Ростислав Шурма: засланий козачок Медведчука



У той час, як реальний сектор української економіки продовжує скорочуватися, «слуги народу» захоплено плодять економічні посади в уряді і відомства по кредитах і цінних паперів. Тепер в кабміні Гончарука хочуть заснувати пост віце-прем’єра з економіки, інвестицій та промисловості, на який вже пророкують кількох «професіоналів». Один з них це нещодавно звільнений гендиректор «Запоріжсталі» Ростислав Шурма, який ретельно приховує і спалахували навколо нього скандали, а також своїх зв’язків з одіозними політиками …
Після першого відбору шанси Шурми значно збільшилися, адже його єдиним недоліком публічно називали тільки те, що він очолював підприємство, яке належить Ринату Ахметову. Зараз Шурми вкрай необхідно зобразити себе виключно топ-менеджером, професійним управлінцем, неважливо на кого працював в цій якості. Ось тільки насправді Ростислав Шурма керував не тільки комбінатом, а й «Опозиційним блоком» Запоріжжя, і працював не тільки на Ахметіова.
Батьки та діти
Шурма Ростислав Ігорович народився 17 вересня 1983 року в родині тодішнього лікаря районної санепідемстанції Львова Ігоря Шурми, і повністю зобов’язаний батькові своєї такій ранній і стрімкою кар’єрою. А тим часом біографія Шурми-батька куди більш скандальна, ніж у Шурми-сина.
Ростислав Шурма: засланий козачок Медведчука. ЧАСТИНА 1
Ігор Шурма
Ігор Шурма починав санітаром на «швидкої», і він їм би і залишився, якби він не був амбітною людиною. Це змусило його закінчити Львівський медичний інститут – де він потім працював старшим лаборантом кафедри фармакології. А потім піти по профспілковій лінії і стати уповноваженим лікарем Львівського обласного профспілки охорони здоров’я. Це, в свою чергу, дозволило йому піднятися далі: в 1995 році Ігор Шурма став заввідділом підприємства «Медтехніка», через рік відкрив свою фірму ТОВ «Декада-Львів» (мережа аптек), а в 1998-му обійняв посаду начальника відділу планування та підготовки кадрів Львівського обласного управління охорони здоров’я.
Вийти за межі Львівської області Ігор Шурма зміг завдяки своєму союзу з братами Медведчуками, причому спочатку він зійшовся з Сергієм Медведчуком, який очолював з 1997 року Львівську податкову. У 1999-му році Ігор Шурма вступив в СДПУ (о), обласним куратором якої був Сергій Медведчук, і в тому ж році його син Ростислав Шурма вступив до Києво-Могилянської академії на спеціальність «економіка і підприємництво».
З 2001 по 2003 рік, в самий розпал протистояння «помаранчевої» команди Ющенка з Медведчуками, Ігор Шурма очолював Львівський обком СДПУ (о). Медведчуки захищали президента Кучму (і свої інтереси), а Ігор Шурма захищав Сергія Медведчука від нападок місцевих «помаранчевих» – зокрема, тиснув судовими позовами Ярослава Кендзьора (колишнього радянського дисидента, нардепа 1-6 скликань від «Руху» і «Нашої України) . Цим Ігор Шурма нажив собі в рідному Львові безліч непримиренних ворогів, так що йому довелося тому буквально робити ноги. У 2002-му році він став народним депутатом за списком СДПУ (о), захищаючи спочатку Леоніда Кучму, а потім Віктора Януковича – що і привело його в табір регіоналів. Після того, як на виборах 2006 року СДПУ (о), яка створила блок «Не Так!», Програла, що втратив мандат Ігор Шурма перебрався жити до Харкова – де його радо прийняв і зробив своїм радником, а потім заступником тодішній міський голова Михайло Добкін. У 2010-2013 р.р. він був заступником голови Харківської ОДА (Добкіна) з соціальних питань.
Але Ігор Шурма переїхав до Харкова не один. За даними SKELET-info, ще з кінця 80-х він був знайомий з іншим львівським лікарем, одіозним Богданом Федаком. Той в 1993-97 р.р. був головлікарем Львівської обласної клінічної лікарні, а потім загримів на нари у гучній справі про «продажу дітей» (передачі на усиновлення громадянам США, за дуже великі хабарі), причому частина з них були буквально вкрадені у матерів. Так як в справі були замішані і високопоставлені львівські чиновники, і відомі львівські політики, то його поспішно зам’яли і до сих пір намагаються не згадувати – а Ігор Шурма називав цю справу «зайве роздутим». Сам Федак відбувся лише кількома місяцями ув’язнення: отримавши 2,5 роки колонії, він незабаром вийшов на свободу за амністією. Зайнявся приватним медичним бізнесом, а в 2004 році народний депутат Ігор Шурма взяв його до себе помічником. Коли ж Шурма переїхав до Харкова, то взяв з собою і Федака, за допомогою Добкіна добудувавши його головним лікарем Харківської міської клінічної лікарні. Так Федак і осів в Харкові, під крилом Шурми і Михайла Добкіна (з 2010 став губернатором). З 2014 року Федак налагодив відносини з новою владою, ставши добрим другом Ігоря Райнін (Який тепер очолює Харківське відділення ОТЗЖ), а в 2019 році отримавши з рук губернатора Юлії Світличної (Райніновской «подружки») посаду директора Департаменту охорони здоров’я ОДА. Тепер Федак претендує на пост ректора Харківської медичної академії.
Ростислав Шурма: засланий козачок Медведчука. ЧАСТИНА 1
У рідного Львова Ігор Шурма намагався повернутися двічі. Спочатку в лютому 2014 року, розраховуючи зайняти крісло чи то зама, то чи навіть голови Львівського ОДА – тоді ще регіоналам здавалося, що Майдан відступить, і вони буде «наводити порядок» в бунтівних західних областях. Потім в 2015 році, вже як депутат «Опозиційного блоку» і його представник у Львові, де Шурма відкрив, було, свою громадську приймальню. Закінчилося це тим, що хулігани з «Правого сектора» облили Ігоря Шурму свинячий кров’ю – за те, що він не захотів визнавати Росія агресором і нібито «підтримував сепаратистів». На цьому політична картера Ігоря Шурми закінчилася: він досидів в Раді 8-го скликання, але в нинішню не потрапив. Чому Медведчук не взяв його в список «Опозиційною платформи – За життя» (ОТЗЖ), залишається незрозумілим.

Але ще більш цікаво влаштувався Шурма-молодший. Після закінчення Могилянської академії, він не повернувся до Львова, де його тата вже просто ненавиділи, а залишився в Києві – і за допомогою батька став фінансовим менеджером в українському філіалі корпорації «Procter & Gamble». У 2005 році Ростислав Шурма перейшов консультантом в консалтингову компанію «BCG», а й там надовго не затримався. Його справжнє «покликання» визначилося через рік: у 2006-му Ростислав Шурма був прийнятий на роботу в корпорацію «Метінвест», що належить олігархам Рінату Ахметову (71,24%) і Вадиму Новинському (23,76%), які є також політичними союзниками (по Партії Регіонів, потім по «Опозиційному блоку»). Його першою посадою там стало крісло фінансового директора Макіївського металургійного заводу.
На перший погляд, все здавалося логічним: раз Шурма-тато перейшов до регіоналів, влившись в нову велику команду Януковича, то Шурма-син отримав посаду на підприємстві головного спонсора Партії Регіонів. Ось тільки ПР тоді була далеко не єдиною, вона тільки складалася з різних територіальних кланів. Ігор Шурма перебрався до Харкова і приєднався до харківських регіоналів (Кушнарьов, Добкін), а ось Ростислав Шурма прилаштувався в «Метінвест» до донецьких регіоналів (Ахметов). Між цими двома кланами завжди були напружені стосунки, і закінчилося це тим, що в 2018 році харківські відкололися від «Опозиційного блоку», залишивши його донецьким, і разом з Медведчуком створили свою ОТЗЖ. Так чому ж тоді в 2006-му тато переїхав до Харкова, а син в Макіївку? За даними SKELET-info, це була ідея Віктора Медведчука, який таким чином розклав яйця по двох кошиках. «Політичний біженець» Ігор Шурма був йому багато чим зобов’язаний і був довіреною (і перевіреним) людиною – тому Медведчук направив його своїм «смотрящим» до Харкова, а його сина відправив «засланим козачком» до Ахметова.
Сергій Варіс, для SKELET-info
ДАЛІ БУДЕ…



Источник – antikor.com.ua

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *