Підвищення цін на продукти: кого і коли може покарати АМКУ



Картельної змови могло і не бути, а Антимонопольний комітет змушений реагувати на наполегливий суспільний запит. Що з цього вийде?
Столичне відділення Антимонопольного комітету порушило справу проти постачальників продуктів харчування і найбільших мереж продовольчих магазинів Києва за фактом істотного подорожчання товарів. Заклики до АМКУ “розібратися” в подорожчанні продуктів харчування і товарів першої необхідності на полицях супермаркетів звучать останні кілька тижнів.
Однак, навіть якщо “покарання” на догоду громадському запиту буде швидким, рішення про накладення штрафів може бути згодом успішно оскаржене в суді.
“Ніхто не має права необґрунтовано піднімати ціни і наживатися на українцях під час епідемії!”, – це цитата з поста заступника міністра внутрішніх справ Антона Геращенко на своїй сторінці в Facebook. Він емоційно обурюється діяльності оптових компаній, які “дозволяють собі різко і необгрунтовано підвищувати ціни на продукти харчування та овочі, що становлять основу продуктового кошика простих українців”.
Незважаючи на те, що ніяких фактів “необгрунтованості” підвищення цін і вже тим більше змови постачальників Геращенко не привів, з його словами напевно погодяться більшість звичайних споживачів, які кожен день спостерігають збільшення цифр на цінниках в торгових мережах.
Схожі заяви кілька днів тому робив і міський голова Києва Віталій Кличко, який звертався до уряду з проханням забезпечити контроль над цінами на ліки та соціально значущі товари. “Бізнес є бізнес, але є і мародерство”, – ємко пояснив свою позицію київський градоначальник.
Регулюванням цін і заходами щодо можливого покарання “розперезалися” постачальників і власників мереж занепокоїлися і в парламенті, і в обласних радах, і в середовищі економістів. Але, в першу чергу, всі погляди і вимоги “приструнити мародерів” – звернені до Антимонопольного комітету. Від АМКУ очікують “розслідувань”, “штрафів” і інших “кар небесних”.
Що може АМКУ?
Почнемо з того, що підвищення цін на продукти харчування, як і на будь-які інші товари, саме по собі – не порушення закону (якщо ціни на ці продукти не регулюються, а в Україні таке регулювання давно скасовано). Так, під час пандемії це може виглядати бажанням “заробити на людському горі” і викликати суспільний осуд. Але, з юридичної точки зору, немає можливості покарати кого-небудь з учасників такого підвищення в рамках правового поля.
Причин підвищення цін може бути безліч. Це і зростання цін на імпортні товари через девальвацію, і підвищення попиту на експортну продукцію (наприклад, зерно, борошно) на світових ринках, підвищення витрат через карантинних обмежень, умови зберігання та постачання продукції і багато інших суто ринкових факторів. Принципів кореляції попиту і пропозиції ніхто не відміняв, як би окремим категоріям громадян не хотілося закривати на них очі.
Інша справа, якщо таке підвищення стало результатом (а) картельної змови (антиконкурентних узгоджених дій) кількох учасників ринку або (б) зловживання монопольним становищем на ринку одного або декількох учасників (встановлення такої ціни, якої б не було при наявності реальної ринкової конкуренції).
Обидві ситуації є прямо прописаними в законі випадками порушеннями антимонопольного законодавства, за які передбачена відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 10% від фінансового обороту за минулий фінансовий рік. І те, що столичне відділення АМКУ почав своє розслідування саме по факту картельної змови, зовсім не означає, що змова дійсно мав місце. Просто іншої основи для розслідування немає (тільки через кількість фігурантів розслідування мова в принципі не може йти про зловживання монопольним становищем), а АМКУ не зміг проігнорувати наполегливий заклик громадськості втрутитися в ситуацію.
Формально, як сам картельну змову, так і необгрунтованість підвищення ценнужно довести. Тобто, повинні існувати факти конкретних домовленостей про неконкурентних діях, а також аргументи, чому в нинішній економічній ситуації ціни не можуть так сильно зростати.
Класичним прикладом дій, які змусили АМКУ підозрювати торгові мережі в реальному змові, стало створення кілька років тому мережею Novus і ще двома мережами з Черкас і Кропивницького торгово-закупівельного союзу у вигляді спільного підприємства.
Однак, цей приклад, скоріше, виняток із правил. У практиці АМКУ більшість змов “доводяться” виключно за рахунок зовнішніх ознак – на підставі факту синхронного підвищення цін, синхронного участі або неучасті компаній в торгах, інших синхронних дій або бездіяльності. Про безпосередніх доказів досягнення домовленостей не йдеться. А підстави для підозр часом бувають абсурдними.
Наприклад, в останньому гучному скандалі навколо “змови” мереж кілька років тому, рітейлерів звинувачували в несумлінному використанні даних моніторингової компанії, які нібито дозволяли їм координувати свої дії з підвищення цін. Той факт, що це звичайний інструмент маркетингу, мало кого в АМКУ цікавив, в результаті справа проти ставків розвалилося у Вищому господарському суді після декількох років розглядів.
Один з наймасштабніших змов в історії АМКУ?
Якщо з мережами ситуація більш-менш зрозуміла (великих учасників ринку обмежена кількість, вони мають національне покриття, їх власники зрозумілі і можливості впливу на ринок незаперечні), то як АМКУ виявлятиме необгрунтованість дій і картельну змову серед постачальників – взагалі важко уявити. Зазначені в інформаційних повідомленнях комітету компанії, які нібито змовилися “підзаробити” в кризу і під час пандемії – не скажуть зовсім нічого середньостатистичному споживачеві.
Вони напевно не є монополістами (понад 35% частки) на своїх ринках, оскільки поставки продуктів харчування дуже висококонкурентні, особливо в Києві, де буде проходити розслідування. А щоб довести синхронне підвищення цін, потрібно вибрати або схожі, або ідентичні групи товарів. І вже явно в юридичних документах і офіційних звітах не повинен фігурувати створений маркетологами і уявою споживача “борщовий набір”.
Очевидно, що перед АМКУ буде стояти непросте завдання – довести один з наймасштабніших змов за всю історію відомства. Про це говорить і кількість потенційних фігурантів розслідування, і присутність серед них одночасно роздрібних мереж і оптових постачальників.
Кількість “підозрюваних” саме по собі може свідчити про наявність об’єктивних причин для підвищення цін. А улюбленого аргументу АМКУ – “синхронності” – може виявитися недостатньо.
Крім того, з необгрунтованістю зростання цін в умовах економічної кризи теж можуть виникнути проблеми, оскільки об’єктивних чинників для цього маса. Для з’ясування цих питань АМКУ розсилає запити на отримання інформації про обгрунтованість зростання цін до встановлених термінів для відповідей.
За ненадання відповіді на такий запит, надання неповної чи недостовірної інформації може бути накладено штраф у розмірі до одного відсотка від річного обороту, так що ми б не радили ухилятися від таких пояснень.
Коли ж настане “справедливе покарання”?
Практика показує, що на виявлення змови на ринку може піти навіть до кількох років. Питання може втратити актуальність, якщо через деякий час парламентарії під “тиском громадськості” повернуть в країні цінове регулювання або інші форми законодавчого стримування цін на певні категорії товарів.
Бізнес і сам не проти підписувати такі меморандуми, Щоб виконати свою соціальну функцію. Однак на відміну від саморегульованих організацій і домовленостей всередині них, законодавчі зміни про цінове регулювання можуть залишитися в правилах роботи на ринку рітейлу на довгі роки після завершення карантину.
Якщо ж АМКУ піде на прийняття швидких популярних рішень про картельну змову на догоду політичним інтересам “турбуються про людей” політиків, це може стати підставою для гучних судових процесів, результатом яких, швидше за все, буде перемога підприємців над антимонопольниками.

Юрій РАДЗІЄВСЬКИЙ



Источник – antikor.com.ua

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *