Нинішня криза в Україні буде набагато сильніше трьох попередніх. Зе-влада до нього не готова




Коронавірус знищив повністю імунітет держави. Все зупинено, все треба запускати з нуля. Держава померло, бо вірус «совка» в державі живий. Однак Україна не має ресурсів для самостійного відновлення. Який нас чекає новий виток змін після спаду епідемії влітку?
Такими тривожними міркування поділився сьогодні в Фейсбуці відомий журналіст і громадський активіст Юрій Бутусов.
Політична та економічна криза накриє Україну набагато болючіше, ніж в 98-му, 08-му і 14-му, тому що ресурсів у країни, які можна просто проїдати вже не залишилося – порожній держрезерв тому свідок.
Восени в Україні відбудуться місцеві вибори – і у громадянського суспільства буде чергова спроба серйозно вплинути на державу, а й ризик найбільший – це будуть вибори серед жебраків зневірених людей. У країні гостро необхідно лідерство.
Які питання будуть визначати це лідерство?
Сутнісних політичних питань політичного порядку на виборах буде три:
1. Законопроект про заборону повертати кошти націоналізованих банків, який розроблений на вимогу МВФ проти інтересів і прав Ігоря Коломойського. Без закону не буде відновлення фінансової програми МВФ, а без програми МВФ врятувати бюджет неможливо.
Проголосувати закон – значить взяти на себе відповідальність за припинення судових рішень і означає оголосити Коломойському війну і зірвати всі спроби оскаржити націоналізацію, до чого Зеленський також явно не готовий.
Від позиції МВФ буде повністю залежати фінансова стійкість влади. Домовленості з МВФ – це питання швидкої регенерації економіки.
2. Для Путіна Україна залишиться ключовою проблемою, яка загрожує його царству.
Санкції не припиняються, і вже зараз зрозуміло, що Росія сама не здатна зняти санкції без зміни позиції України. Путіну необхідно прийняти необхідні рішення в Києві, домогтися компромісів по Донбасу і Криму, необхідно змусити Київ визнати окупацію і окупаційна влада де-факто, як це зроблено в Молдові і Грузії.
Один з перших кроків в такої стратегії – ініціатива Офісу президента зі створення Консультативної ради з ОРДЛО, що по суті є першим кроком у визнанні капітуляції і компромісом з Москвою. Очевидно, що Консультативна рада постараються протягнути, і це знову розділить суспільство і влада.
Суб’єктність України і наші переговорні позиції на міжнародній арені критично залежить від продовження опору. Ми виграємо у війні, нам не можна здаватися.
3. Мобілізаційні проекти. Стабільність забезпечить не мир з Путіним, а зміни, які необхідно проектувати і просувати в суспільстві і державі. Хто візьме на себе лідерство в побудові таких мобілізаційних проектів розвитку країни?
У Києві влада звузилася до розміру кабінету президента Зеленського і до міністерства МВС. Все інше в центральної влади працює фрагментарно і включається епізодично. Але і інші альтернативні політичні проекти поки залишаються локальними, вони не масштабуються на різні регіони і на різні соціальні групи.
Хто зможе почати створювати мобілізаційні проекти для професіоналів і для регіональних еліт? Альтернативне лідерство на місцевих виборах можуть отримати тільки проекти, які спираються на місцеве самоврядування у великих містах, на мерів або на кандидатів в мери. У період кризи місцеве самоврядування залишилося єдиним дієздатним ланкою держави. І саме на місцевих виборах, в масштабах міста, села, громади, вплив деструктивних технологій можна мінімізувати. А для громадянського суспільства і для держави це шанс.
Оптимізм у мене є в одному – я бачу, яка маса дієздатних і гідних громадян тримає на своїх плечах нашу країну. Прорвемося.



Источник – antikor.com.ua

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *