Портников: Це розвал держави




Президент Володимир Зеленський звертається до депутатів парламенту з закликом підтримати законопроекти, які дозволять країні отримати необхідну допомогу від МВФ і стверджує, що сьогоднішній день покаже, слуги або прислужники працюють в українському парламенті

Це дивне звернення. У Зеленського не повинно бути ніяких проблем з прийняттям законопроектів – по крайней мере, тих, що не вимагають конституційних змін. Він провів у Верховну Раду таке більшість депутатів, якого не було в жодного президента в українській історії. Йому не було з ким домовлятися – хіба що з самим собою.
Але це – тільки на перший погляд. У критичний для України момент президент Зеленський зіткнувся з політичною реальністю. У нього немає ніякої більшості. Більшість є у олігархів. І без їх схвалення вже точно не можна приймати закони, які зачіпають їх інтереси.
Зеленському потрібно сказати правду хоча б самому собі. У нього є мандат українського народу, але до влади його призвів не український народ. До влади його привели олігархи. А український народ просто подивився телевізор.
У олігархів були всі підстави допомагати Володимиру Зеленському. Його попередник – нерідко не за своїм бажанням, а на вимогу міжнародних інституцій – ігнорував їхні інтереси і пробував захищати інтереси країни. Такий президент олігархам був не потрібен. Їм потрібен був президент, який буде їх захищати – і від українців, і від міжнародних кредиторів.
Зараз Зеленський прийшов до того ж, до чого прийшов Порошенко. Неможливо одночасно бути президентом України і захищати олігархічні інтереси. І як тільки він зробив крок у бік державних інтересів, моментально виявилося, що у нього немає парламентської більшості.
Це теж не випадково. Перемога Зеленського на президентських виборах – заслуга олігархів. А ось перемога партії “Слуга народу” на парламентських виборах – це заслуга Зеленського. Але кого він включив в список переможців?
Людей, які спочатку були пов’язані з олігархічними кланами або знайшли «взаєморозуміння» з ними вже під час роботи парламенту. Людей, для яких парламент – не відповідальний перед країною, а соціальний ліфт. Людей, які просто не розуміють куди вони потрапили. Так більшість швидко стало меншістю. І тепер президент намагається знайти підтримку у фракцій, лідерів яких і депутатів, яких він і його прихильники ще вчора публічно шельмували. Але навіть з цими депутатами не набирається достатньої кількості голосів. Занадто великим і безвідповідальним виявилося «монобольшінство»!
Якби Зеленський не влаштовував би вакханалію з позачерговими парламентськими виборами, якби його дії по демонтажу управлінської структури країни не підтримувало б в популістському угарі більшість населення, зараз у нас міг би бути парламент, на який здатний був би спертися президент. Але такого парламенту немає. І уряду немає, ключових для вирішення проблем епідемії міністрів доводиться міняти через кілька тижнів після призначення. І офісу президента немає – вже другий поспіль його керівник компрометується і втрачає вплив. А обов’язки глави держави виконує людина, яка намагається докричатися до депутатів власної фракції по телевізору.
Це і є передбачуваний розвал системи державного управління в самий розпал страшної епідемії. Те, що не могло не статися, сталося в самий невідповідний момент.
Віталій Портников



Источник – antikor.com.ua

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *