«Імпортний паритет»: що? де? чому?



«Імпортний паритет»: що? де? чому?Галина Верцімаха, керівник напрямку адвокатування комунікаційної платформи «Ліга антитрасту»
Імпортний паритет – це модне та красиве словосполучення останнім часом дуже часто використовують політики, експерти, ЗМІ, чиновники, особливо після активізації розслідування НАБУ щодо формули Роттердам +, та пожвавлення дискусії навколо формули Дюссельдорф + (Амстердам +).
На жаль, «Ліга антитрасту» вимушена констатувати, що попри навіть трішки аномальну популярність цього словосполучення, мало хто зі спікерів, вірно розуміє його значення. Ще менше – правила успішного застосування. Та майже ніхто не знайомий зі світовим досвідом. Тому ми вирішили започаткувати серію публікацій, в яких експертка «Ліги Антитрасту» Галина Верцімаха без популізму, політики, об’єктивно та фахово розкаже про імпортний паритет у всіх його проявах, відтінках, особливостях, практиці та правил застосування тощо.
Це перша публікацією, яка в загальних рисах пояснює, що таке імпортний паритет. Наступний блок буде більш практичним: про те, як імпортний паритет застосовують бізнес-структури та регулятори, та приклади, коли конкурентні відомства світу вважали імпортний паритет порушенням антимонопольного законодавства.

Що таке «імпортний паритет» цін
Для розрахунку цін на товари, роботи і послуги можуть використовуватись різні механізми. Найбільш застосованими з них є маркетинговий, тобто з урахуванням попиту і пропозиції, та нормативний, тобто розрахунок на основі методик, директив і нормативів. Такі механізми базуються на врахуванні витрат кожного окремого виробника та застосовуються на конкурентних ринках, де ціна є результатом діяльності та пропозиції всіх учасників. Іншим механізмом ціноутворення для імпортоорієнтованих ринків може бути паритет цін, або як його зараз частіше називають «імпортний паритет».
«Імпортний паритет» – це коли ціни на товар національного виробника формуються на основі певного цінового індикатора, яким, як правило, є ціна на найближчому торговому майданчику світового ринку, з якого фактично і здійснюються імпортні поставки.
Формування цін методом «імпортного паритету» необхідне при відсутності розвинутого внутрішнього ринку, на якому ціна не може бути сформована під дією ринкових чинників, та за наявності значного обсягу імпорту.
Ціна товару по «імпортному паритету» формується так:  до ціни на цей товар, яка склалась на конкурентному зарубіжному ринку, додаються витрати на транспортування до місця призначення (склади, порт, місце реалізації тощо), включаючи всі збори, тарифи на імпорт, місцевий транспорт. По суті така ціна є умовною, вона не відображає фактичні витрати, понесені конкретним постачальником або національним виробником.
При визначенні ціни за таким методом важливим є вибір так званого «базового пункту», тобто торговельного майданчика, який є найближчим та з якого фактично буде здійснюватися імпорт товару. Взяття за основу сформованої на такому майданчику ціни буде найбільш економічно обґрунтованим при формуванні ціни для внутрішнього ринку. Таким майданчиком може бути транспортний вузол, як відправна точка транспортування певного товару, основне місце його виробництва тощо.
При використанні такого механізму ціноутворення важливим є дотримання конкурентного законодавства, базові положення якого є однаковими у всьому світі: заборона погодженої поведінки, зловживання домінуючим становищем, в тому числі шляхом встановлення завищеної необґрунтованої ціни.
Використання методу «імпортного паритету» без обґрунтованих підстав, або з використанням таких «базових пунктів», що значно підвищують ціну через додаткові витрати транспортування, може бути оцінено конкурентними органами як порушення законодавства.
З одного боку використання однакових підходів всіма національними виробниками товару при розрахунку ціни, що несе за собою її однаковий розмір, в конкурентному законодавстві кваліфікується як картельна змова.
А з іншого, коли національний ринок товару значно залежить від імпорту і представлений невеликою кількістю учасників, застосування такого методу розрахунку не має призводити до завищеного розміру ціни, та враховувати інтереси і виробників, і споживачів, і держави в цілому.
Окрім бізнесових структур, метод ціноутворення імпортного паритету може застосовуватись і органами влади – регуляторами ринків. При використанні такого методу обов’язково мають  враховуватись інтереси і учасників ринку, і держави, і споживачів. Адже від вибору ціни порівняння і застосованих додаткових коефіцієнтів, які враховуватимуть якість товару, залежить якою буде ціна на товар на внутрішньому ринку – максимально можливою чи мінімальною.
Отже, що головне необхідно враховувати при виборі методу ціноутворення «імпортний паритет»:
– метод застосовується до імпортозалежного ринку товару;
– необхідно вірно обрати ціновий індикатор і такий «базовий пункт», що територіально є найближчим і профіцитним ринком товару, з якого дійсно відбувається імпорт;
– застосовувати коригуючі коефіцієнти для врівноваження ціни товару різної якості  (в порівнянні імпортного та національного).
Далі буде…



Источник – nashigroshi.org/

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *