Роман Цимбалюк: Зеленський став заручником передвиборчих обіцянок




Учорашній ранок почалося з трагічних новин. Ми дізналися, що росіяни, які контролюють окуповану частину Донбасу, почали наступ. Стався обстріл українських позицій, ми маємо поранених і загиблих.
Я співчуваю всім, хто втратив своїх близьких, і просто висловлюю слова подяки мужності наших військових, які тримають оборону.
Але я хочу запитати, чому так відбувається? Мені іноді здається, що одна з проблем – в тому, що чинна українська влада чомусь ніяк не може усвідомити, що виборча кампанія вже давно закінчилася і вона несе повну відповідальність за те, що відбувається в країні, в тому числі в питаннях війни і миру.
Зеленський і його команда стали заручниками передвиборчих обіцянок. Вони нам казали про те, що вони – люди світу, що потрібно тільки припинити стріляти, що вони – в сенсі Зеленський – готові навіть втрачати свій рейтинг заради цього світу. Але чомусь нічого за ці місяці не відбулося.
А все дуже просто. Зеленський продовжує вести ту ж політику (політику обіцянок), як і під час виборів. Але тепер-то ситуація інша, і, по суті, росіяни користуються пасткою, яку створили собі Зеленський і команда.
Вони говорять про мир, але вони його не можуть дати. Вони не можуть домовитися, тому що у них немає таких повноважень. Тому що немає українських танків в Ростові, Воронежі або в будь-якому іншому російському місті. Російські є. Тому коли ти говориш: «Ми хочемо миру», то виникає питання: «Як?»
І, здавалося б, через дев’ять місяців після обрання президентом потрібно не тільки повторювати як мантру: «миротворчість», «пацифізм», «давайте запустимо програму примирення», але і частіше артикулювати тезу, що Україна має право і буде використовувати всі свої кошти і сили для того, щоб захищати свою країну.
Ніякої дороги до світу немає, і це потрібно усвідомлювати. Тому що якщо ви говорите про те, що потрібно припинити стріляти, то давайте-ка задамося питанням: «А що хочуть люди з іншого боку лінії зіткнення, що хоче запоребрік?»
Я вам поясню. Для них що Зеленський, що Порошенко – не має ніякого значення. Вони вирішують стратегічні, геостратегічні завдання. Зокрема, по Україні все дуже просто: вони хочуть, щоб в Україні настановив головний їхній союзник. І це не Медведчук, його звуть хаос.
Офіс глави держави в кінцевому підсумку відреагував на сьогоднішні обстріли. Але що ми там бачимо? Володимир Олександрович [Зеленский] нас інформує [в Facebook], Що «воїни Збройних сил України дали гідну відсіч агресору, на жаль, з нашого боку є втрати». Він тут згадує про Дебальцеве і каже, що «це спроба зірвати мирний процес на Донбасі, який почав просуватися хоч і невеликими, але нестримними кроками». Про що говорить Володимир Олександрович? Які мирні кроки? Щось змінилося на лінії зіткнення? Змінилося кількість загиблих? Те, що вдалося вирішити ряд гуманітарних питань, – добре, але не варто сприймати обмін полоненими як крок до миру. Під час бойових дій так буває, що гуманітарні акції проходять. Але росіяни не вирішили головного завдання: вони хочуть, щоб наступного президента України (якщо така посада, разом з Україною, збережеться) призначали безпосередньо в Кремлі, а не вибирали.
Роман Цимбалюк



Источник – antikor.com.ua

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *