Самогубство українського полярника в Антарктиді: колеги назвали причину



Кухар 25-й української зимівлі на антарктичній станції «Академік Вернадський» 35-річний Василь Омелянович покінчив життя самогубством 8 травня, але співробітники Національного антарктичного наукового центру Міносвіти України притримали цю інформацію і оприлюднили її лише на наступний день – щоб відвідати родичів Василя в місті Малині Житомирської області і особисто повідомити їм про трагедію.
Про це «Фактам» розповів по телефону директор Національного Антарктичного наукового центру Євген Дикий.
Самогубство українського полярника в Антарктиді: колеги назвали причину
– Ми хотіли, щоб родичі дізналися про те, що трапилося не з засобів масової інформації, а від нас, – пояснив він.
– Василь був одружений?
– Ні, в шлюбі він ніколи не перебував, дітей не має. У нього залишилися батьки і старший брат. У свою чергу у брата є дружина і діти.
– У своєму пості в «Фейсбуці» ви написали, що самогубство Омеляновича не має відношення до його роботи, а пов’язано з суто особистими обставинами. Про що йде мова?
– Оскільки обставини особистого характеру, то, думаю, я не маю права їх розкривати. Повторю, що з роботою і експедицією це не пов’язано.
– Яким Василь був людиною за характером?
– Урівноваженим, розважливим. Ніхто й припустити не міг, що він може накласти на себе руки.
– Батьки отримають страховку за смерть сина?
– Всі наші полярники застраховані. Інша справа, що страхові компанії часто дуже неоднозначно ставляться до випадків, пов’язаних з самогубствами, і можуть не визнавати їх страховими. Але ми будемо вирішувати питання, щоб батьки все ж отримали компенсацію.
– Знаю, що нинішня зимівля для Василя була п’ятою за рахунком. Чим він займався в проміжках між участю в експедиціях?
– Останні півроку він працював у нас в антарктичному центрі – займався питаннями закупівель всього необхідного для предстоявшей зимівлі.
Самогубство українського полярника в Антарктиді: колеги назвали причинуВасиль – серед колег по зимівлі (крайній зліва)
– Вирішили, кого направите на «Академік Вернадський» замість Василя?
– Проблема не в кандидатурі нового кухаря, а в тому, як його доставити на станцію. Адже в Антарктиді вже пізня осінь. Тому підступи до континенту скувало льодом. Судноплавство там зупинено до наступного теплого сезону. Крім того по всьому світу зараз карантин. Нам і МЗС України коштувало великих зусиль, щоб домогтися дозволів на проїзд з Києва до Аргентини полярників 25-й зимівлі. Нагадаю, що в Чилі вони пробули 2 тижні на обсервації і тільки після цього їм дозволили сісти на корабель, щоб відправитися в Антарктиду. Виходить дві проблеми: проїзд нового кока до Чилі чи Аргентини, і фактична неможливість дістатися звідти до станції «Академік Вернадський».
Взагалі-то в антарктичних водах ще ходять два криголама – американський і британський. Але заради нашого кухаря вони не будуть змінювати свої плани. А ось тіло Василя Омеляновича, сподіваємося, один з цих криголамів зможе доставити на «велику землю».
– Як я розумію, полярники 24-ої експедиції ще знаходяться в Чилі. Можливо, її кухар погодиться повернутися на криголамі на станцію і отзімовать ще один рік?
– Навряд чи. Йому потрібно повернутися додому.
– Зараз полярники на станції готують по черзі?
– Так. І це для них є суттєвою додатковим навантаженням. Їм потрібно виконувати свою основну роботу, брати участь у розчищенні снігу, чергуваннях по станції, в її збиранні. А тут ще й кухня. Та й в психологічному плані для багатьох, мабуть, не просто ставати біля плити, знаючи, що кок добровільно пішов з життя. Крім того, далеко не кожен вміє готувати. І це теж неминуче створить проблеми. Але діватися нікуди – раніше січня наступного року ми навряд чи зможемо надіслати на станцію професійного кухаря.
– Там є, де зберігати тіло Василя?
– Так. Знайшли місце, з постійною мінусовою температурою, яка забезпечить збереження тіла.
Самогубство українського полярника в Антарктиді: колеги назвали причину
Станція “Академік Вернадський”
До речі, в 2014 році після повернення з чергової антарктичної експедиції кілька її учасників розповіли про життя на зимівлі, серед них – і Василь Омелянович. Ми його тоді запитали, що він готував на головне свято полярників Мідвінтер (середина зими).
– Я приготував 12 м’ясних страв, кілька салатів і торт, – відповів він. – З алкогольних напоїв було тільки вино. У цей вечір всі повинні з’явитися до вечері ошатно одягненими. Хтось одягнув краватку, хтось метелика, а я – вишиванку.
– Це правда, що робота кока на зимівлі найбільш трудомістка?
– Чи не з легких – спробуй нагодувати 12 здорових мужиків. Правда, сніданок кожен для себе робив самостійно. Черговий виставляє молоко (з порошку), чай, кава, домашній хліб (на станції є хлібопічка), варення – і ти береш, що тобі подобається. На обід і вечерю вже я готував гарячі страви, салати. Раз в тиждень мені було покладено вихідний. В цей день до плити ставав хтось із команди.
Є робота, яку під моїм керівництвом виконують всі учасники експедиції, – обробка овочів. Справа в тому, що місяця через два після початку зимівлі вони починають псуватися. На станції коштує довгий стіл, стаємо до нього і шаткуємо капусту, натираємо буряк і морква, чистимо і моєму часник. Потім все це консервуємо або заморожуємо.
– Як налагоджений побут на станції?
– Живемо в кубриках по дві людини. Душ, умивальники і туалет розташовані в кінці коридору. Для наукових співробітників оснащені робочі кімнати. Є добре обладнаний спортзал, багаті бібліотека і фільмотека. Поки немає можливості дивитися телевізор. Є пральна машина, проте заради економії води її включають приблизно раз в десять днів. Щоп’ятниці проводимо генеральне прибирання.
Всі із задоволенням подорожують, коли з’являється така можливість. Влітку біологи відправляються на човнах на сусідні острови вивчати живність, я їздив з ними. Це чудовий відпочинок, що дозволяє вирватися з повсякденної рутини.



Источник – antikor.com.ua

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *