Психічнохворих і туберкульозників відправлять на вулицю: чекає українську медицину з початку квітня




Українцям готують чергову порцію медичних сюрпризів.
З 1 квітня цього року, тобто менше ніж через два місяці, стартує другий етап медреформи. За принципом "гроші йдуть за пацієнтом" стануть фінансувати не тільки первинку, але і послуги вузьких фахівців, а також стаціонар і екстрену допомогу.
Лікарям вузького профілю (неврологи, хірурги, Лори і інші) обіцяли, що з запуском нової схеми їх зарплати різко виростуть. А пацієнтам – що за лікування більше нічого не потрібно буде доплачувати, все профінансує держава.
Але поки незрозуміло, де на це візьмуться гроші.
МОЗ уже розробив прайс, за яким Нацслужби здоров'я буде платити лікарням за лікування українців. Лікарів виставлені цінники шокували. Вони занижені на 40-80%, а деякі – в рази, – кажуть медики.
"Нові тарифи. Національна служба здоров'я:" 16 001,43 гривень тариф з надання медичної допомоги при Гостра інфаркті міокарда в стаціонарних условиях (ставка на пролікованій випадок) ". Ви це серйозно? Це не дурість, це – підлість і гидота по відношенню до пацієнтам і медикам ", – написав на своїй сторінці в Facebook відомий лікар-кардіолог Борис Тодуров.
В реальності лікування інфаркту може коштувати 50-70 тисяч і більше – в залежності від тяжкості захворювання.
Тобто, щоб укластися в запропонований тариф, потрібно буде або різко скорочувати медперсонал, або просити пацієнтів доплатити, а, швидше за все, – і те, і інше.
Паралельно в Україні готується серйозна "оптимізація" лікарняної мережі. Ще з часів початку реформи Супрун стала готувати грунт для закриття психіатричних стаціонарів і туберкульозних диспансерів. У МОЗ вважають, що таких клінік у нас занадто багато, тоді як лікувати туберкульоз і психічні захворювання нібито можна амбулаторно і під наглядом сімейного лікаря.
Виділене на ці напрямки фінансування не залишає вибору – більшу частину профільних стаціонарів доведеться закрити. "У психіатрії, наприклад, щоб укластися в бюджет, потрібно буде скоротити половину медперсоналу. І тоді реально вийти на мінімальні зарплати для решти медиків", – розповів голова громадської організації "Медичне право в Україні" Віктор Сердюк.
Експерти вже малюють картину апокаліпсису, який настане з 1 квітня. Людям просто доведеться доплачувати за "безкоштовну медицину" тисячі гривень. А пацієнти з соціально небезпечними діагнозами (тим же туберкульозом) і зовсім ризикують опинитися на вулиці.
"Країна" розбиралася, що буде з вітчизняною медициною після 1 квітня.
Середня ціна по палаті
Суть другого етапу медреформи, який стартує з 1 квітня цього року, наступна: держава залишить частину базового фінансування (60% від вартості послуг, наданих закладом в 2018 році), а понад те буде платити за кожен пролікований випадок, згідно з договором з конкретним медучреждением.
Правда, тільки тим лікарням, які встигнуть стати автономними і укласти договори з НСЗУ. І – тільки за фіксованими тарифами.
На сайті Міністерства охорони здоров'я вже виставлений на громадське обговорення проект Кабміну з тарифами. Базова ставка за кожен пролікований в стаціонарі випадок – близько 4,5 тисячі гривень. Але будуть і коефіцієнти. Так, за коефіцієнтом 1,3 вважатимуть лікарням, які погодяться надавати допомогу цілодобово.
Під деякі захворювання прописані свої цінники. Скажімо, за лікування інсульту держава готова платити 19,3 тисячі гривень, за інфаркт – близько 16 тисяч, за пологи – 8,1 тисячі, за допомогу новонародженим – 29,7 тисячі.
Для амбулаторій (денні стаціонари) – свої розцінки. За кожен пролікований випадок заплатять 4,9 тисячі гривень. Плюс будуть коригувальні коефіцієнти. Операцію порахують за коефіцієнтом 9,7 (47,5 тисячі гривень), а стоматологічну допомогу – по коефіцієнту 0,186 (911 гривень).
Мамографію оплатять за тарифом 204,12 гривні, гастроскопію (обстеження шлунково-кишкового тракту) – 749,52 гривні, колоноскопію (обстеження кишечника) – 943,92 гривні. На лікування онкології держава обіцяє виділити 17,8 тисячі гривень (діагностика і хіміотерапія).
За психіатрії ставка на дев'ять місяців 2020 року (тобто з квітня до кінця року) – 7,4 тисячі гривень. За туберкульозу – 20,6 тисячі гривень.
Ці тарифи самі медики вважають явно заниженими. Скажімо, по інсультів та інфарктів реальна вартість лікування може становити до 50-80 тисяч гривень і вище – в залежності від складності кожного конкретного випадку.
"Коли медустанови розрахували майбутню оплату за цими тарифами і порівняли її з реальною вартістю медичних послуг, які вони надають, виявилося, що покриття витрат за цими тарифами становить від 20% до 60%. Тому зараз керівники закладів охорони здоров'я скорочують медичний персонал, а в деяких випадках органи місцевого самоврядування вже виносять проекти рішень про ліквідацію медзакладів. наприклад, завтра сесія Чернівецької обласної ради, де під ніж пустять дитячий протитуберкульозний санаторій. Діти з туберку лезом не в пріоритеті у обласних депутатів. Крім того, розроблені тарифи не забезпечують підвищення зарплат медпрацівникам ", – написала на своїй сторінці в Facebook медичний юрист, президент Всеукраїнської асоціації фізичної реабілітації та курортології Ірина Сисоєнко.
"Тарифи явно неринкові. Якщо за гистероскопию держава пропонує близько 2 тисяч гривень, то її реальна ціна – в 4-6 разів вище. Те ж саме з інфарктами", – говорить глава Ради Київської міської профспілки працівників охорони здоров'я Сергій Кубанський.
За словами медичного експерта Костянтина Надутого, економічного обґрунтування нових тарифів немає.
"Ці розцінки взагалі складно назвати тарифами. Складається враження, що просто взяли передбачувана кількість послуг з того чи іншого профілю і поділили на них наявні гроші. А їх, як відомо, не так багато. Якщо в минулому році на медицину в бюджеті виділили 3, 2% ВВП, то в цьому – 2,9%. Це явно менше 5% ВВП, які повинні йти на охорону здоров'я ", – каже експерт.
"Тільки на систему медичних гарантій необхідно більше 220 млрд гривень, а у нас виділили 113 млрд на вся охорона здоров'я, з яких на систему Медгарант – 72 млрд. Тобто йде колосальне недофінансування. Звідси і занижені тарифи. За наявного зараз фінансування майже всі столичні медустанови вже в мінусі – деякі на сотні тисяч, а деякі – на мільйони гривень ", – пояснив Сергій Кубанський.
Також, за його словами, в тариф не закладено зростання зарплат лікарів. Відповідно до закону про Медгарант, розцінки повинні вважатися з урахуванням оплати праці медиків на рівні 250% від середньої по країні зарплати. На сьогоднішній день це 27,4 тисячі гривень.
"За нашими підрахунками, з такими тарифами медики не зможуть вийти на подібні зарплати. Тільки якщо збільшать фінансування", – говорить він.
лікування вскладчину
Якщо тарифи занижені, доплачувати доведеться пацієнтам, іншого виходу просто немає, – вважає глава Національної медичної палати Сергій Кравченко.
У проекті постанови зазначено, що виплати будуть проводитися в умовах існуючого фінансування (всього – і на первинку і на реформу вторинки – НСЗУ виділили на 2020 рік 72 млрд гривень).
"Тобто якщо пацієнтів раптом виявиться більше, то плата за кожен пролікований випадок може навіть зменшиться", – пояснив Костянтин Надутий.
І додав: не виключено, що люди, дізнавшись, що держава обіцяє за все заплатити, масово підуть лікуватися, адже зараз 25% потенційних пацієнтів просто не йдуть до лікаря, так як немає грошей.
Цілком може статися, що грошей на всіх бажаючих не вистачить. І тоді пацієнтові доведеться платити за лікування по повній. А то йому і зовсім відмовлять у прийомі.
Причому, як вважає Надутий, не виключено, що платити в лікарнях доведеться навіть більше, ніж зараз.
Клініки вже гарячково шукають спосіб вижити в нових умовах. "НСЗУ радить заробляти на НЕ медичні послуги. Наприклад, пропонувати більш комфортні палати та інше. Але якщо у нас 60% населення живе в бідності, хто такі послуги стане купувати", – говорить Кубанський.
Кравченко вважає, що клініки просто почнуть відмовлятися від невигідних напрямків.
"Уявіть собі, що ви – головлікар комунальної медустанови. З переходом на фінансування за новою схемою вам потрібно так перебудувати роботу лікарні, щоб вона стала хоча б не збитковою, а ще краще – прибутковою. Що ви будете робити? Насамперед скоротіть найвитратніші койко -місця, а це, наприклад, інфекційне відділення. Грошей воно особливо не приносить, а утримувати його, особливо якщо є карантинні бокси, дуже дорого ", – пояснив Кравченко.
Як будуть виживати окремі напрямки – незрозуміло. скажімо,по екстреної допомогидержава готова платити по 116 гривень за кожного потенційного пацієнта (виходячи з кількості проживаючих в зоні обслуговування швидкої). Але, якщо в Києві офіційно проживає 2,5 млн осіб, за переписом Дубілета – 3,7 млн, а в реальності може бути і 4-5 млн, то на всіх виділеної суми явно не вистачить, – зазначає Кубанський.
За його словами, взагалі без фінансування залишилися санаторно-профілактичні установи для дітей, фізіотерапія, реабілітація.
Хворих з туберкульозом і шизофренію виставлять на вулицю
Будуть "оптимізувати" такожтуберкульозніі психіатричні диспансери.
Виділене фінансування просто не дозволяє утримувати існуючі стаціонари з лікування цих захворювань.
Наприклад, як розповіли нам запорізькі медики, там готується закриття трьох з чотирьох міських туберкульозних лікарень, а 80% персоналу піде під скорочення. Після чого на все місто залишиться тільки 12 фтизіатрів і стільки ж медсестер цього профілю. Прийом хворих буде проводитися тільки на базі тубдиспансеру №3. Але і там удвічі скоротять кількість ліжко-місць (до 200). І це при тому, що Запоріжжя лідирує в країні за темпами поширення туберкульозу.
У Києві, за словами Кубанського, питання закриття туберкульозних диспансерів поки не варто, але столичні медустанови тільки днями стали автономними, тому не виключено, що це питання ще буде підніматися.
Ще під час перебування главою МОЗ Уляна Супрун заявляла, що лікувати туберкульоз в стаціонарах, як це робиться в Україні, зовсім не обов'язково. Хворий може проходити курс і в домашніх умовах під наглядом сімейного лікаря. Тоді ж почалося скорочення фінансування тубдиспансерів.
Ну а зараз "оптимізація" вже навіть не обговорюється. На лікування туберкульозу держава пропонує всього трохи більше 20 тисяч гривень, тоді як, скажімо, лікування резистентних форм (стійких до медпрепаратів) може коштувати 150-165 тисяч гривень.
Але, як каже екс-головний санітарний лікар України Святослав Протас, в лікуванні туберкульозу препарати – лише одна умова. Не менш важливо просто нагодувати пацієнта, адже туберкульоз – соціальна хвороба. Поза тубдиспансерів багато просто не будуть лікуватися, а це значить, що різко погіршиться епідеміологічна ситуація з туберкульозу, яка в Україні і так стабільно важка.
"Інфекціоністи – вони, як пожежники, завжди повинні бути готовими до складних випадків. І тут фінансування" гроші за пацієнтом "не зовсім підходить. Утримувати інфекційні відділення, туберкульозні диспансери дійсно дорого, але відмовлятися від них – просто небезпечно для суспільства", – говорить Протас.
"Туберкульозників пропонують лікуватися у сімейних лікарів. Це при тому, що 80% таких хворих навіть не мають декларацій з докторами. А самі медики вже набрали собі по 2 тисячі цілком пристойних і особливо не хворіють пацієнтів. Чи стануть вони приймати хворого з туберкульозом? А якщо у того ще й відкрита форма, що буде, якщо він посидить в загальній черзі на прийом до сімейного лікаря ", – говорить Віктор Сердюк.
За схожою схемою збираються пустити і психіатричні лікарні – стаціонар тільки для гострого перебігу хвороби і на короткий період, далі – під спостереження сімейного лікаря або психіатра.
"Дивовижне" реформування "психіатричної системи, розпочате Уляною Супрун, триває. Головні лікарі психіатричних лікарень в ці дні отримують жорстку вказівку позбавлятися від пацієнтів, по своїм станом не потребують стаціонарного лікування. Таких в наших лікарнях близько 30%. Виконання цієї вказівки неминуче зробить кожного головного лікаря злочинцем. Оскільки наші психіатричні інтернати радянського зразка перевантажені, не можуть прийняти додаткових клієнтів, які потребують соціальної допомоги – даху над головою, їжі і хоча б мінімальної медичної підтримки ", – написав у відкритому листі до президента глава Асоціації психіатрів України Семен Глузман.
Він також прогнозує наслідки "реформ" в психіатрії: "У найближчі місяці багато хто з них (психічно хворих. – Ред.) Будуть вмирати на вулицях від голоду і холоду. Нас чекають не тільки смерті психічно хворих людей на вулицях і площах, а й обумовлені хронічним голодом нападу психічно хворих людей на більш благополучних українських громадян з метою грабежу ", – пише Глузман.
"За психіатрії є кілька варіантів. Перший – скоротити на 40% персонал, і тоді інші зможуть вийти на мінімальні зарплати при обіцяному фінансуванні галузі. Другий – працювати за скороченим графіком. Скажімо, 7-10 днів на місяць. Але як при цьому ще й лікувати хворих, які потребують постійного нагляду. у Чернігові, наприклад, після планованого закриття психіатричного інтернату 185 пацієнтів просто залишаться на вулиці – їм нікуди йти. Також загострюється питання забезпечення медпрепаратами. Зараз хворі отримують їх безкоштовно п про рецептами. Але якщо вони будуть лікуватися вдома, то ліки доведеться купувати самостійно, а реімбурсації (відшкодування вартості) по ним немає. Все це може призвести до того, що люди просто залишаться без лікування. Що, з урахуванням специфіки захворювання, просто соціально небезпечно " , – говорить Сердюк. . (TagsToTranslate) ç (t) å (t) â û (t) û



Источник – antikor.com.ua

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *