Син лікаря кума Путіна. Справа Ростислава Шурми



Засланий в стан Ахметова «козачок» може «спливти» найближчим часом. Головне на той час пам’ятати, хто такий Ростислав Шурма.
зараз Шурми вкрай необхідно зобразити себе виключно топ-менеджером, професійним управлінцем, неважливо на кого працював в цій якості, пише в інтернет-виданні SKELET-info Сергій Варіс.
Батьки та діти
Шурма Ростислав Ігорович народився 17 вересня 1983 року в родині тодішнього лікаря районної санепідемстанції Львова Ігоря Шурми, і повністю зобов’язаний батькові своєї такій ранній і стрімкою кар’єрою. А тим часом біографія Шурми-батька куди більш скандальна, ніж у Шурми-сина.
Ігор Шурма
Ігор Шурма
Ігор Шурма починав санітаром на «швидкої», і він їм би і залишився, якби він не був амбітною людиною. Це змусило його закінчити Львівський медичний інститут – де він потім працював старшим лаборантом кафедри фармакології. А потім піти по профспілковій лінії і стати уповноваженим лікарем Львівського обласного профспілки охорони здоров’я. Це, в свою чергу, дозволило йому піднятися далі: в 1995 році Ігор Шурма став заввідділом підприємства «Медтехніка», через рік відкрив свою фірму ТОВ «Декада-Львів» (мережа аптек), а в 1998-му обійняв посаду начальника відділу планування та підготовки кадрів Львівського обласного управління охорони здоров’я.
Вийти за межі Львівської області Ігор Шурма зміг завдяки своєму союзу з братами Медведчуками, причому спочатку він зійшовся з Сергієм Медведчуком, який очолював з 1997 року Львівську податкову. У 1999-му році Ігор Шурма вступив в СДПУ (о), обласним куратором якої був Сергій Медведчук, і в тому ж році його син Ростислав Шурма вступив до Києво-Могилянської академії на спеціальність «економіка і підприємництво».
З 2001 по 2003 рік, в самий розпал протистояння «помаранчевої» команди Ющенка з Медведчуками, Ігор Шурма очолював Львівський обком СДПУ (о). Медведчуки захищали президента Кучму (і свої інтереси), а Ігор Шурма захищав Сергія Медведчука від нападок місцевих «помаранчевих» – зокрема, тиснув судовими позовами Ярослава Кендзьора (колишнього радянського дисидента, нардепа 1-6 скликань від «Руху» і «Нашої України) . Цим Ігор Шурма нажив собі в рідному Львові безліч непримиренних ворогів, так що йому довелося тому буквально робити ноги. У 2002-му році він став народним депутатом за списком СДПУ (о), Захищаючи спочатку Леоніда Кучму, а потім Віктора Януковича – що і привело його в табір регіоналів. Після того, як на виборах 2006 року СДПУ (о), яка створила блок «Не Так!», Програла, що втратив мандат Ігор Шурма перебрався жити до Харкова – де його радо прийняв і зробив своїм радником, а потім заступником тодішній міський голова Михайло Добкін. У 2010-2013 р.р. він був заступником голови Харківської ОДА (Добкіна) з соціальних питань.
Але Ігор Шурма переїхав до Харкова не один. За даними автора, ще з кінця 80-х він був знайомий з іншим львівським лікарем, одіозним Богданом Федаком. Той в 1993-97 р.р. був головлікарем Львівської обласної клінічної лікарні, а потім загримів на нари у гучній справі про «продажу дітей» (передачі на усиновлення громадянам США, за дуже великі хабарі), причому частина з них були буквально вкрадені у матерів. Так як в справі були замішані і високопоставлені львівські чиновники, і відомі львівські політики, то його поспішно зам’яли і до сих пір намагаються не згадувати – а Ігор Шурма називав цю справу «зайве роздутим». Сам Федак відбувся лише кількома місяцями ув’язнення: отримавши 2,5 роки колонії, він незабаром вийшов на свободу за амністією. Зайнявся приватним медичним бізнесом, а в 2004 році народний депутат Ігор Шурма взяв його до себе помічником. Коли ж Шурма переїхав до Харкова, то взяв з собою і Федака, за допомогою Добкіна добудувавши його головним лікарем Харківської міської клінічної лікарні. Так Федак і осів в Харкові, під крилом Шурми і Михайла Добкіна (з 2010 став губернатором). З 2014 року Федак налагодив відносини з новою владою, ставши добрим другом Ігоря Райнін (який тепер очолює Харківське відділення ОТЗЖ), а в 2019 році отримавши з рук губернатора Юлії Світличної (райніновской «подружки») посаду директора Департаменту охорони здоров’я ОДА. Тепер Федак претендує на пост ректора Харківської медичної академії.
Богдан Федак
У рідного Львова Ігор Шурма намагався повернутися двічі. Спочатку в лютому 2014 року, розраховуючи зайняти крісло чи то зама, то чи навіть голови Львівського ОДА – тоді ще регіоналам здавалося, що Майдан відступить, і вони буде «наводити порядок» в бунтівних західних областях. Потім в 2015 році, вже як депутат «Опозиційного блоку» і його представник у Львові, де Шурма відкрив, було, свою громадську приймальню. Закінчилося це тим, що хулігани з «Правого сектора» облили Ігоря Шурму свинячий кров’ю – за те, що він не захотів визнавати Росія агресором і нібито «підтримував сепаратистів». На цьому політична картера Ігоря Шурми закінчилася: він досидів в Раді 8-го скликання, але в нинішню не потрапив. Чому Медведчук не взяв його в список «Опозиційною платформи – За життя» (ОТЗЖ), залишається незрозумілим.

Але ще більш цікаво влаштувався Шурма-молодший. Після закінчення Могилянської академії, він не повернувся до Львова, де його тата вже просто ненавиділи, а залишився в Києві – і за допомогою батька став фінансовим менеджером в українському філіалі корпорації «Procter & Gamble». У 2005 році Ростислав Шурма перейшов консультантом в консалтингову компанію «BCG», а й там надовго не затримався. Його справжнє «покликання» визначилося через рік: у 2006-му Ростислав Шурма був прийнятий на роботу в корпорацію «Метінвест», що належить олігархам Ринату Ахметову (71,24%) і Вадиму Новинському (23,76%), які є також політичними союзниками (по Партії Регіонів, потім по «Опозиційному блоку»). Його першою посадою там стало крісло фінансового директора Макіївського металургійного заводу.
На перший погляд, все здавалося логічним: раз Шурма-тато перейшов до регіоналів, влившись в нову велику команду Януковича, то Шурма-син отримав посаду на підприємстві головного спонсора Партії Регіонів. Ось тільки ПР тоді була далеко не єдиною, вона тільки складалася з різних територіальних кланів. Ігор Шурма перебрався до Харкова і приєднався до харківських регіоналів (Кушнарьов, Добкін), а ось Ростислав Шурма прилаштувався в «Метінвест» до донецьких регіоналів (Ахметов). Між цими двома кланами завжди були напружені стосунки, і закінчилося це тим, що в 2018 році харківські відкололися від «Опозиційного блоку», залишивши його донецьким, і разом з Медведчуком створили свою ОТЗЖ. Так чому ж тоді в 2006-му тато переїхав до Харкова, а син в Макіївку? За даними видання, це була ідея Віктора Медведчука, який таким чином розклав яйця по двох кошиках. «Політичний біженець» Ігор Шурма був йому багато чим зобов’язаний і був довіреною (і перевіреним) людиною – тому Медведчук направив його своїм «смотрящим» до Харкова, а його сина відправив «засланим козачком» до Ахметова.
Кислотні дощі Запоріжжя
Протягом шести років Ростислав Шурма старанно заробляв довіру Ахметова на різних підприємствах «Метінвесту», а в 2012 році витягнув свій головний виграшний квиток – місце генерального директора «Запоріжсталі». Однак цим він був зобов’язаний не стільки Ахметову, скільки свого батька і його босові Віктору Медведчуку.
Все почалося з спроб Ахметова купити «Запоріжсталь» у його колишніх власників. На 2010 рік половиною підприємства через «Midland Resources Holding» володіли російський мільярдер Едуард Шифрін і його канадський партнер Алекс Шнайдер (обидва – вихідці з СРСР), а іншою половиною олігарх Ігор Дворецький (Індустріалбанк) і його компаньйон Віталій Сацький (гендиректор комбінату з 1986 по 2012 рік). Спочатку сторони домовилися, але потім Шифрін і Шнайдер порушили договір, продавши свої акції за значно більшою ціною російським структурам, які діяли через «Зовнішекономбанк». Ахметов навіть подавав до суду за зрив угоди, відсудивши у «Midland Resources Holding» 105 мільйонів доларів! Це суперечка за «Запоріжсталь», викликаний втручанням росіян, тривав більше року – і в підсумку Ахметов отримав лише половину акцій, купивши їх у Дворецького і Сацького. Росіяни продавати свою частку навідріз відмовилися, так само як і поступатися Ахметову керівництво над підприємством. І ось як компромісної фігури був запропонований Ростислав Шурма! Чому він? Як стало відомо автору, за росіянами, які купили половину «Запоріжсталі», стояв Віктор Медведчук. Шурма-молодший був його людиною, а Ахметов погодився на нього, тому що той вже кілька років працював на його підприємствах та начебто не «капості» і не «щурів». Але так лише здавалося …
Новий 28-річний гендиректор Ростислав Шурма зібрав собі команду таких же молодих соратників – точніше, як потім виявилося, подільників. Серед них: фінансовий директор Руслан Божко – з 2006 року працював на аналогічних посадах на підприємствах «Метінвест», комерційний директор Володимир Байда та начальник служби безпеки Тетяна Бушман. Потрібно зауважити, що Божко був приставлений до Шурми і як «фінансовий геній» (він вважався одним з кращих молодих фінансових директорів України), і як «смотрящий» від Ахметова. Але така вже вплив справив на нього молодий Шурма, що Божко погодився брати участь в його шахрайських схемах.
Руслан Божко
Руслан Божко
Як повідомляли ЗМІ, ця зграя вирішила використовувати в своїх інтересах одну організаційну «діру»: у корпорації «Метінвест» є власна система закупівель сировини і устаткування, проте так як «Запоріжсталь» була куплена Ахметовим тільки в 2012 році, та й то наполовину, то її нове керівництво створило власну – для поставок на підприємство ільменітової руди. По суті це була тіньова схема, причому дуже хитра: відмовившись від старої схеми закупівель руди через посередників, Шурма з товаришами організував прямі закупівлі – ось тільки якість руди виявилося набагато гірше, а її ціна набагато вище. Схема працювала кілька років, поки не була розкрита. Ростислав Шурма все звалив на підлеглих, а комерційний директор Володимир Байда, виправдовуючись перед Ахметовим, тут же запропонував новий контракт на поставку ільменітового концентрату за нижчою ціною – але через фірму ТОВ «Укрспецпереработка» (ЄДРПОУ 34681151) свого друга Артема Борисенко. Причому, з того моменту «Запоріжсталь» почала постійно закуповувати руду у цієї фірми, хоча Байда був звільнений.
«Кинути» Ахметова, звичайно, було великою зухвалістю. Однак за інформацією джерел видання, молоді топ-менеджери «Запоріжсталі» ні за що б на це не пішли, якби за ними не стояли дуже впливові люди. Більш того, розповідали і іншу версію цієї історії: Шурма, Байда і Божко створили схему поставок, яка відповідала інтересам іншого співвласника комбінату – тих самих «анонімних» росіян, за якими стояв Віктор Медведчук. В цілому комбінату вона була менш вигідною, однак контролювала схему росіяни отримували свій прибуток як раз за рахунок «впаріванія» дорогою руди. Ахметов відразу це не зрозумів, а коли «прозрів», то зажадав змінити схему, а також звільнення створювали схему Байди і Божко, і прикривали їх Бушман. До речі, за численними відгуками працівників «Запоріжсталі», Тетяна Бушман займалася й не так зовнішньої, скільки внутрішньої безпекою заводу, влаштувавши на ньому тоталітарний режим: незадоволеним керівництвом погрожували звільненням, в місцевих ЗМІ блокували негативні публікації про підприємство, погрожували розправою журналістам. І якби її «царство терору» обмежувалося лише комбінатом! У 2015 році Бушман привела своїх «тонтон-макутов» до Запорізької міськради, нібито для «забезпечення охорони».
Втім, ще до свого звільнення, в 2015 році подільники Шурми прилаштувалися в місцевої влади Запоріжжя. Божко є депутатом міської ради, де очолював фракцію «Опозиційний блок», і був радником мерам. Звільнений у 2017 році, він виявився найбагатшим депутатом міськради. У 2019 Божко і його компанія «Токмак Солар Енерджі» були викриті НАБУ в старій афери (ще 2012 року) м з метою отримання «зеленого тарифу».
Що до Ростислава Шурми, то його Ахметов довго не міг звільнити через домовленості з Медведчуком. Але ж питання до нього були не тільки по руді! Шурма так і не провів на «Запоріжсталі» реконструкцію газоочисних систем, на що підприємством було заплановано виділити в 2013-2016 р.р. 440 мільйонів гривень. За інформацією джерел автора, частина цих грошей було просто вкрадено. А тим часом екологічна ситуація в Запоріжжі всі ці роки залишалася дуже критичної. В місяць екологічна інспекція становила по 10-20 протоколів про порушення, фіксуючи десятикратні перевищення норм викидів шкідливих речовин! Але в міській раді, контрольованому «Опозиційним блоком» і подільниками Шурми, цього ніби не помічали, а питання «вирішували» в Києві, на рівні Міністерства екології, заносячи кому слід скільки потрібно. Жителям же міста керівництво «Запоріжсталі» цинічно брехав, заявляючи, що докладає всіх зусиль до модернізації очисного обладнання.

І це не рахуючи того, що за час керівництва комбінату Ростиславом Шурма, на ньому було скорочено 25% робочих (людей викинули на вулицю), а підвищення зарплати вдвічі (при тому, що ціни в 2014-2017 р.р. виросли в 3 4 рази) супроводжувалися підвищенням норм виробітку і зниженням розцінок. Зате собі Шурма призначив зарплату в розмірі 1,1 мільйона гривень в місяць!
Все це викликало у мешканців Запоріжжя неприязнь не тільки до «донецьких», але до «Опозиційному блоку». Причому, дивна річ, про Медведчука, що стоїть за іншими співвласниками комбінату, ніхто не згадував. Як результат, на останніх виборах до Верховної Ради в Запорізькій області «Оппоблок» набрав лише 5%, в той час як ОТЗЖ отримала майже 22%. А адже Ахметов виділив на виборчу компанію в області 10 мільйонів доларів, і курирував її саме Ростислав Шурма! Схоже, тут він і виконав своє завдання «засланого козачка».
Як підсумок, 1 жовтня 2019 року, рішенням наглядової ради «Запоріжсталі», Ростислав Шурма був звільнений з поста гендиректора. Однак він пручався три тижні, потім 23 жовтня оголосив, що йде сам, але почекає зборів акціонерів 25 листопада. Загалом, виперти його з заводу виявилося не так і просто навіть Ахметову.
Що ж далі? Відразу після свого звільнення Ростислав Шурма прилаштувався директором інвестиційного фонду «Геліос», Контролюючого ряд запорізьких фірм, які, за словами місцевих активістів, отримували тендери і землю «за рахунок платників податків». Але абсолютно очевидно, що масштаб такого бізнесу дуже дрібнуватий для Ростислава Шурми, і це його тимчасова робота. Зараз його будуть лобіювати на пост віце-прем’єра з економіки, лобіювати акуратно, але наполегливо, тому що Медведчуку – саме Медведчуку, а не Ахметову – вкрай бажано мати свою людину в уряді.
Сергій Варіс, SKELET-info
Щоб не пропустити найважливіше, підписуйтесь на наш Telegram-канал.



Источник – grom-ua.org

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *