слуги і менеджери «лужниківської братви» в Україні. Частина 2 • Портал АНТІКОР



Українська еліта завжди відрізнялася політичної лицемірно: на публіці вона рве на грудях вишиванку або агітує за зближення з Росією, а за сценою торгує з агресором і укладає контракти з американцями.
Ось і брати Ющенко забули про «патріотизм» і «євроінтеграцію», навіть про просте пристойність, і уклали стратегічний союз з «лужніковськими» – з якими ще недавно воювали за обленерго.
Ключовою деталлю цього союзу став «Перший інвестиційний банк», створений Вадимом Гетьманом і Віктором Ющенком, головою наглядової ради якого з 1998 року був Петро Ющенко. У 90-х брати наварили хорошу маржу, здійснюючи через «Перший інвестиційний» схеми з облігаціями на суми в сотні мільйонів доларів. А ось в «нульових», вже після Майдану, цей банк виявився під контролем «VS Energy International Ukraine» – створеної тоді української дочірньої фірми нідерландської «VS Energy International NV», що належить «Лужниковська словакам». Але тільки їм? Адже «Лужниковська» отримали від Ющенка не тільки «Перший інвестиційний», а й топ-менеджера. Першим керівником «VS Energy International Ukraine» став Олександр Притика – колишній керівник ДАК «Українські поліметали», який в 90-х разом з главою Нацбанку Віктором Ющенком провернув «золоту аферу», так і залишилася безкарною.

Олександр Притика Борис Бауман

Олександр Притика

У грудні 2005 року Притика залишив «VS Energy», зосередившись на керівництві ТОВ «Агентство інвестиційного менеджменту», заснованого роком раніше британської «Albermarle Trading Limited» і офшорної «Wadell Ventures Inc», де він став працювати в інтересах Дмитра Фірташа, ставши одним з його найближчих і довірених керівників. А в «VS Energy International Ukraine» йому на зміну прийшов Михайло Спектор, незабаром призначив своїм першим помічником раніше нікому невідомого «латвійського американця» Бориса Баума. Який, ще раз повторимо, приховує, чим він займався в період з 1998 по 2006 рік.
Михайло Спектор Борис Бауман

Михайло Спектор

Михайлу Спектору теж є що приховувати. Джерела SKELET-info стверджують, що в 90-х він був завербований СБУ (оперативний псевдонім «Кримов»), мав розгалужені зв’язки у кримінальному середовищі, в тому числі в Москві – де в період 1999-2000 р.р. познайомився з «солневскімі» і «лужніковськими». У 2001-му він допомагав «« VS Energy »в приватизації обленерго, діючи через структури і людей Суркіса. У 2003-му Спектор увійшов в оточення Ющенка, зблизившись з Павлом Ярошенко – одним з кумів Віктора Андрійовича, а заодно начальником охорони його сім’ї. І незабаром він уже був «на ти» з самим «народним президентом», і навіть називав себе його представником в Росії. Багато в чому завдяки цьому «Лужниковська» вдалося здобути прихильність Ющенко, і навіть «Перший інвестиційний» на додачу. Але не за красиві очі: за інформацією джерел SKELET-info, Ющенко отримав частку в українському бізнесі «лужниківських», оформлену на ряд офшорних фірм і підставних осіб.
Ринки, готелі і азартні ігри
У період президентства Ющенка справи у «лужниківських» пішли краще нікуди. Правда, не у всіх. Після того як Рушайло був знятий з поста глави МВС РФ і відправлений на посаду «секретаря СНД», вага його підопічного Максима Курочкіна в угрупованні різко впав. Та й взагалі 90-е залишилися позаду, і в бізнесі тепер рулювали «бухгалтери», а не «братки». Курочкін, який відколовся від своїх компаньйонів в 2004-му і зажадав свою частку в спільному бізнесі, терпів одну невдачу за іншою – в тому числі і в українській політиці. Він продовжував ставити на «російський проект», вливав в ПСПУ Наталії Вітренко, але та зазнала поразки на виборах 2006 року.
Одного разу Віктору Пінчуку знадобилися послуги однієї з московських ОПГ. Йому відразу порекомендували «лужниківських», як уже активно працюють в Україні, і не настільки жадібних, як «солнцевські» (влаштувалися в Києві з початку 90-х). Але так вийшло, що на співпрацю з Пінчуком активно напросився Курочкін – за яким тоді залишався основний силовий блок «лужниківських». Ця співпраця виявилося для нього фатальним. У 2004-2006 р.р. у Пінчука різко загострилися відносини зі своїм головним конкурентом – групою «Приват», з якою вони воювали за ряд цінних активів, включаючи Нікопольський завод феросплавів (членом наглядової ради якого пізніше став Борис Баум). Але якщо Пінчук, Коломойський і Боголюбов, Будучи прихожанами однієї синагоги, в суперечці між собою дотримувалися певних рамок, то до союзників і «челяді» своїх опонентів вони були нещадні.
У 2004-му році Максим Курочкін заволодів дніпропетровським ринком «Озерка». Сам по собі цей актив був занадто крейда, а тому нецікавий «Привату». Коломойський якось прямо завив журналістам: «Яке таке геополітичне положення має цей ринок? Ніякого економічного інтересу у нас там не було, немає, і не буде ». Але коли Курочкін позиціонував себе як союзник Пінчука, «приватівці» вирішили його вибити зі свого Дніпропетровська. Тим більше, що Курочки відколовся від основної групи «лужниківських», що отримала в Києві «дах» на рівні президента, а потім і на смерть посварився з ними. Це лише посилило положення Курочкіна, тому що Бабаков нацькував на нього свого друга по «Російському клубу» Юрія Луценка став міністром внутрішніх справ. Фінал цієї історії прогримів на всю Україну: приїхав в Україну Курочкіна заарештували, потім вбили його людей (начальника охорони і директора ринку «Озерка»), а 27 березня 2007 року кілер застрелили і його самого, прямо у дворі суду …

Зате український бізнес «лужниківських» з групи Бабакова, керований Михайлом Спектором і його помічником Борисом Баумом, успішно розвивався. У тому числі і шляхом рейдерських захоплень, як це сталося в кінці 2006 року з київським готелем «Русь».
Ще в листопаді 2004-го Максим Курочкін прибрав до рук київський готель «Дніпро», який йому великодушно подарував тодішній глава ДУСі Ігор Бакай. А чого було скупитися, якщо на дворі шумів Майдан? Але вже в 2005-му нова влада забрала назад і «Дніпро», і навіть придбаний ще в 90-х готель «Україна» (він же «Прем’єр-Палас»), а на Курочкіна одна за одною впали кари єгипетські. Його колишнього друга і партнера Бабакова, що поставив на «помаранчевих», довелося починати спочатку. «Дніпро» і «Україна» він придбав шляхом взяття їх в оренду, «підмазавши» кого потрібно. А ось «Русь» довелося брати буквально штурмом, в якому брали участь представники «VS Energy» (під керівництвом Михайла Спектора), якісь «ТІТУШКИ», а підтримку їм надавали співробітники Печерського РВВС, надіслані за дзвінком Луценко. Захоплення вилився в справжній погром: виламувалися двері, розбивалася оргтехніка та комп’ютери.

У цьому рейдерському захопленні фігурували три офшорні (віргінські) фірми: BANITA LIMITED, HIMALITA LIMITED і MASLAV LIMITED. І ось як тільки «Лужниковська» захопили «Русь», в січні 2007 року новим директором всіх трьох фірм відразу став Борис Баум! Він керував ними по лютий 2011-го, і за цей час через ці фірми було здійснено чимало тіньових схем. У тому числі і ось така: у 2009 році Нацбанк видав «Першому інвестиційному» кредит у розмірі 80 мільйонів гривень під заставу готелю «Русь» і поручительство ТОВ «ЛД-Перспектива». При цьому дане ТОВ теж належало «Лужниковська», а готель на момент видачі кредиту не міг виступати заставою, оскільки перебував під арештом як спірне майно. Проте, гроші були видані – і потім вони розчинилися в офшорах.
Підвищений інтерес «лужниківських» до готелів був зрозумілий: адже там вони відкривали казино! Наприклад, в «Прем’єр-Палас» (ним розпоряджається «Premier Hotels and Resorts», дочірня фірма «VS Energy») казино практично відкрито працювало аж до 2011 року, хоча азартні ігри в Україні були заборонені з 2010-го. Та й то, міліція лише офіційно припинила його майже легальну діяльність, засновану на якихось судових рішеннях – але воно продовжило працювати «підпільно». За інформацією джерел SKELET-info, в роботі цього і ряду інших елітних казино в готелях, «лужниківських» активну участь брали одеські фірми «Одрекс» і «Невада» Григорія Тріпульського.
Більше енергії!
У 2014-2016 р.р. уряд Яценюка влаштувало українцям багаторазове підвищення тарифів на електроенергію (з 36 копійок до 1,68 гривень). Це був жорстокий удар по населенню, і без того страждав від влаштованого «реформаторами» економічної кризи. Але цей же криза допомогла уряду виправдати підвищення тарифів: мовляв, на все ростуть ціни, а тарифи на електроенергію взагалі повинні бути «європейськими»! Однак однією із справжніх цілей підвищення тарифів було збільшення прибутку приватизованих обленерго. Подібне відбувалося і раніше, хоча і не так різко, тому що влада ще боялася соціальних виступів: з 1997 по 2010 рік тарифи зросли в 2,4 рази (з 10 до 24 копійок), і тоді їх піднімали саме «на прохання інвесторів», тобто власників обленерго. Які все одно вважали тарифи занадто низькими, і навіть збиралися продавати свої підприємства через недостатню прибутковості.

Спочатку про це в 2003 році «AES Сorporation» оголошувала про продаж «Київ-обленерго» та «Рівнеобленерго». Причому, головними покупцями тоді виступали «Лужниковська». Потім, в 2005 році вже «VS Energy» готувалася до продажу своїх «Житомиробленерго», «Севастопольенерго», «Херсонобленерго» і «Кіровоградобленерго», а також 20% пакет акцій «Одесаобленерго». Покупцями спочатку називали Костянтина Григоришина і його РАО «ЄЕС», потім тих же американців – давніх конкурентів «лужниківських словаків». Серед причин, що спонукали «лужниківських» розлучитися з основними активами в Україні, називали і небажання виконувати свої інвестиційні зобов’язання: вони не вкладали гроші в модернізацію підприємств, а також не сплатили їх старі борги (тільки по «Херсонобленерго» вони становили понад 400 мільйонів гривень) . Однак в підсумку тоді все відмовилися від продажів своїх обленерго.
Зате в 2013 році «VS Energy International Ukraine» придбала у американців за 113 мільйонів доларів контрольні пакети «Жітоміробленеого» і «Київобленерго». Крім того, на той час «Лужниковська» придбали 45% «Чернівціобленерго», довели до 47% свій пакет в «Одесаобленерго», і придбали 15% пакети в поки ще державних «Миколаївобленерго» і «Хмельницькобленерго», готуючись до їх повної приватизації. Таким чином, «VS Energy», що належить російській групі Бабакова-Гинера-Воєводіна і керована українцем Спектором і «латишем» Баумом, стала найбільшим власником українських обленерго.
Вона могла бути ще більше, однак 50% «Закарпаттяобленерго», які «« VS Energy »купила в 2012 році, через рік були продані Ігорю ТИННОМУ – бізнесменові з дуже широкими зв’язками (від Балоги і тестя Турчинова до Фірташа). Ця перепродаж була потрібна для оборони проти Ріната Ахметова, який в 2011-2013 р.р. методом кавалерійської атаки скуповував оптом все виставляються на продаж обленерго і хотів «віджати» у інших вже приватизовані.
кому належать обленерго України

Правда, для такого успіху довелося підлаштовуватися під чергову зміну влади. У 2013 році Михайло Спектор, раніше утісував в оточення Ющенка, став переконаним прихильником вступу в Митний союз, запевняючи, що це економічно вигідніше для бізнесу і ментально ближчі для українців, ніж євроінтеграція.
А ось з такою, «майданівської» владою, відносини у «лужниківських» з самого початку не задалися – адже вони все-таки були представниками «країни-агресора», а Бабаков як депутат Держдуми взагалі голосував за анексію Криму. У 2015-му році Нацполіція навіть відкрила проти «VS Energy» кримінальне провадження (№ 12015000000000114) за фактом розкрадання бюджетних коштів. Воно полягало в наступному: підвищивши тарифи, держава тим самим підвищило прибуток обленерго – однак вони, в свою чергу, повинні були вкладати її в модернізацію і інвестиції, але замість цього просто привласнювали гроші. І це при тому, що після підвищень тарифів прибутковість належать «VS Energy» обленерго становила 3-4 мільярди гривень на рік!
У 2016 році в офісах «VS Energy» пройшли обшуки, пролунали голоси про необхідність націоналізації обленерго щоб вирвати їх з «лап Кремля». Це був серйозний сигнал, і тоді Бабаков з Гінером знову розіграли карту «європейських інвесторів»: надійшли заява від стурбованих бенефеціаром «VS Energy» з Євросоюзу: громадян ФРН Олега Сізермана і Марини Ярославської, і громадян Латвії Віліса Дамбінса, Артурса Альтбергса і Валтса Вігантса. Як потім виявилося, це були дрібні ділові партнери і менеджери «лужниківських» – такі ж, як і Борис Баум. Однак їхні скарги, плюс наполегливе прагнення «лужниківських» дружити з «сім’єю» Порошенко подіяли – і вже в 2017 році справу проти «VS Energy» поклали під сукно і зняли арешт з їх активів і документів. А в кінці 2017 року державний «Укргазбанк» видав вищезгаданої «Premier Hotels and Resorts» кредит в розмірі одного мільярда гривень.
Але все ж «Лужниковська» довелося ділитися – і не стільки з Порошенком, скільки з Ахметовим, впевнено підминає під себе українську енергетику. На початку 2019 року «VS Energy» поступилася ДТЕК «Київобленерго» і «Одесаобленерго», в результаті чого Ахметов став власником найбільшої частки українських обленерго. Однак група Бабакова сидить на другому місці, повністю контролюючи п’ять і частково ще два обленерго – це не рахуючи свого «Севастопольенерго» в включеному Криму.
«Лужниковська» банкують?
З січня 2017 по січень 2018 Борис Баум працював директором «Brenrose Limited», яка є бенефіціаром телеканалу RTVI, колишнього «НТВ-Інтернешнл» (до 2002 року), який транслює російськомовні програми в США, Європі та країнах СНД. Це був перший російськомовний міжнародний телеканал, і в 2001-2002 р.р. його взяли під контроль близькі до Кремля структури «лужниківських». В Україні його трансляція була тимчасово заборонена в вересні 2018 го, і остаточно в березні 2020 го. Нацрада з телебачення стверджував, що транслюються на RTVI російські серіали і виступи російських акторів «загрожують національній безпеці України».
Але Бориса Баума ця проблема вже не стосувалася, адже тепер він працює у Верховній Раді над законом про гральний бізнес! І навряд чи після цього він тихо піде в ту тінь, в якій знаходився весь цей час. Ні, якщо вже «Лужниковська» проштовхнули Баума в оточення Зеленського, то однією лише розробкою законопроекту це не закінчиться. У «VS Energy» вже є мережа готелів, де казино потрібно тільки легалізувати підписанням папірців, і вони, за даними SKELET-info, готові вкласти гроші в створення нових – зрозуміло, з наміром багаторазово «відбити» ці інвестиції. Ну а Борс Баум буде гарною кандидатурою на пост керівника компанії, що володіє цими казино, або навіть на посаду державного органу, що здійснює нагляд за ігровим бізнесом.
Біда ще в тому, що Олександра Бабакова називали одним з операторів колосальної «пральні», яку прозвали «Російським ландромат» і отмившей 21 мільярд доларів через британські, російські і молдавські фірми. Здавалося б, ця історія залишилася в минулому (і Бабаков від неї відмазатися), але хто може впевнено сказати, що «Лужниковська» вже зараз не крутять такий же «ландромат» в Україні, через свої обленерго і готелі, через «Пеорвий інвестиційний», і не збираються підключити до нього казино ?!
російський ландромат

Чи потрібно легалізувати гральний бізнес в злиденній країні під час світової кризи? Навряд чи. І тим більше не варто віддавати його під контроль іноземного капіталу, особливо має кримінальне походження, що працює за тіньовими схемами і керованого прямо з Ради Федерації Росії. Про що тільки думають в команді Зеленського?
Михайло Шполянський, для SKELET-info



Источник – antikor.com.ua

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *