Раду скорочують: вийде чи зменшити число депутатів




У вівторок, в перший робочий день III сесії Верховна Рада вирішувала питання, вирішити який не могли або не наважувалися попередники нинішніх депутатів протягом двох десятків років.
А саме – скорочення чисельності українського парламенту до 300 депутатів. За підсумками Верховній Раді з великими труднощами вдалося набрати просту більшість голосів, щоб попередньо схвалити відповідні зміни до Конституції України. Але остаточне позитивне рішення при такому розкладі викликає великі сумніви.
З історії питання
Скорочення числа депутатів – ідея, яку сміливо можна заносити в список "одвічних прагнень українського народу". Підтвердженням цьому стали результати Всеукраїнського референдуму 2000 року, на якому питання скорочення Верховної Ради з 450 до 300 народних депутатів підтримало 91,1% громадян. Залишимо за дужками, з якою метою Леонід Кучма ініціював тоді народне волевиявлення. Факт залишається фактом: на референдумі народ чітко і однозначно висловив свою думку з питання.
"Виборці зацікавлені в зменшенні кількості депутатів, тому що їм весь час нав'язували думку, що разом зі зменшенням йде і зменшення витрат на Верховну Раду. Однак якщо витрати на парламент не зміняться, то пересічний виборець не побачить істотних змін", – зазначив в коментарі аналітик "Центр UA" Олег Савичук.
Але була одна невелика, але суттєва проблема. Скоротити парламент без участі в процесі власне парламенту ні президент, ні народ ніяк не могли. А Верховна Рада скорочуватися ніяк не хотіла. При цьому не одне покоління депутатів пройшло в парламент під гаслами скорочення чисельності депкорпусу або скасування депутатської недоторканності – це пункт народ також підтримав на референдумі.
Крига скресла лише з обранням Верховної Ради нинішнього скликання. Запущена в "турборежимі" монокоаліція в перші ж дні роботи направила президентський законопроект №1017 "Про внесення змін до статті 76 і 77 Конституції України (щодо зменшення конституційного складу Верховної Ради України і закріплення пропорційної виборчої системи) на розгляд Конституційного суду. Як можна здогадатися вже з назви проекту, крім норми про скорочення чисельного складу парламенту до 300 депутатів, проект містить пункт, згідно з яким вибори до ВР проводяться виключно на Пропорційні льно основі (тобто за партійними списками).
є зауваження
16 грудня Конституційний Суд виніс свій вердикт, згідно з яким законопроект не суперечить вимогам статей 157 і 158 Конституції. (Власне, це і є висновок КС – Конституційний суд повинен був перевірити проект саме на відповідність зазначених статей Конституції).
При цьому КС має ряд зауважень до документа. Коротко їх можна описати так:
народні депутати повинні обиратися на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування. У діючій Конституції це виписано, в запропонованому проекті ця норма чомусь випала;
закріплювати тип виборчої системи в Конституції немає необхідності;
норма "Перехідних положень" проекту, по якій після затвердження закону Верховна Рада, обрана до його вступу в силу "продовжує виконувати свої повноваження до наступних виборів народних депутатів України" вступає в гостре протиріччя з іншою нормою Конституції. За якою будь-який парламент – обраний на чергових, позачергових і т.д. виборах виконує повноваження аж до відкриття Верховної Ради нового скликання.
"Якщо затвердити закон в такому вигляді, у нас є ризик того, що у нас буде період в країні, коли у нас не буде парламенту", – зазначив в ефірі телеканалу Україна 24 експерт з конституційного права Центру політико-правових реформ Богдан Бондаренко, говорячи про останній зі згаданих зауважень.
Важко сказати, хто в Офісі президента готував цей законопроект. Але написаний він дійсно недбало. Згадані "ляпи" – зроблені чи то випадково, через поспіх, чи то свідомо давали прекрасну можливість опонентам (а в даному випадку об'єдналися зусилля противників "пропорціоналки" і скорочення депкорпусу) в результаті відправити проект в кошик.
А депутати – проти
За великим рахунком, процедура і здоровий глузд вимагав від президентської фракції доопрацювати документ, з урахуванням, як мінімум зауважень КС (мають, відзначимо, тільки рекомендаційну силу). Однак "Слуги народу" вирішили не шукати легких шляхів. Профільний комітет ВР в результаті вирішив винести питання в зал, в розрахунку, що вже 226 голосів, необхідних для попереднього схвалення, знайдуться.
І вони дійсно знайшлися. Але з великими труднощами. З фракції "Слуга народу" законопроект з тих чи інших причин (були відсутні в залі, утрималися, голосували проти) рішення не підтримала півсотні депутатів. Не дали за проект жодного голосу ні "Батьківщина", в принципі давно і системно просуває ідею "пропорціоналки", ні "Європейська солідарність", ні "Голос". Так само, як очікувано не підтримали проект сформовані з мажоритарників депутатські групи.
Аргументи "проти" звучали різні. "Слуга народу" Максим Бужанський, мабуть, від імені супротивників проекту всередині монокоаліціі зазначив, що "скорочуючи чисельність (депутатів) з 450 до 300, ми звужуємо представництво наших громадян у Верховній Раді".
"Батьківщина" і "Європейська солідарність" кивали на порушення процедури. Так, представник "Батьківщини" Сергій Власенко акцентувавши, що політсила завжди підтримувала пропорційну систему, висловив підозри, що закон свідомо не приймають "за процедурою".
"У мене є одна підозра: таким способом хочуть надати можливість оскаржити, законно оскаржити це рішення в Конституційному суді, щоб Конституційний суд скасував зменшення складу Верховної Ради і перехід до пропорційної системи. Це єдина мета, яка може бути, чому нам пропонують зробити це таким чином ", – сказав Власенко з парламентської трибуни.
У мажоритарників були свої претензії.
"Давайте (спершу) апробовуємо пропорційну систему: чи буде вона буде дієвою з точки зору представництва громадян. А ми зменшуємо представництво громадян, скорочуючи Верховну Раду України в 300. Тому ці зміни в Конституцію не витримують критики. Фактично ми розриваємо контакт, прямий контакт з виборцем. І сьогодні ми прийняттям таких змін до Конституції погіршуємо політичну конкуренцію ", – заявив співголова групи" За майбутнє "Тарас Батенко.
А народний депутат-мажоритарник Сергій Рудик зазначив, що зміни вигідні лише великим партіям.
"Представникам політичних партій вигідний новий Виборчий кодекс. Представникам політичних партій, які хочуть йти не за мажоритарною, а пропорційну виборчу систему, вигідні нинішні зміни. Їм вигідно, коли буде менше депутатів. Я не здивуюся, якщо згодом вони взагалі запропонують перевести народних депутатів на громадські початку. Щоб народні депутати працювали за бажанням, без зарплат ", – зопалу подав перспективну ідею народний депутат.
Проте, не дивлячись на тотальну опозицію проекту, основний кістяк монокоаліціі знайшов союзників. Мабуть, вперше за історію парламенту нинішнього скликання ними виступили депутати "Опозиційною платформи За життя". Саме ця фракція дала голоси, яких бракує і проект попередньо був підтриманий.
Головні труднощі – попереду
Що буде з законопроектом, поки неясно. Важко уявити, як монокоаліція зуміє набрати для вирішального голосування 300 голосів. Проте, в політиці можливі сюрпризи. А тому зовсім виключати, що коли прийде час, проект отримає необхідні голоси, не варто.
Втім, навіть в тому випадку, якщо голоси знайдуться, закон може бути оскаржений, попереджають експерти.
"Конституційний суд дав позитивний висновок щодо законопроекту – він відповідає Конституції. Але при цьому Конституційний суд висловив застереження. А, відповідно до регламенту, якщо КС висловлює застереження, парламент не може далі, не врахувавши застереження, працювати над документом", – зазначає Богдан Бондаренко.
Олег Савичук також вважає, що найбільшою небезпекою для проекту є те, що "Слуги народу" вирішили не враховувати застереження, які Конституційний суд висловив у своєму висновку.
"Рішення Конституційного суду є обов'язковим до виконання, його не можна не враховувати. Якщо Конституційний суд вказує на недоліки проекту – то їх треба виправляти, але Рада сьогодні одним з таких рішень відверто знехтувала. Більш того, парламент порушує власні процедури. Відповідно до Регламенту Верховної Ради, парламент повинен врахувати застереження Конституційного Суду, заново підготувати текст змін і знову його направити в Конституційний Суд. Зараз же "Слуги" роблять все для того, щоб в майбутньому змінений я були визнані неконституційними ", – зазначає Олег Савичук.



Источник – kurs.com.ua

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *