Путін пішов у наступ на Донбасі: два важливих підсумку для Зеленського




Рано вранці у вівторок, 18 лютого, окупаційні війська несподівано пішли в наступ по великому ділянці фронту на Донбасі. Під вогнем виявилися позиції наших військових в районі Новотошківському, Горіхового, Кримського та Хутори Вільний. Бій почався приблизно в 5 ранку і закінчився після 10:00, ВСУ зазнали втрат.
Все це якось не клеїться з тим, що нам ось уже майже рік розповідають на Банковій. Володимир Зеленський з перших днів свого президентства заявив про бажання досягти миру на Донбасі. Більш того, він до цих пір упевнений, що закінчення війни хоче і Володимир Путін. Вражаюче, але Зеленський НЕ довіряє даним власної розвідки, а бачить в очах глави Кремля бажання перестати воювати проти України.
Що це? Наявність? Інфантильність? Або просто наш президент видає бажане за дійсне? Під час однієї з поїздок на Донбас Зеленський сказав військовим, що він «не лох». Мені здається, сьогодні вранці Кремль вирішив перевірити цю тезу.
Варто тільки вслухатися в пропозиції, які звучать з боку президента і його зеленого оточення:

відведення військ з своїх же територій;
видача пенсій жителям ОРДЛО;
примирення і вибачення з боку українського народу перед Донецьком і Луганськом;
спільне з бойовиками патрулювання кордону з Росією;
проведення виборів до кінця року (навіть глава МЗС Вадим Пристайко допускає, що переможуть на цих виборах спільники бойовиків «ДНР» і «ЛНР»);
закріплення «особливого статусу» Донбасу в Конституції;
подача води в Крим.

Це, звичайно, далеко не всі ініціативи влади України щодо мирного врегулювання, однак вони, безумовно, викликають безліч питань. Як український прикордонник буде обходити кордон разом з тим, хто стріляв в нього 5-6 років тому. Та й взагалі, навіщо Росії віддавати Україні контроль над кордоном? Кремль повинен отримати щось натомість. Наприклад, зняття санкцій. Наприклад, Україна візьме на себе зобов’язання по відновленню Донбасу і виплаті пенсій і зарплат тим, хто шість років кликав до себе додому «русскій мір». Наприклад, подача води в Крим.
Одне з джерел натякнув, що наближення весни і аномально тепла зима ще більше погіршили ситуацію з водою на окупованому півострові. І що нібито Київ роздумує над тим, щоб до травня-червня пустити воду по Північно-Кримському каналу. Не дарма Давид Арахамія і інші представники влади промацують ґрунт в цьому питанні, кажучи про можливість якихось компромісів з Росією. Безумовно, все це подадуть під соусом порятунку громадян України, які проживають на півострові. По ТБ будуть в один голос розповідати про прибуток, яку Київ отримає від продажу води та необхідність врятувати «своїх». А в цей час в Кремлі відкриють пляшку шампанського і піднімуть святковий келих – їх проблема буде вирішена.
Наступ на Донбасі 18 лютого стало першим великим військовим викликом для Зеленського. Дуже хотілося б, щоб це протверезило президента і його оточення, щоб глава держави нарешті довірився відомостями розвідки, а не своєї інтуїції. Путіну світ не потрібен! Йому потрібна Україна як 86-й регіон Російської Федерації. Він домагається зняття санкцій і всіма методами прагне домогтися для нашої країни статусу «Failed state».
Інша проблема Банкової – це комунікації. За час ранкового бою з’явилася тільки зведення штабу ООС, після 10:00 штаб відрапортував про завершення настання бойовиків, а сам Зеленський стримано в Facebook назвав загострення «цинічною провокацією». У той час, коли волонтери пишуть про серйозні втрати, штаб ООС каже, що все під контролем і втрати мінімальні – один загиблий. Більш того, штаб ще й звинувачує журналістів у використанні неправдивої інформації. На жаль, ні обміни, ні нормандська зустріч не допомогли Банковій зрозуміти необхідність нормальної комунікації з пресою.



Источник – antikor.com.ua

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *