Судова мафія завдає удару у відповідь. Він не буде останнім




З одного боку Зеленський питає у виборців про довічне ув’язнення для корупціонерів, а з іншого рішенням КСУ корупціонерів позбавляють від відповідальності взагалі
Причому я цілком переконаний, що Зеленський до рішення КСУ не має жодного стосунку. Самого президента оточення запроторило в надійний кокон, а опитування влаштували саме таким способом і саме для того, щоб відбити в нього бажання взагалі спробувати цікавитися думкою суспільства. І в результаті він сам тепер інстинктивно тулитиметься всередину цього захисного кокона.
А от хронічно нереформована судова система просто дочекалася слушної миті й, вибачте, в’*бала ззаду Україну арматурою по голові.
Судова система України – це корупційна корпорація з мільярдними грошовими потоками, кастами недоторканих, чіткою структурою “рішал” й абсолютною беспринципністю.
І ця корпорація має своїх представників практично в кожному політичному проєкті України. Ці представники беруть участь у підготовці законопроєктів, виконуючи роль “смотрящіх” від судової мафії, діяльність яких зосереджена навколо обшаштування в “чутливих документах” слабких місць та юридичних пасток, здатних паралізувати будь-які спроби знизити корупційні впливи. А ще потрібно забезпечити способи правової евакуації корупціонерам, які потрапили в “зашквар”: судова система генерує комплексні рішення, які потім вигідно продають зацікавленим особам.
Як колись один знайомий суддя у приватній бесіді щиро дивувався, мовляв, навіщо взагалі ці адвокати, якщо найкращим твоїм адвокатом завжди буде суддя.
А насправді це все – діяльність із розміщення “закладок” вибухівки під різні длянки державного фундаменту. Ці ділянки продають. Потім підривають.
А потім цій же мафії політики доручають відремонтувати пошкоджені ділянки фундаменту. Який вона щойно ж і підірвала чужими руками.
І щоразу вона знову закладає там приховані “порожнини” з “вибухівкою”, яка тільки чекатиме слушного часу. Або акуратно стимулює ухвалення політичного рішення для відкриття доступу до попередньо замаскованої “бомби”.
І щоразу, ремонтуючи пошкоджене власноруч, не забуває вибивати за рахунок держави собі чергові преференції, зміцнювати гарантії власної недоторканостіта навіть отримувати державні нагороди з гігантськими пенсіями для своїх почесних і заслужених пенсіонерів.
Ідеальний бізнес, чи не так?
Судову систему в поточному стані, із її традиційними зв’язками із правоохоронними органами неможливо реформувати у принципі. На моє особисте переконання, яке ґрунтується на моєму ж власному життєвому досвіді, шанс на позитивні зміни може з’явитися тільки в разі повного демонтажу поточної судової системи та набору нових кадрів. І не в один раз. І це паралельно зі зміною законодавства.
Судова реформа мала стати першою та головною реформою після Революції гідності, тому що саме нова судова система мала би гарантувати гідність насамперед. Це означало б відмову від старих корумпованих “понятій” і перехід до принципово інших суспільних стосунків.
Це розуміли всі дорослі політики, особливо патріотичного напрямку. Але вирішили… те, що вирішили.
Залишилися вірними традиціям.

Олексій НЕСТЕРЕНКО



Источник – antikor.com.ua

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *