Оприлюднено список одержувачів нового рефінансування Нацбанку. Чому банкам потрібні були гроші




Національний банк оприлюднив список з 13 банків, які отримали його кредити рефінансування 8 травня. Тоді видавалося два види позик: довгострокові (1-5 років) на 2,4 млрд грн і середньострокові (90 днів) на 457 млн ​​грн. Всього на 2,9 млрд грн.
У регулятора вийшов загальний список, без розбивки за термінами. Але стали очевидні поіменні обсяги фінансування.
Найбільше коштів отримав Альфа-Банк – 660 млн грн, про який вже не один тиждень ходять неприємні чутки. Кажуть, що він більше інших фінустанов постраждав від реструктуризацій кредитів і надання позичальникам кредитних канікул. Дуже сильно скоротилися обсяги поточних надходжень від виплат позичальникам і ускладнилася операційна діяльність.
У тому числі і тому Альфа-Банк провів вже дві великі кампанії по скороченню витрат на персонал. На першому етапі майже на третину урізав зарплати своїм працівникам, а на другому – пішли активні звільнення. Кажуть, що людей сотнями викликали в офіс і виставляли на вулицю.
Другий за розміром нацбанківський кредит був наданий Кредо Банку – «дочці» польського PKO Bank Polskа SA. Він отримав 600 млн. Структура також, як і колеги в Альфа-Банку серйозно постраждала через неплатоспроможність позичальників, викликаної карантином. Більша частина активів Кредобанку – це саме кредитний портфель: 12,3 млрд грн з 19,1 млрд грн. Як тільки він став гірше гаситися, це відразу позначилося на фінансовому стані структури. Тим більше, що одночасно почалося вимивання коштів з рахунків юросіб, оскільки бізнес майже нічого не заробляв, а в основному витрачав.
До речі, кошти підприємств в пасивах Кредобанку більше ніж депозитів населення: на 1 січня 2020 року на рахунках юросіб було 7,2 млрд грн в той час як у фізосіб – 6,6 млрд грн. Спочатку Кредобанк розраховував на розподіл свого прибутку (за 2019 рік заробив 538,1 млн грн), але досить швидко стало ясно, що вона не перекриє його втрати від карантину. Швидше за все, тому й звернувся в НБУ за рефінансуванням.
Третім за розміром отриманого 8 травня рефінансування став роздрібний Райффайзен Банк Аваль – один з найбільш близьких банків-іноземців до діючого правлінню Нацбанку, який також любить кредитувати населення і бізнес, тому серйозно постраждав від кредитних реструктуризацій. Цей банк вважається опорною базою для НБУ. Заступники голови Нацбанку натовпом (Рожкова, Сологуб, Чурій) ходили в правоохоронні органи, коли були потрібні поручительства за голови правління РБА Олександра Пісарук в кримінальній справі по рефінансуванню, наданим в розпал кризи 2014-2016 року.
Кажуть, що саме Рожкова та її начальниця Гонтарева (тоді голова НБУ) свого часу пролобіювали Пісарук австрійським акціонерам Райффайзен Банку Аваль в якості керівника в Україні, тому робила все, щоб витягнути його з в’язниці.
На знак подяки Писарук організував навесні 2020 року постачання Нацбанку готівковим доларом, коли виник його дефіцит в 2020 року. Райффайзен Банк Аваль влаштував поставку доларової банкноти в Україні, а правлінню НБУ залишалося тільки «надувати щоки» і розповідати, як вони вирішили проблему. Хоча відомо, що відповідальний за валютний ринок заступник голови Національного банку Олег Чурій спочатку тільки безпорадно розводив руками і не робив нічого, коли ринок потребував допомоги. Коли вже за нього організували поставку – постав громадськості в ролі такого собі рятівника.
За це, кажуть, Райффайзен Банк Аваль дуже швидко отримав погодження з поточного рефінансування від НБУ.
Список Нацбанку з 13 банків-позичальників на 8 травня виглядає наступним чином:

Альфа-Банк – 660 млн грн;
Кредобанк – 600 млн;
Райффайзен Банк Аваль – 400 млн грн;
Банк «Південний» – 300 млн грн;
Банк 3/4 – 230 млн грн;
Індустріалбанк – 152 млн грн;
Радабанк – 125 млн грн;
МТБ Банк – 100 млн грн;
Банк «Український капітал» – 59,5 млн грн;
Айбокс Банк – 40,89 млн грн;
Метабанк – 32 млн грн;
Банк Глобус – 24 млн грн;
Скай Банк – 21,6 млн грн.

Все рефінансування виділялося під заставу пулу активів. Ймовірно, мова йде про застави під кредити. Як проводилася їх оцінками і чи вистачить їх ринкової вартості для покриття можливих збитків по нацбанківських кредитах, в разі неповернення, – незрозуміло.



Источник – antikor.com.ua

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *