Під «дахом» СБУ. Баканов прикриває будівельних «схематозніков»




Партнери глави спецслужби за «Лізі сміху» загрузли у фінансових махінаціях і уникають відповідальності.
Вихід з кризи після епідемії коронавируса і створення нових робочих місць можливі лише за умови забезпечення нормальних умов для ведення бізнесу в нашій країні, а в ідеалі – значного поліпшення інвестиційного клімату. Ключовою умовою для ведення бізнесу та інвестицій є дотримання принципів верховенства права і незалежності системи правосуддя. Саме тиск влади на суди для ухвалення неправомірних рішень було однією з головних проблем інвестиційного та ділового клімату в Україні.
Обираючи в президенти рівно рік тому Володимир Зеленський пообіцяв, що вже він-то забезпечить абсолютну справедливість і незалежність судової системи. “Судова гілка влади повинна стати Владою, а не прислужником у президента, уряду, парламенту, місцевих властей. Ми повернемо довіру і повагу до суду”, – записано у виборчій програмі Зеленського. Однак, схоже, що і в цей раз президентські обіцянки залишилися лише обіцянками, і “телефонне право” як і раніше вище права, записаного в законах нашої держави.
Кричущим прикладом порушення принципів верховенства права стало оприлюднене на цьому тижні рішення Верховного Суду України у справі №873 / 41/19, яким скасовується рішення третейського суду про стягнення заборгованості з ТОВ “ТММ”. Рядовий суперечка між комерційним банком, які намагаються повернути виданий кредит, і компанією-забудовником “Фірма Т.М.М.”, яка не хоче цей борг повертати, після очевидного втручання “зверху” перетворився на справжню комедію абсурду за участю української правоохоронної та судової системи. Фінал же цього фарсу може бути зовсім невеселим – він загрожує створити прецедент, який має просто гігантські негативні наслідки для системи правосуддя і економіки всієї країни.
Злети і падіння “Т.М.М.”
ТОВ “Фірма” Т.М.М. “- один з довгожителів української будівельної галузі, яка почала діяльність ще в далекому 1992 році. Її власник Микола Толмачов у свій час вважався одним з найбільш багатих українців. За версією журналу” Фокус “, в 2011 році стан Толмачова оцінювалося в рекордні 892 млн доларів. у рейтингу найбагатших українців тоді він зайняв 26 місце. в наступні роки він також неодноразово входив до списків найбільш заможних громадян України, хоч і з більш скромними результатами.
Однак, якщо детально вивчити роботу компанії за останні кілька років, то виявиться, що зараз похвалитися їй абсолютно нічим. Щороку – якщо не історія з шахрайством або порушенням правил забудови, то скандал, пов’язаний з корупцією, несплатою податків, неповерненням боргів, або претензіями мешканців побудованих нею будинків на неякісне обслуговування.
Наприклад, ще в 2012 році прокуратурою розслідувалася кримінальна справа за фактом шахрайства посадових осіб “Т.М.М.”, в зв’язку з чим були проведені обшуки в головному офісі компанії.
У 2014 році з’явився ще один скандал – податкова висунула “Т.М.М.” штрафні санкції майже на 200 млн грн за результатами перевірки касових операцій компанії.
Ще один приклад – обвинувачення від мешканців ЖК “Сонячна брама” в Києві, де компанія Толмачова спершу була забудовником, а потім і керуючою компанією. Мешканці звинуватили “Т.М.М.” в низькій якості надаваних комунальних послуг, і завищенні тарифів на них. Серед інших претензій також згадувалося, що компанія явно заощадила на будівництві, використавши дешеві будівельні матеріали.
Слідом за цим “Сонячна брама” потрапила в чергову неприємну історію – в квітні 2019 року Голосіївський районний суд Києва заарештував ділянку, на якому була зведена частина комплексу, в зв’язку з тим, що, як виявилося, “Т.М.М.” його зайняла самовільно без необхідних дозвільних документів.
Географія будівельних скандалів, пов’язаних з “Т.М.М.” обмежувалося лише Києвом. Так, жителі однієї з многоетажок преміум-класу в Харкові, який будувала фірма Толмачова, а потім стала там керуючою компанією, звинуватили компанію в тому, що вона використовувала залякування і “тітушек”, щоб не дати їм створити власну ОСББ.
І це лише невелика частина скандальних історій, пов’язаних з “Фірмою” Т.М.М. “. Але виникає логічне запитання, як явно недобросовісному забудовнику, замішаних в шахрайських схемах, весь цей час вдавалося залишатися безкарним? Відповідь на це можна виявити в розслідуваннях журналістів, за даними яких, вся справа в чиновницькій “даху”, довгий час приховувала компанію від погляду Феміди.
Наприклад, ось що розповідав 24 канал про “даху” “Т.М.М.” в керівництві Київміськадміністрації, приводячи в приклад висловлювання самого Толмачова.
“З КМДА” ТММ “пов’язують давні і дуже близькі стосунки. Опіка Толмачеву і його компанії надавав легендарний Михайло Голиця, 12 років займав пост заступника глави КМДА – начальника Головного управління житлового забезпечення. Про лобіювання своїх інтересів високопоставленим чиновником розповідав сам Толмачов.” Михайло, якщо потрібно заради справи, вмів зломити опір будь-якого чиновника. Це був девелопмент, тільки з міським адмінресурсом і вмілим ручним керуванням “, – відзначав власник Т.М.М.”.
У свою чергу, ЗМІ писали про зв’язки Толмачова з іншим скандальним київським чиновником – заступником голови КМДА В’ячеславом Непоп, якого вважають також причетним до різних незаконних будівельним схемам в столиці. Виявляється, Непоп з 1998 року був керівником “Т.М.М.” і, можливо, навіть є одним із співвласників компанії.
Саме подібне високе заступництво, судячи з усього, дозволяло “Т.М.М.” довгий час відбиватися від будь-яких звинувачень. Однак нещодавно виявилося, що крім претензій від правоохоронців, податкової, мешканців – у “Т.М.М.” виникла ще одна серйозна проблема – з боку банків, які потребують повернення виданих фірмі Толмачова кредитів. І цю проблему, на відміну від інших, вирішити за допомогою будівельних чиновників так просто не вдасться.
Боржник на мільярд
У 2016 році відразу три великі українські банки – “Укрсоцбанк”, “ПУМБ” і Ощадбанк звинуватили “Т.М.М.” в невиконанні кредитних зобов’язань на загальну суму більш ніж 1 мільярд гривень. У тому ж році було звернено стягнення на іпотечне майно “Т.М.М.” на суму близько 400 мільйонів гривень. В рахунок боргу були стягнуті навіть автомобіль і квартира самого Миколи Толмачова.
Найбільший борг “Т.М.М.” був перед державним Ощадбанком – близько 750 мільйонів гривень. У 2019 власники “Т.М.М.” ще намагалися зробити хорошу міну при поганій грі, заявивши про, нібито, досягнутих мирові угоди і реструктуризації боргу. Однак пізніше виявилося, що за скаргою Ощадбанку, якого списання настільки великої суми ніяк не влаштовувало, рішення про затвердження мирової угоди було скасовано в судовому порядку.
Борги і фактор “Ліги сміху”
Непростий вийшла і боргова історія “Т.М.М.” перед “Укрсоцбанком”, з яким компанія в 2004 році підписала кредитний договір. У 2016 році фірма Толмачова кредит так і не повернула, в результаті опинившись належної “Укрсоцбанку” понад 15 мільйонів євро. Після передачі справи до суду, “Т.М.М.” запросила у банку відстрочку, і там пішли боржнику назустріч, запропонувавши програму реструктуризації. В кінці 2016 року було підписано відповідні документи, і банк став очікувати надходжень коштів, сподіваючись на сумлінність позичальника.
Однак уже в 2017 році почалися нові прострочення, і “Альфа-Банк”, який на той час придбав “Укрсоцбанк”, знову почав переговори з “Т.М.М.” про врегулювання боргу, не роблячи, втім, при цьому ніяких активних дій по їх стягненню.
У 2018 році від фірми надійшла пропозиція про врегулювання боргу шляхом його викупу самим боржником з величезним дисконтом. Банку довелося погодитися, але “Т.М.М.” не виконала навіть цю домовленість. В результаті “Альфа-Банк” все ж змушений був почати судові процедури.
Борг забудовника перед банком був досить очевидний, і суд визнав законною процедуру звернення стягнення на заставне майно боржника, після чого воно було виставлено на торги. В результаті активи “Т.М.М.” були реалізовані через Систему електронних торгів арештованим майном (сетах). При цьому важливо відзначити, що сам банк не брав участі в торгах, і всі об’єкти були придбані зовнішніми покупцями. У кожному з торгів брало участь по 20-30, а то і більше учасників, тобто в доброчесності торгів сумнівів бути не може. Ціна піднімалася багато разів і сягала поточних на той момент ринкових показників.
Так, була продана на аукціоні група приміщень в Києві за адресою вул. Володимирська, 49, загальною площею 688,9 м кв. Покупець заплатив за неї 32 млн грн, тобто за більш ніж 46 тисяч гривень за квадратний метр! За цією ж адресою було продано нежитлове приміщення площею 1137,8 м кв. Торги закінчилися на сумі 46,5 млн грн. Ще один лот – квартира площею 149,4 м кв по вулиці Зверініцкіе, 59 була продана на аукціоні за 5 млн грн, а нежитлове приміщення площею 1414,4 м кв по вул. Галі Тимофєєвої, 3 пішло на торгах за 15 млн грн.
Подібних прикладів успішної реалізації майна боржника – десятки, якщо не сотні. Як бачимо, покупці запропонували цілком комерційну, або близьку до такої ціну, що в підсумку могло дозволити “Т.М.М.” погасити значну частину боргу перед банком.
Але тут компанія “Т.М.М.” продемонструвала, що, схоже, ніякої борг вона погашати і не збиралася. Для початку “Т.М.М.” спробувала задіяти судову систему, щоб оскаржити оцінку виставленого на торги майна і законність проведення процедури торгів. Однак в судових суперечках програла, про що, зокрема, свідчать відповідні судові рішення №№ 826/12574/18, 826/12872/18, 910/17727/19, 910/16709/18, 910/1580/18 та інші.
Програвши в судах, в “Т.М.М.” вирішили зайти з іншого боку і підключити правоохоронців. Після реалізації заставного майна, в спробі знайти будь-яку лазівку, щоб його повернути, компанія в кінці 2018 року ініціювала відкриття кримінального провадження щодо співробітників банку, посадових осіб сетах і виконавчої служби. Однак незабаром виробництво було закопано Генеральною прокуратурою.
Здавалося б, боржник використовував всі можливі інструменти, і всюди програв. Його майно продано за борги, а банк нарешті зможе отримати хоча б частину своїх грошей.
Але тут настав 2019 рік, рік обрання президентом Зеленського, і це кардинально змінило ситуацію.
З серпня 2019 року, як відомо, головою Служби безпеки України стає близький соратник Зеленського, колишнього керівника ТОВ “Квартал 95” Іван Баканов. Двома місяцями пізніше СБУ знову відкриває (а фактично відновлює закрите раніше Генпрокуратурою) провадження за позовом компанії “Т.М.М.” щодо, нібито, порушень під час проведених торгів по реалізації її майна.
В результаті за клопотанням слідчих СБУ було накладено арешт на низку об’єктів, законність продажу яких раніше була підтверджена судом. Також була ініційована виїмка документів у нових законних власників об’єктів, нотаріусів та оцінювачів на підставі того, що, нібито, вартість реалізованого майна була занижена. Об’єкти, придбані покупцями в жорсткій конкуренції на аукціонах за ціною, що перевищує стартову до 50%, передані в управління сумнозвісної АРМА.
Характерно, що СБУ не збентежило ні рішення судів про повну законності аукціонів, ні рішення Генпрокуратури про це ж. Що ж могло так кардинально вплинути на позицію правоохоронців і викликати таку відверту прихильність до “Т.М.М.”?
Справа в тому, що фінансовим директором “Т.М.М.” є Лариса Чивуріна, головний актив якої в тому, що вона є дружиною Андрія Чивуріна – редактора гумористичного шоу “Ліга сміху”. Того самого, до виробництва якого доклала студія “95 Квартал” на чолі з Баканова, і безпосередньо діючий президент.
Невелика, але характерна деталь – раніше ЗМІ писали, що Чивурина крім участі в справах “Т.М.М.” через офшорні компанії володіє готелем в окупованому Криму – ялтинським пансіонатом “Севастополь”. І цілком нормально себе почуває. У всякому разі, ніяке СБУ її про цього приводу не турбує. А в разі спору з банком, як бачимо, навіть допомагає.
Суд: розворот на 180%
Але, найсумніше, що в зазначеному випадку “фактор” Ліги сміху “спрацював не тільки по відношенню до СБУ, а й по відношенню до системи, яка, по ідеї, апріорі повинна бути захищена від зовнішніх впливів, а саме судової системи України.
Справа в тому, що, як уже згадувалося, “Т.М.М.” намагалася знайти різноманітні судові лазівки, щоб не повертати борги. Так, в 2018 році фірма-боржник всіляко намагалася перенести розгляду питання по її кредитному боргу з державних до третейського суду. І ось, коли справа все ж було розглянуто третейським судом, який встав на сторону банку, в “Т.М.М.” раптом вирішили, що їх це не влаштовує і звернулися до Верховного суду … з проханням скасувати рішення інстанції, на час розгляду справи якій самі ж і наполягали! Аргументуючи свій позов, зокрема, тим, що, питання, нібито, не підлягає розгляду в третейському суді.
На початку квітня 2020 року справу потрапило на розгляд Верховного суду в складі колегії суддів Касаційного господарського суду – голови Богдана Львова і суддів Селіваненко і Булгакової, які раніше неодноразово розглядали ідентичні позови.
І ось тут банк чекала повна несподіванка. Оскільки раптом виявилося, що зазначена колегія суддів явно вирішила проігнорувати як власну позицію в подібних справах (наприклад, справа №910 / 8963/17, або справа №873 / 32/18), так і позицію Великої палати Верховного суду, викладену в його постанові , згідно з якою будь-які сумніви щодо дієвості третейського застереження повинні тлумачити на користь її дієвості.
В результаті своєю постановою від 14 квітня 2020 року ВС задовольнив позов “Т.М.М.” і скасував рішення третейського суду. При цьому судді ВС явно проігнорували і здоровий глузд, оскільки ніяк не врахували що боржник сам (!) Раніше наполягав на розгляді справи саме в третейському суді.
Не смішно
Для учасників ринку цілком очевидно, що такий різкий судовий розворот в справі про борги “Т.М.М.” безпосередньо пов’язаний з “дружніми” відносинами керівництва компанії-боржника з оточенням глави держави. А там, схоже, не цілком усвідомлюють, що наслідки подібного “правосуддя” можуть вдарити не тільки по одному банку і його вкладників, які втрачають свої законні кошти.
По-перше, це рішення ВС, по суті, скасовує всі проведені раніше операції з продажу заставного майна несумлінного позичальника. Це означає, що відтепер серйозні інвестори не ризикнуть купувати подібні активи, навіть якщо розгляд по ним пройшло всі можливі судові інстанції. Адже відтепер завжди є ризик, що з’явиться колегія суддів ВС, які зуміють скасувати, здавалося б, остаточне судове рішення. І законно куплене на торгах майно у вас просто відберуть.
По-друге, це дуже негативний сигнал для банківської системи країни. Банки і так з побоюванням видають кредити українським підприємцям. І їм навряд чи сподобається, що борги позичальників ось так, за допомогою “правильних” правоохоронців і судів за дві секунди можуть списати за вказівкою “зверху”.
По-третє, це імідж самого президента. Так, особисто президент, можливо, навіть і не знає про всю цю історію з “Т.М.М.”. Але сам факт, що компанія, керівництво якої пов’язане з вигаданої ним “Лігою сміху”, раптом починає впливати на правоохоронців і суддів, явно не співвідноситися з тезами його програми про “справедливості правосуддя”. І вже, звичайно, не доводиться говорити про “повернення довіри і поваги до суду”, які обіцяв Зеленський.
Таким чином, вся ця історія, хоча більше і нагадує якусь комедійну постановку, виглядає абсолютно не весело. Адже наслідки можуть виявитися сумними відразу для декількох найважливіших інститутів країни. І тут вже – точно не до сміху.
Олег Зінченко на сайті РБК-Україна



Источник – antikor.com.ua

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *