачено 1,3 млрд гривеньПадіння обсягів видобутку вугілля на державних вугледобувних підприємствах, підпорядкованих Міненерго, пов’язують насамперед із значним зносом основних виробничих потужностей (рівень зносу – 30-75%), дефіцитом інвестиційних та власних коштів для їх оновлення і, як наслідок, з низьким рівнем підготовки нових забоїв і затримками введення їх в експлуатацію. Все це вимагає додаткових витрат на видобуток угля.Уменьшеніе обсягів виробництва вітчизняної вугільної продукції призводить до збільшення імпорту вугілля – обсяги імпорту вугілля в 2017-2018 роках зросли з 19,8 млн тонн до 21,4 млн тонн. І перше місце за обсягами імпорту вугілля в Україну – у Російській Федерації (67-70%), на другому – США (17,2-21,9%). При цьому російське вугілля і вугілля, що йде з ОРДЛО через Росію і Білорусію під видом поставок з-за кордону за фактом набагато більше – ми вже писали про схему поставок вугілля з РФ і непідконтрольних територій Донбасу екс-нардепів Кононенко і Шкрібляка, яка завдала шкоди бюджету на суму близько трьох мільярдів грівен.Статістіческі середня заробітна плата працівників шахтних підприємств при цьому зросла з 6,7 тис. гривень в 2016 році до 11,1 ти с. гривень в 2019-м, за фактом ж підприємства накопичили багатомільйонні борги по заробітній платі, а рівень продуктивності праці робітників знизився в рази.Прі цьому в 2017-2018 роках загальна кредиторська заборгованість з оплати праці на держпідприємствах збільшилася майже вдвічі з 237,2 млн гривень до 444,9 млн гривень – за станом на кінець 2017 року окремі підприємства, а на кінець 2018 го – вже все мали прострочену кредиторську заборгованість по оплаті труда.Отдельно варто згадати «плинність» управлінців – в 2017-2019 роках тільки два підприємства (ДП «Торець кугол »і ДП« Шахтоуправління «Південнодонбаське №1») очолювали призначені на постійній основі керівники за укладеними з Міненерго контрактами. У всіх інших випадках підприємства очолюють виконуючі обов’язків керівників, які досить часто змінюють один одного, що створює чималі корупційні ріскі.В зв’язку з усім цим на держпідприємствах почався масовий відтік персоналу. У 2017-2018 роках і I кварталі 2019 фактична чисельність працівників на дев’яти держпідприємствах, які отримували при цьому державну підтримку на часткове покриття витрат із собівартості продукції, зменшилася з 40,5 до 35,5 тис. Человек.Проблеми з реалізаціейНе сприяла поліпшенню ситуації і введена Міненерго цінова політика для реалізації готової товарної вугільної продукції. З часів здобуття Україною незалежності залишається невирішеним питання прозорого формування ціни на вугілля. Рахункова палата ще в 2015 році акцентувала увагу на зазначеній проблемі та пропонувала Міненерго забезпечити розробку і затвердження відповідної методики. У міністерстві у відповідь заявили, що це недоцільно, оскільки ціна натурального палива, такого як вугілля, газ і мазут, затверджувалася виходячи з встановленого НКРЕКУ порядку формування прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії. При цьому даний порядок втратив чинність ще 1 липня 2019 року, проте і до цього дня методика формування ціни на вугільну продукцію не затверджена.Міненерго провалила програму підтримки державних шахт: втрачено 1,3 млрд гривеньКрім того, за формування вартості вугілля відповідає створене Міненерговугілля ДП «Госуглепостав», завдяки якому всі державні шахтні підприємства були змушені продавати готову вугільну продукцію нижче її собівартості, що призводило до систематичного недоотримання доходів. Через це загальна сума непокритих збитків в 2017 році склала 3,4 млрд гривень, в 2018-м – 3,3 млрд гривень, а в 2019-м запланували недоотримання п’яти мільярдів гривень, але через конфлікт вугільного бізнесмена Віталія Кропачева і олігарха Ігоря Коломойського в 2019 році багато держшахти просто остановілісь.О ситуації на ДП «Госуглепостав» і вплив на неї Віталія Кропачева ми також вже писали – за допомогою своїх людей Карпачова по суті довів держпідприємство до банкрутства, продаючи вугілля за заниженою вартістю і змушуючи виробників вугілля звертати я за посередницькими учугамі до Кропачовим. Таким чином він за фактом замінив державного оператора вугільного ринку ДП «Госуглепостав» на своє ТОВ «Шахтерсктранс», а «Госуглепостав» втратив поставки на ВАТ «ДТЕК« Західенерго »і ТОВ« ДТЕК Трейдинг », а в першому півріччі 2019 го значно скоротилися відвантаження на ПАТ «Центренерго» .Крім того, на думку аудиторів Рахункової палати, навіть з урахуванням отриманих коштів державної підтримки на часткове покриття витрат із собівартості готової вугільної продукції, діяльність державних шахтних підприємств залишається вибуття чной, що свідчить про недостатність фінансових вливань. Виняток – ДП «Львіввугілля», яке за вересень 2017 року з урахуванням державної підтримки отримало прибуток. При цьому в Міненерго в зв’язку з цим обсяг держпідтримки не скориговані, через що ДП «Львіввугілля» безпідставно отримало 13,7 млн ​​гривень бюджетних средств.Впрочем, за даними аудиту, неефективного використання бюджетних коштів, передбачених на часткове покриття витрат із собівартості продукції , сприяла не тільки безконтрольність з боку Міненерго, але і недбалість керівництва шахтних предпріятій.Угледобивающіе підприємства, отримуючи державну підтримку на покриття витрат із собівартості продукції, прод авалі вугілля комерційним підприємствам за заниженими цінами – йдеться знову ж переважно про фірмах Віталія Кропачева, підім’яти під себе на той момент українську вугільну галузь. Наприклад, на ДП «Мірноградуголь» таким чином втратили 628 млн гривень, на ДП «Селідоввугілля» – 213 млн гривень, на ДП «Львіввугілля» – 111,6 млн гривень, а на ДП «Волиньвугілля» – 349 млн гривень. Загальний збиток склав 1,3 млрд грівен.В цілому в Рахунковій палаті роботу Міненерго за розподілом бюджетних коштів для підтримки державних шахт визнали незадовільною, обсяги підтримки – недостатніми, а заходи щодо фінансового оздоровлення підприємств – неефективними.



Источник – https://368.media/

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *