Ревальвація гривні була приманкою для спекулянтів




Зміцнення гривні, схоже, було одним з основних чинників, що стимулюють попит на наші ОВДП, а висока ймовірність девальвації зараз – лякало для інвесторів, вважає Юлія Самаєва, редактора відділу економіки “Дзеркала тижня”.
Якщо порівняти як змінювався обмінний курс на момент продажу і погашення облігацій, стає очевидним наскільки через це росла їх прибутковість. Наприклад, прибутковість річних облігацій, куплених при курсі 27,7 грн / дол., А погашених при курсі 23,9 грн / дол., Зросла з 15,7% річних, до 36,4, тобто більш ніж удвічі.
Об’єктивних економічних передумов для зміцнення гривні не було: промислове виробництво знижувалося, прямі іноземні інвестиції – на мінімумі, співпраця з МВФ заморожено, торговий баланс принципово не змінювався, а попереду були вибори, з традиційною політичною невизначеністю. На що розраховували інвестори? Ну не на індекс Біг-Мака ж? Ймовірно, на те, що в Україні використання інсайдерської інформації з метою отримання прибутку не обмежується законом.
НБУ, звичайно, стверджує, що курс у нас вільний і плаваючий, але це не так. І будь-хто, уважно спостерігає за діями регулятора на валютному ринку, розуміє, що Нацбанк впливає на курс і встановлює його на тому рівні, який потрібен. І головне питання: кому потрібен? Країна ніяких вигод від ревальвації не отримала. Зате їх точно отримали ті, хто купив облігації при курсі 28 грн / дол., А погашав при 24 грн / дол. І може бути саме заради підвищення прибутковості цілком конкретних осіб, НБУ так знехотя опускав облікову ставку в минулому році? Могли це бути люди Петра Олексійовича, та й він сам, намагаючись вичавити з країни останнім? Цілком. Чи могли ці облігації купуватися в інтересах діючих членів правління самого НБУ або чиновників Мінфіну? Запросто. Все анонімно і таємно, як відповіли нам в самому Мінфіні. Ніхто ніколи не дізнається, за чий саме банкет ми так дорого заплатили.
У підсумку замість інвестицій ми отримали банальний прихід спекулятивного капіталу. І весь цей спекулятивний капітал був кинутий не на розвиток, що не на капітальні інвестиції, що не на кредитування бізнесу, а на покриття бюджетних витрат.



Источник – antikor.com.ua

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *