“Росіяни йдуть”? Росіяни вже прийшли • Портал АНТІКОР


"Росіяни йдуть"? Росіяни вже прийшли • Портал АНТІКОР
“Росіяни йдуть”? Росіяни вже прийшли

Керівництво силових відомств України – вже не українське.
Практично всі силові відомства України з інсталяцією Володимира Зеленського на посаді Президента України очолили особи не “титульного” етносу. Навіть в країнах з розвиненою демократією таке немислимо. Неможливо, щоб в Німеччині прокуратурою і поліцією керували французи. У Франції – німці. В Ізраїлі араби. У Польщі, Угорщини Румунії – українці.
А коли в воює державі – Україні – майже весь силовий блок раптом очолили представники етносу держави-агресора, та ще й тісно пов’язані між собою бізнес- і іншими інтересами – це може обійтися країні і українцям дуже дорого.
Пройдемося по персоналіях.
"Росіяни йдуть"? Росіяни вже прийшли • Портал АНТІКОР

Офіс Генпрокурора з 17 березня 2020 року очолює Венедиктова Ірина Валентинівна. Доктор юридичних наук, професор. Завідуюча кафедрою цивільно-правових дисциплін юридичного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна.
Практики в кримінальному праві – нуль.
Дочка генерал-майора міліції Валентина Венедиктова, проректора Харківського національного університету внутрішніх справ – начальника Інституту перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів внутрішніх справ України. Завдяки заслугам якого, в ом числі, Україна всі ці роки мала ту саму міліцію, яка довела до Врадіївки, подій на Майдані і приходу до влади в державі відвертого криміналітету.

"Росіяни йдуть"? Росіяни вже прийшли • Портал АНТІКОР
Валентин Семенович Венедиктов причетний до створення тієї самої “міліції України”, яка до 2014 року стала “злочинністю в погонах”, символом жорстокості, тупості, розбою і крадіжки
У 2015 році І. Венедиктова увійшла в число кандидатів на посаду судді касаційного цивільного суду в складі Верховного суду України. Але не пройшла до складу суду за конкурсом, не набравши необхідної кількості балів (що говорить про низьку якість знань цього “доктора наук”).
Під час недовгого періоду роботи в Державному бюро розслідувань (грудень 2019 – березень 2020 року) Венедиктова запам’яталася кількома скандальними епізодами:
– подала в суд на “Українську правду” та Центр протидії корупції. Вони стверджували, що чоловік Ірини Венедиктової Денис Колесник (заступник головкому кіберполіції НПУ України) впливає на кадрову політику ГБР. За даними УП, Руслана Бірюкова призначили на посаду радника глави ГБР саме завдяки чоловікові Венедиктової. Сама керівниця ГБР стверджує, що ці факти не відповідають дійсності і вимагає 150 тисяч гривень компенсації;
– виступила за скасування закону: глава ГБР хоче скасування закону, який забороняє переслідування активістів Майдану, який передбачає амністію активістів Майдану. На її думку, цей закон перешкоджає об’єктивному розслідуванню подій Майдану;
– в її правління першим заступником директора ГБР став Олександр Бабіков. Він працював в юридичній фірмі Aver Lex, яка захищала інтереси екс-президента Віктора Януковича. І сам брав участь у захисті побіжного екс-президента.
Зрозуміти, що за людина сьогодні контролює законність в масштабах держави, можна з публікації Ірина Венедиктова: білі плями в декларації і таємні бізнес-зв’язки сім’ї генпрокурорші.
Фото: В.о. Директора ГБР Соколов Олександр Володимирович.
В.о. Директора ГБР Соколов Олександр Володимирович.

В.о. Директора ГБР Соколов Олександр Володимирович. Біографія практично відсутня. Відомо те, що він народився в Харкові і має юридичну освіту; що з 2014 року і по 2020 рік працював в УСБУ по Харківській області, першим заступником.
Важлива деталь: активи сім’ї Соколова в 10+ разів перевіщують її доходи. Це “дзвіночок”.
Перед призначенням на посаду в.о. Директора ГБР А. Соколов працював там же на посаді заступника директора, яким на той час була нинішній Генпрокурор Ірина Венедиктова. Ця дама і “витягла” до Києва з Харкова земляка.
До того ж А. Соколов як мінімум з 2018 року пов’язаний з в.о. глави ГБР Іриною Венедиктової через свою дружину, Анну Соколову. Про це йдеться в розслідуванні журналістів проекту “Наші гроші з Денисом Бігусом“.

Нагадаємо також, що конкурс на посади заступників директора ГБР, який пройшов в січні 2020 під керівництвом І. Венедиктової, обгрунтовано викрили в непрозорості. Ряд фактів свідчив про те, що його переможці були визначені заздалегідь. Однак Ірина Венедиктова в коментарі Bihus.Info голослівно відкинула ці підозри, назвавши їх “маніпуляціями ЗМІ”.
Олександр Бабіков
Олександр Бабіков
Тим часом, конкурс на посаду першого заступника директора ГБР виграв Олександр Бабіков – також етнічний росіянин – колишній адвокат Віктора Януковича.
Бабіков також був пов’язаний з Харковом – працював в прокуратурі Харківської області.
Голова Служби безпеки України Баканов Іван Геннадійович
Голова Служби безпеки України Баканов Іван Геннадійович – з серпня 2019 року. Незважаючи на масштабну “показуху” і піар, істотних досягнень на посту глави спецслужби практично не має. Що й не дивно, так як до “служби” в СБУ керував “95 кварталом”, профільної освіти та досвіду роботи – не має, а Смоє велике життєве досягнення – “друг дитинства Зеленського”.
Про життєві цінності та моральні якості Івана Баканова красномовно говорить один факт: будучи керівником СБУ, він з’явився з поздоровленнями в ресторан на ювілей Григорія Суркіса – члена ОЗУ Віктора Медведчука і одного останнього. Разом з яким діяльно і системно ювіляр знищував державність України протягом всіх років її незалежності (подробиці в публікації Суркіса можуть поважати тільки такі ж бандити та ще зрадники з СБУ).
Спроби Баканова зберегти в структурі “реформованої” (вкотре поспіль ?!) СБУ деградоване, сумно відоме своєю продажністю Головне управління “К”, інструмент для “вибивання грошей” при всіх владах – ще один барвистий штрих до біографії голови СБУ. Ніде раніше не «засвітитися” свою проукраїнську позицію, патріотизм, готовність служити Україні, а не корешам дитинства і агентурі ФСБ в статусі мільйонерів і “покровителів футболу”.
Аваков Арсен Борисович
МВС України очолює Аваков Арсен Борисович – з 2014 року. Він – один з “героїв сцени Майдану”, який чудесним чином ніяк не постраждав під час подій зими 2013-2014 років. Зате на трупах “небесної сотні” цей харківський бізнесмен з пишним кримінальним шлейфом став одним з головних вигодонабувачів “революції гідності” – у вигляді майже необмеженої влади (більше в Україні мають тільки Президент Володимир Зеленський і спецслужби Росії), причетності до “розпилу” величезної частини державного бюджету (бюджет МВС + бюджет Міністерства інфраструктури), приватизованих на підставних осіб стратегічних родовищ корисних копалин.
Саме ця людина завів у владу одеського “гопника” Євгенія Дейдея (подробиці в публікації Євген Дейд: з гопоти – і в депутати) І полтавського бандита Іллю Ківу (сьогодні ходить “під Медведчуком”, тобто ФСБ, будучи “народним депутатом” від агентурної, що працює в інтересах россійскіх спецслужб “Опозіційна платформа – За життя”).
Арсен Аваков – це не тільки “рюкзаки Авакова”, ймовірна причетність до спроби вбивства мера Харкова Геннадія Кернеса і свідомо загублена реформа МВС на догоду своїй кишені. Це – довгий перелік антиукраїнських справ і виступів, стійке неприйняття української мови, презирство до законів Держави Україна і нехтування ними.
Таким чином, за станом на сьогодні, 29 квітня 2020 року, тільки одне правоохоронне відомство очолює дійсно український кадр. До того ж минулий складний відбір на цю кадрову позицію і користується довірою західних партнерів України. Це директор НАБУ Артем Сергійович Ситник.
Артем Сергійович Ситник
Директор того самого НАБУ, яке єдине в країні з усіх наявних правоохоронних органів демонструє системну, успішну, продуктивну роботу по виявленню корупціонерів у вищих ешелонах влади. Незважаючи на активну протидію цій роботі продажного і корумпованого керівництва Генпрокуратури часів президента Петра Порошенка (очолював Юрій Луценко), такий же СБУ (очолював Василь Грицак), агентури російських спецслужб серед вищого керівництва України.
Артем Ситник – особистий ворог Арсена Авакова, тому що саме НАБУ розслідувало справу “рюкзаків Авакова”, фігурантами якого були син міністра МВС і заступник міністра.
Гірше того: саме Артем Ситник і НАБУ, а не СБУ, НПУ і ГПУ, є головним і єдиним реальним противником спецслужб РФ в Україні. Тому що саме НАБУ поламало найбільші кримінальні схеми в українській економіці, які два десятиліття руйнували нашу державність і збагачували російську агентуру (як приклад – “справа Миколи Мартиненка”, що контролював в інтересах російських спецслужб атомну енергетику України з початку 2000-х; докладніше в публікації АБУ вийшло на Кремль?).
У цьому ключі НАБУ для Кремля є реальною загрозою – на відміну від тієї ж продажною, неефективною СБУ, очолюваної “лейтенантом” Баканова.
І ось у вівторок, 28 квітня, стало відомо, Що “правовий” Комітет Верховної Ради схвалив законопроект, який відкриває для Ради можливість зняття Артема Ситника з посади директора НАБУ. Відзначимо авторів проекту: депутати Олексій Гончаренко, Олександр Бакумов (До речі, Харківсько-ментовский кадр), Максим Бужанський, Григорій Мамка.
Всі четверо – зі стійкою “репутацією” отявленних покидьків (Гугл в допомогу), кожен зі своєю історією роботи на те, що узагальнено можна назвати “русскій мір”.
Якщо звільнення А. Ситника трапиться, у автора немає сумнівів, що і новим керівником НАБУ стане не-українець. Тому що це – очевидна тенденція часів Зеленського після скандальних відвідин їм Оману під Новий рік. Тому що так потрібно Кремлю.
І тоді операція по “перехоплення влади” в Україні може перейти в завершальну фазу – фактичну передачу управління державними інститутами російської агентури в нашій країні. Протидіяти цій гібридної експансії на “правоохоронному фронті” буде просто нікому.
Нічого нового – так уже було. Згадаймо історію призначення главою СБУ Олександра Якименка в 2013 році, напередодні Майдану: Новий голова СБУ примітивний, малограмотний і великий патріот Росії. І згадаємо роль СБУ в штурмі Будинку профспілок в Києві, в здачі Криму і Донбасу “колегам” з Росії; відмову “Альфи” СБУ звільняти Слов’янськ. Згадаймо і масовий перехід на службу до ворога (зрада Батьківщині) 90 відсотків особового складу підрозділів СБУ в Криму і 70 відсотків – на Донбасі. Очолювана ворогом СБУ воювала зі своїм народом і здавала ворогові країну.
Схоже, той же самий сценарій – тільки в більшому масштабі – чекає Україну і українців зараз.
Підводячи риску.
Керівники ключових силових структур України сьогодні:
– вихідці з одного регіону – м Харкова, де дуже сильні проросійські настрої, корумпованість правоохоронних структур і їх інфільтрована агентурою спецслужб РФ;
– особисто знайомі між собою задовго до призначення на ці високі посади;
– тісно пов’язані між собою поза сферою інтересів служби;
– не мають прозорих біографій;
– не мають видатних, взагалі скільки-небудь значущих професійних досягнень (посередні);
– вже мають порочать “плями” в біографіях і схильність до порушень законів. А міністр внутрішніх справ А. Аваков в будь-якій розвиненій країні взагалі давно “мотав” б термін з повною конфіскацією, разом з сином.
І серед них немає українців.
Схоже на продуманий кадровий відбір – не в інтересах України.
Що вже сьогодні підтверджує ряд кроків, спрямованих і координовано здійснюваних генпрокурором, керівництвом ГБР, СБУ, МВС:
– на розвал слідства по “справах Майдану”;
– на розвал розслідувань злочинів, скоєних проти українських активістів;
– на розвал “справи Шеремета”;
– на переслідування в кримінальному порядку українських діячів (приклад – Володимир В’ятрович), українських активістів (приклад – Сергій Стерненко). українських патріотів (приклад: “Справа Гандзюк” – “злитися”).
До цього можна додати вперте небажання нових керівників силових структур повернутися до розслідування (розкриття) знакових для становлення української державності вбивств відомих українських державних діячів – народного депутата Євгена Щербаня, екс-глави Нацбанку і “батька” фінансової системи незалежної України Вадима Гетьмана, засновника РУХу, народного депутата В’ячеслава Чорновола, екс-міністра внутрішніх справ України Юрія Кравченка, а перед цим – сподвижників міністра: його першого заметсітеля Леоніда Бородича (офі іального – авіакатастрофа), керівника апарату МВС України генерала-лейтенанта Едуарда Фере та керівника ДУС Адміністрації Президента Юрія Дагаєва (імовірно, отруєні третьою особою на спільній вечері).
“Росіяни” вже прийшли. І Зеленський для них – просто ширма.
“Прексрасного” картина до 30-річчя незалежності нашої країни. Все ще нашої.
Антон Голобородько, громадянин України
Висловлені в рубриці “Сам сказав” думки можуть не відображати точку зору редакції



Источник – antikor.com.ua

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *