Що у Зеленського планують робити з російськими сайтами




Термін блокування російських сайтів “ВКонтакте”, “Однокласники” і Mail.ru закінчується через кілька місяців. За майже три роки після введення санкцій аудиторія цих ресурсів скоротилася приблизно втричі.
У команді Володимира Зеленського вважають, що обмеження доступу до цих сайтів потрібно продовжувати. Але яке рішення прийме президент – поки неясно. Про те, як санкції позначилися на роботі російських соцмереж в Україні і що про це думають в команді нової влади.
Дія указу президента, який забороняє в Україні доступ до російських соціальних мереж та інтернет-сервісів, закінчується в травні цього року. Йдеться про земельні ресурси “ВКонтакте”, “Однокласники” і Mail.ru. Майже три роки тому президент Петро Порошенко ввів санкції відносно популярних російських сайтів, зобов’язавши провайдерів їх заблокувати.
Для чого це робилося? Вводячи санкції, влада ставила три мети. По-перше, не наповнювати бюджет держави-агресора, ускладнивши економічну діяльність його компаній в Україні. По-друге, захистити українських користувачів від впливу російської пропаганди. В СБУ стверджували, що кремлівські спецслужби для ведення інформаційної війни проти України використовують російські соцмережі та портали. По-третє, захистити персональні дані українців, до яких могла отримати доступ ФСБ.
У минулому році санкції щодо “Яндекса” продовжили до 2022 року, тоді як для інших ресурсів це питання залишається все ще відкритим. Президент Володимир Зеленський поки не вдавався в деталі про плани продовження або припинення блокування. Ще під час передвиборної кампанії він пояснював, що українці все одно обходять заборону.
На той момент ще кандидат в президенти вважав, що перед забороною російських соцмереж населенню потрібно було пояснити, “чому це погано” і надати альтернативні майданчики для спілкування.
переділ аудиторії
До введення санкцій, в квітні 2017 року, “ВКонтакте” (ВК), “Однокласники”, Mail.ru і “Яндекс” входили в десятку найпопулярніших сайтів серед української аудиторії. ВК і зовсім був другим за відвідуваністю сайтом в Україні з охопленням аудиторії 68%. Це випливає з дослідження Factum Group Ukraine для Інтернет Асоціації України (ІнАУ), в якому враховувалися користувачі ПК і мобільних браузерів на Android. “Яндекс” був четвертим з показником 62%, слідом йшли “Однокласники” і Mail.ru з охопленням 48% і 59% відповідно.
Метрика ІнАУ за липень 2017 року, вже після введення блокування, показала, що відвідуваність кожного з цих сайтів за неповних три місяці впала приблизно вдвічі.
Що цікаво, в останньому дослідженні асоціації, проведеному в грудні 2019 року, “Однокласники”, “Яндекс” і “ВКонтакте” все ще трималися в топ-десять найбільш відвідуваних сайтів в Україні. Але в порівнянні з квітнем 2017 року місячний охоплення їх аудиторії скоротився в три рази, а Mail.ru – в чотири.
У той же час, згідно з даними компанії Kantar TNS, яка вважала користувачів і ПК, і мобільного інтернету, всі чотири ресурсу в січні цього року виявилися “за бортом” топ-25 українських сайтів.
Їх частку ринку зайняли такі великі західні гравці, як Google, Facebook і Youtube. Здебільшого аудиторія ВК і “Однокласників” перейшла в Facebook і частково в Instagram.
“У таких популярних паблік, як” Типовий Київ “, в 2017 році був стрімке зростання аудиторії в Facebook на тлі падіння відвідуваності” ВКонтакте “. З іншими регіональними паблік спостерігалася така ж тенденція. Місцеві групи за типом” Типовий Харків “,” Типова Одеса “- майже всі вони переїхали в Facebook, припинивши свою активну діяльність в” ВКонтакте “, – розповідає аналітик Віталій Мороз.
Переважна більшість провайдерів зараз обмежують доступ до російських ресурсів відповідно до указу президента, відзначають опитані виданням експерти. Але при бажанні є маса способів обійти цю блокування за допомогою VPN-розширення для браузерів або спеціальних VPN-додатків, супутникового інтернету, використання proxy і інших сервісів.
змащений ефект
Блокування російських сайтів і соцмереж привела до явного скорочення їх аудиторії в Україні. Однак держава так і не провело оцінку ефективності дії заборони, каже юрист Лабораторії цифрової безпеки Віта Володовская. За її словами, в минулому році їх організація зверталася до СБУ, РНБО і Кабміну з проханням надати інформацію про те, чи проводилася така оцінка. Але цю інформацію їм так і не дали.
Якщо влада розраховувала на те, щоб зменшити відвідуваність цих сайтів широкою аудиторією, то цей ефект дійсно досягнутий, каже виконавчий директор ІнАУ Володимир Куковський.
“З точки зору цензури таке блокування щодо ефективно. Хоча можна припустити, що свою роль зіграла і патріотична позиція громадян. Після того, як було привернуто увагу до російських пропагандистських ресурсів, проведена відповідна кампанія, багато українців просто з патріотичних міркувань відмовилися від використання цих сайтів “, – вважає Куковський.
Економічні цілі від блокування, на його думку, були також досягнуті. Адже незабаром після введення санкцій офіси Mail.Ru Group (в яку входить соцмережі ВК і “Однокласники”, а також поштовий сервіс Mail.ru) і “Яндекс” припинили свою роботу в Україні.
Віталій Мороз також вважає, що ті цілі, які влада подавала в публічній площині – економічні та інформаційні – були в повній мірі досягнуті.
“Ці російські інтернет-сервіси, як і багато інших ресурсів, отримували свій дохід за рахунок українських користувачів. Відповідно, у 2017 році вони втратили величезну кількість аудиторії. Буквально за рік” ВКонтакте “втратив близько 4 млн користувачів з України,” Однокласники “- 2,5-2,6 мільйонів. Ці цифри підтверджують і успішність блокування як інформаційної заходи “, – пояснив виданню експерт.
Якщо ж метою було повне обмеження доступу до російських соціальних мереж, то ця мета не виконана, адже технічно неможливо повністю коректно провести блокування доступу через провайдерів, зазначає Володимир Куковський. За словами співрозмовника, блокувати ресурси слід через хостинг і через власників сайтів. Але часто це складніше, якщо дата-центр знаходиться за кордоном.
“Є міжнародні правові механізми: правоохоронні органи звертаються туди, і в тих дата-центрах блокується доступ. На жаль, в Україні змушують блокувати провайдерів. Зловмисників таким чином зупинити неможливо”, – говорить виконавчий директор ІнАУ.
На цьому недоліки блокування через провайдерів не обмежуються. Наприклад, крім сайтів, що потрапили під заборону, страждає цілий ряд інших ресурсів.
“Умовно, якщо заблокувати якийсь сайт 1, є ймовірність, що буде заблокований і сайт 2, який не має відношення до сайту 1. Такі особливості блокування провайдерами через IP-адреси. Це називається оверблокінг. На одному IP-адресу можуть бути інші сайти. Вони змушені переноситися на інші IP-адреси “, – пояснює Куковський.
Санкції справили якийсь охолоджуючий ефект на українських користувачів, каже Віта Володовская. Але цілком виключити вплив російської пропаганди такі заходи не можуть, і вона просто перекочувала на інші канали.
“Пропаганда далі поширюється і через Facebook, і через інші портали. Повністю виключити цей елемент в будь-якому випадку не вдалося”, – міркує експерт Лабораторії цифрової безпеки.
До того ж громадяни, які залишилися на окупованих територіях, що мають доступ до заборонених соцмережах, фактично залишилися в ізольованому середовищі. “В умовах, коли українських користувачів на цих ресурсах стало менше, вага російської пропаганди і мови ворожнечі тільки зростає. Ні альтернативної думки”, – вважає Володовская.
Більш того, блокування російських ресурсів не вирішує проблему захисту персональних даних, вважає юрист. Багато з VPN-сервісів, які встановлюють користувачі, не є повністю безпечними і іноді збирають навіть більше персональних даних, ніж це робили заборонені соцмережі.
“Звичайно, є анонімізуючих сервіси, що дозволяють дійсно захистити користувача, але частіше за все вони платні”, – уточнює Володовская.
Знімати санкції – не на часі
Продовження блокування російських веб-сайтів навряд чи якось вплине на їх аудиторію, оскільки люди вже перейшли на інші ресурси, вважає Володимир Куковський.
Але санкції слід продовжити, оскільки вони довели свою ефективність, впевнений Віталій Мороз. Питання лише в тому, як це краще зробити юридично. Адже процес блокування у 2017 році мав безліч вад.
“Це було зроблено через указ президента і там є деякі законодавчі обмеження. Але за фактом провайдери не були юридично зобов’язані виконувати цей указ. Тобто з юридичної точки зору з їхнього боку це було добровільно. Набагато ефективніше закріпити блокування на законодавчому рівні”, – міркує аналітик.
Одна з претензій правозахисників при введенні санкцій полягала у відсутності скільки-небудь прозорих критеріїв, за якими обмежувався доступ до тих чи інших ресурсів, каже Віта Володовская.
“В той перелік від 2017 року, наприклад, потрапили не тільки російські сайти, але і деякі українські видання -” Економічні вісті “. Тому рішення потрібно переглянути з тим, щоб запропонувати і ввести санкції так, як це роблять західні країни по відношенню до осіб, які дійсно несуть загрозу і до яких застосування цих санкцій може бути ефективним “, – відзначає юрист Лабораторії цифрової безпеки.
Багато членів команди Зеленського вже після виборів висловлювалися за продовження санкцій відносно російських ресурсів. Згідно із законом, питання продовження чи перегляду санкцій розглядає РНБО за пропозицією Верховної Ради, Кабміну, президента, Нацбанку або СБУ. І далі прийняте рішення вводиться в дію указом глави держави.
У відповіді на запит в Раді нацбезпеки і оборони уточнили, що в разі надходження такої пропозиції “воно буде винесено на розгляд в установленому порядку”. В СБУ на момент виходу матеріалу на запит видання не відповіла.
На початку лютого міністр культури, молоді та спорту Володимир Бородянський сказав, що його відомство буде ініціювати продовження заборони російських соцмереж і порталів.
Продовження санкцій підтримують і в профільному парламентському комітеті з питань гуманітарної та інформаційної політики.
“Росія не припиняє інформаційної агресії, а рівень критичного мислення та медіа-грамотності у нас дуже низький. Ми вже намагаємося змінити ситуацію. Наприклад, на порталі” Дія “є курс для громадян. Але поки цього недостатньо”, – говорить заступник голови комітету Євгенія Кравчук ( “Слуга народу”).
За її словами, соціальні мережі, які контролюються з Росії, “можуть поширювати будь-яку дезінформацію і паніку”. “Те, що на них немає впливу держави – нормально. Але у них немає і внутрішніх механізмів контролю, який є у Facebook, наприклад. Тому знімати санкції – не на часі. Це повинно відбуватися в міру зростання медіа-грамотності людей”, – впевнена Кравчук .



Источник – kurs.com.ua

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *