Над жалюгідним фюрером Путіним вже починають сміятися – експерт




Володимир Путін почав з підворіття і закінчує під землею.
Епідемія (а якщо бути точніше, то той глобальний процес, який сьогодні відбувається в усьому світі під її прикриттям) відкрила дві грані вищого російського керівництва. Не сказати, що ці межі були раніше не видно, але саме епідемія виявила їх самим що ні на є найяскравішим чином.
таку думку озвучив сьогодні військовий експерт, блогер Ель Мюрид в статті для видання «Главред».
Перше і найочевидніше – верховний головнокомандувач РФ – банальний боягуз. Чисто в побутовому сенсі цього слова.
Тобто, звичайно, він і раніше пирскав в кущі в будь-який невизначеній обстановці, але це, врешті-решт, можна було спробувати пояснити його складом розуму.
Будь-яка людина має або раціональним, або інтуїтивним підходом до прийняття рішень.
Хороший керівник, як правило, Інти, але хорошим його робить особистий досвід і здатність приймати інтуїтивні рішення на основі раціональних міркувань і викладок.
Саме тому хороший керівник – це завжди хороша команда, яка здатна запропонувати йому раціональні простору рішень, з яких він інтуїтивно вибирає краще. А також пропонує своє, геніальне.
Володимир Путін – не керівник взагалі. Він сірий чиновник в найгіршому сенсі цього поняття, причому дуже невеликого калібру і з вкрай низьким потенціалом.В нормальної ситуації його стелю – районна управа, та й то на других ролях.
Тому в динамічній і вже тим більше гострої обстановці він завжди «зависає» – навіть якщо йому і пропонують на вибір якісь рішення, у нього просто немає особистих даних для того, щоб зробити швидкий і усвідомлений вибір.
Звідси і стрибки в кущі – йому потрібно дуже тривалий час, щоб «відвиснути».
Однак нинішня ситуація – виняток. Він просто пішов від будь-якої відповідальності і фактично втік. У поточній ситуації це і є боягузтво в чистому вигляді. І це приховати вже просто неможливо – величезна кількість людей починає вважати його саме боягузом, що сховався в бункері (або якому ще схроні). Уже з’явилося народна творчість, де ця гра в хованки дуже зло висміюється.
Що для диктатора – катастрофа. Його можуть захлинаючись любити або страшно боятися, але коли над ним починають сміятися – це кінець.
Жалюгідний фюрер – нонсенс чистої води. Оксюморон.
Друга грань виглядає менш очевидною, але і більш неприємною. Коли Путін на повному серйозі звеличував ділові якості своїх друзів, яким він віддав на годування найбільш ласі шматки економіки і розповідав, що їм не можна платити менше, так як їх тут же перехоплять іноземні конкуренти – це було нерозумно і смішно.
Особливо на тлі жахливих стратегічних провалів путінських дружків.
Великий керівник отримує більшу зарплату в першу чергу тому, що від його рішень залежать мільярди рублів (або доларів) і мільйони людей.
Це величезна відповідальність, а тому хороший і якісний великий керівник приймає в рік одне-два стратегічних рішення, які визначають політику того, чим вони керують, на десятиліття.
З друзями у Путіна в цьому сенсі не дуже – крах останніх ще живих галузей російської економіки найкраще говорить про ділові їх якостях. Що, звичайно, було відомо і раніше – просто зараз це стає зрозумілим для всіх.
Але епідемія поставила питання і про самого Путіна. Раптом виявилося, що в глобальній війні всі ці путінські іграшки про 28 махах в щільних шарах і непередбачуваною траєкторією, на які із завмиранням і захопленням дивилася наша тупа пропаганда, даром нікому не потрібні.
Ключове зброю нової війни – це биолаборатории, здатні виробляти вакцини, тести, антибіотики широкого та спеціалізованого профілю.
Це банальні одноразові маски і рукавички, це потужності, що дозволяють в лічені дні розгортати тисячі ліжок.
Це кваліфіковані лікарі величезного спектру спеціальностей і в достатніх кількостях, це експерти в профільних, суміжних і прикордонних областях, це когнітивні технології для роботи з свідомістю мас людей.
Та багато чого, чого в нинішній Росії просто немає і бути не може через те, що таку війну ніхто не прогнозував, а якщо і прогнозував, то вище керівництво ці прогнози просто проігнорувало.
Все той же ефект Даннінга-Крюгера. Воно, керівництво, настільки тупо, що не здатна усвідомити свою тупість.
А адже епідемія – це тільки розминка. Далі може бути веселіше. На підході вже видно біотехнології, здатні обвалити на світ не тільки віруси, але і принципово інші загрози – та хоч небачену сарану, обжиратися урожай конкретного виду або екзотичних бджіл-вбивць, ніколи не бачених раніше.
І, звичайно ж, цілком і повністю природного походження. А ці загрози зажадають і інших відповідей, і інших фахівців.
Танки, ракети, спопеляючі удари і мегатонни – це вже сива давнина. У ходу зовсім інші війни і інші загрози. Мегатонної вірус не спопелив, ось у чому заковика.
І сарані непередбачувана траєкторія вашої вундервафлі по барабану. І найвище російське керівництво нічим від згаданих путінських друзів в цьому сенсі не відрізняється – воно таке ж тупе і теж просто так і ні за що отримує свої фантастичні зарплати та інші нетрудові доходи.
Воно виявилося нездатним оцінити майбутнє, і коли це майбутнє настало, нездатні навіть усвідомити, що вони в ньому вже живуть.
А тому і ховається Путін в бункері – йому в цьому майбутньому місця немає. Він почав з підворіття і закінчує під землею.
Жив грішно і помре смішно.



Источник – antikor.com.ua

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *