Росія повертається. Кравецькі-Коломойський переворот в країні




Під прикриттям карантину в керівництво України повертається агентура Росії.
Під прикриттям карантину, який дійсно захищає нас від поширення коронавируса, в Україні повертається інша напасть – агенти Росії у керівництві нашої держави.
Президент Зеленський і його парламентські “слуги” не обмежилися недавнім формуванням “нового уряду Януковича”, куди 17 березня допрізначілі міністра економіки, пов’язаного з олігархом, який зараз переховується в Австрії.
Тоді ж на звільнене “неслухняним” Рябошапкою місце генерального прокурора призначили “Слухняну” виконавицю Ірину Венедіктову.
Це перевірений кадр: в січні вона призначила адвоката Януковича до керівництва “перезавантаженням” Госбюро розслідувань.
Потім виступила із заявою про необхідність скасування закону про амністію майданівців, яка звільнила від кримінальної відповідальності всіх, кого намагалася посадити влада Януковича за протести на Майдані.
Тепер Венедиктова визначатиме, як, хто і що буде в Україні розслідувати, і тримати на короткому повідку “неугодних” депутатів Верховної Ради.
ДБР, Генпрокуратура і НАБУ Януковича
Ірину Венедіктову в 2016 році не взяли в судді Верховного Суду. Вона, доктор юридичних наук, вилетіла з конкурсу на першому ж етапі, не набравши навіть мінімуму прохідних балів на тестах.
Це не завадило їй стати “видатним експертом” з юриспруденції, якого в 2019-му взяли до виборчого списку “Слуги народу”.
Під Новий рік Зеленський призначив представницю своєї партії тимчасовим директором Державного бюро розслідувань, незважаючи на вимоги закону – очолювати ГБР повинен політично нейтральний і безпартійна людина.
У ГБР Венедиктова початку з фейковий конкурсу і призначила своїм заступником директора Олексія Бабікова – це один з адвокатів побіжного екс-президента Віктора Януковича – у кримінальних виробництвам, відомим як “справи Майдану“.
Ще раз: за результатами імітації конкурсу адвокат Януковича став другою особою в органі, який повинен завершувати досудове розслідування по “справах Майдану”.
Керувати департаментом, відповідальним за “справи Майдану”, вона поставила Олександра Буряка, який під час Революції Переваги працював в Генпрокуратурі і фактично санкціонував безчинства “беркутівців”.
Сама ж Венедиктова заговорила словами провідного реваншиста Андрія Портнова – про скасування закону про амністію учасників Революції Переваги, що відкриває можливість відновити кримінальні переслідування майданівців.
Гарний початок, правда? Але найстрашніше, що це – дійсно тільки початок.
Тепер Венедиктова зможе розвалити ще й те, що було зроблено генпрокурором Рябошапкою.
Відновив і повернув справу в НАБУ генпрокурор Руслан Рябошапка. І, коли справа довели до логічного кінця і отримали дозвіл суду на арешт олігарха, почалися атаки на керівників двох неслухняних (саме так нинішня влада розуміє поняття незалежності) установ – Офісу генпрокурора і НАБУ.
Рябошапку вже зняли, активність проти Ситника – на піку. Два законопроекти і постанови про його зняття вже зареєстровані в парламенті.
До речі, щоб “підбадьорити” народних депутатів і таки зняти екс-генпрокурора Руслана Рябошапку і директора НАБУ Артема Ситника, перед Верховною Радою кілька місяців стояла дорогущая сцена, з якої “віщали” про “корупціонерів Ситник і Рябошапка”.
За дивним збігом обставин сцена належала компанії “Укрлендфармінг”, власником якої є вже олігарх справу проти якого саме Рябошапка і Ситник довели до кінця і отримали від Антикорупційного суду дозвіл на його арешт в середині лютого. Саме тоді і розгорнулася масштабна активність в парламенті щодо їх звільнення.
У підсумку маємо:

Венедиктова залишила після себе адвоката Януковича в керівництві ГБР,

транслювала проросійську позицію при призначенні на посаду генерального прокурора,

і вже прямим текстом анонсувала “координацію дій правоохоронних органів” – тобто, передачу справ “куди треба” замість чіткого дотримання підслідності.

Отже, Офіс генпрокурора і ДБР ми вже втратили на користь реваншу, наступне – НАБУ.
Міністр олігарха економіки України
Саме так, тому що Ігор Петрашко – не “новий” міністр економіки, а провідник олігархічного впливу на економіку.
Ігор Петрашко працював в групі компаній “Укрлендфармінг”, Що належить олігархові і обробляє один з найбільших земельних банків в Україні (понад 500 тис. Га).
І саме Петрашко буде тепер відповідальний за впровадження “земельної” реформи, незважаючи на конфлікт інтересів.
Не здивуюся, якщо пільгові умови кредитування будуть отримувати не малі і середні фермери, а величезний агрохолдинг, чиї інтереси легко зможе пролобіювати новий міністр.
Що потрібно малим і середнім фермерам? Щоб великі агрохолдинги не скупився всю землю на старті.
Можна вже уявити, наскільки справедливий для фермерів ринок землі буде запускати новий міністр економіки.
Загалом, повернення олігархів до управління економікою – це той самий відкат за часів Януковича, коли всередині країни діяли “поняття”, а ззовні напрямок нашого руху і межі нашого розвитку визначала Росія.
Доторканний для Росії парламент України
18 грудня 2019 року тоді ще народний депутат від партії влади Ірина Венедиктова дисципліновано разом зі своєю фракцією проголосувала зеленою кнопкою по “зняття недоторканності” з депутатів парламенту.
За той самий, що зробило депутатів насправді не недоторканними, а повністю залежними від волі генпрокурора.
27 грудня 2019 року Венедиктова очолила ГБР, 17 березня 2020 року – Офіс генпрокурора.
Тепер єдина людина, яка буде визначати, щодо кого з депутатів можна відкрити кримінальне провадження, а кого чіпати не треба, – це Венедиктова.
З великим сумом прогнозую, що проукраїнська група депутатів фракції “Слуги народу”, яка проявила себе в протесті проти “Мінської зради” – прямих переговорів з ОРДЛО, скоро зменшиться, а принципові депутати ризикують стати об’єктами політичних кримінальних справ.
Адже саме генпрокурорша тепер має всі важелі для того, щоб боротися з будь-якою групою неугодних депутатів.
Заступника з часів Януковича вона залишила управляти правоохоронним органом, який може розслідувати депутатів, а сама – зайняла посаду генпрокурора, який дає на це дозвіл.
Все це – продовження російсько-кравецької сценарію, якому не заважає, а місцями і допомагає президент Зеленський.
Ви точно обирали його для цього?
Олександра Устинова, народний депутат, партія “Голос”; опубліковано в блозі автора на сайті “Української правди”



Источник – antikor.com.ua

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *