В Україні можна стати ФОПом, навіть про це не знаючи


В Україні можна стати ФОПом, навіть про це не знаючи

18.12.2020
  //   0 Переглядів

В Україні можна стати ФОПом, навіть про це не знаючиМайже щомісяця в Антирейдерську колегію та суди скаржаться люди, яких зареєстрували фізичним особами-підприємцями без їх відома.
31 серпня 2019 року Ярослав Сільченко із Чернігова виявив, що виконавча служба арештувала його карткові рахунки. Через борги. Ярослав начебто не сплатив єдиний соціальний внесок як фізична особа-підприємець. І все б нічого, але ФОПом Сільченко ніколи не реєструвався.
Чоловік почав з’ясовувати, що сталося. Виявилося, підприємцем із основним видом діяльності «Оптова торгівля відходами та брухтом» він став 20 квітня 2017 року. ФОПом його зробила реєстраторка Наталія Доманська із КП «Благоустрій Крюківщини» Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району. Адресою ФОПа Сільченка було вказано с. Біївці Богуславського району Київської області, про існування якого, каже чоловік, він раніше навіть не підозрював. Адреси та номеру будинку не було. В день, коли Сільченко начебто писав заяву реєстратору,  він був на роботі в Чернігові. А про те, що він працює інспектором в обленерго, тобто, змінює лічильники в квартирах, він має і свідків, і довідки з роботи.
4 вересня 2019 року Сільченко написав заяву про злочин до поліції. Провадження 12019270010005946 відкрили в Чернігові, потім перевели в Богуслав. Судовий реєстр містить дані про експертизу, яка встановила, що підписи від імені Сільченка та записи в документах, зокрема, у заяві про реєстрацію ФОПа виконані не ним. Самовільну реєстрацію ФОП на нього Сільченко скасував 18 серпня 2020 року через суд. Каже, що витратив багато часу, нервів і грошей на адвоката. Але тепер знову треба судитися: щоб суд зніс нарахований борг за ЄСВ на ФОПі, який відкрили без його відома. За ці роки він через несплату виріс від 8 тис. грн до 12  тис. грн.
«Нашим грошам» стало цікаво, чи були ще такі випадки, як у Сільченка. Тож ми відправили запит у Міністерство юстиції, помоніторили судовий реєстр і з’ясували, що майже щомісяця в Антирейдерську колегію та суди заходять схожі скарги та позови. Частина з них – на те ж комунальне підприємство, яке було і в Сільченка – «Благоустрій Крюківщини».
Так, зараз тривають суди щодо реєстрації ФОП та двох фірм на переселенку Кароліну Рехтату. Як розповідає адвокат потерпілої Світлана Копсова, у 2014 році Рехтата переїхала з Луганська до Одеси, стала працювати перукарем, і пішла в податкову реєструвати ФОП. Але їй відмовили, бо Рехтата вже була зареєстрована підприємницею, а ще – власницею двох столичних компаній ТОВ «Комфортстрой-Н» і ТОВ «Загаронь». ФОПом Рехтату зробила все та ж Наталія Доманська із «Благоустрою Крюківщини», того ж дня, що й Сільченка, 20 квітня 2017 року, з тим же видом економічної діяльності, з тою ж адресою у Біївцях без конкретної адреси та телефона. А ось засновницею фірм Рехтату вже реєстрували в іншому місці – у миколаївського нотаріуса Тетяни Боненко. Жодного стосунку, каже Рехтата, до дільності ФОПа та компаній вона не має, у Доманської та Боненко не була, паспорта не втрачала і нікому не передавала, довіреностей ні на кого не виписувала. Повернувшись додому з податкової, жінка почала шукати інформацію про ФОП, оформлений на неї, в інтернеті. І знайшла оголошення на сайті пошуку працівників Jobs.ua, текст якого  уже недоступний, але в ньому зазначено в графі «описание компании» – «кафе», «адрес» – «Донецьк».
В Україні можна стати ФОПом, навіть про це не знаючи В Україні можна стати ФОПом, навіть про це не знаючи
 
– Це дає підстави стверджувати, що шахраї користуються правом Рехтати на зайняття підприємницькою діяльністю на тимчасово окупованій території міста Донецька, і що документи, подані до реєстрації моєї клієнтки, є підробленими, – каже адвокат потерпілої  Копсова.
У вересні 2019 року Рехтата поскаржилася в Антирейдерську комісію (яка тоді ще не була колегією), але їй відмовили через пропущені строки. Тоді жінка пішла до суду, де розгляд справи триває. Також Рехтата написала заяву про злочин. Провадження №32018160000000061 від 7 червня 2018 року вело слідче управління фінрозслідувань ГУ ДФС у Київській області, потім його перевели в ОВС СУ ГУ ДФС у Миколаївській області, де врешті призначили почеркознавчу експертизу. В межах провадження слідчі виїжджали за місцем реєстрації КП «Благоустрій Крюківщини» в с.Крюківщина на вул. Балукова, 10, і встановили, що КП «за вказаною адресою ніколи не знаходилось, при цьому, встановити місцезнаходження та допитати як свідків працівників зазначеного підприємства не виявилось можливим». Слідство двічі закривало провадження, не провівши жодної слідчої дії, мотивуючи, що незаконна діяльність з використанням реквізитів ФОП, зареєстрованого на потерпілу, не здійснювалася. Утім, Рехтата оскаржувала це закриття провадження через суд. Ще одне провадження, №32018160000000062 вело ГУ НП в Миколаївської області, зараз його закрили.
Також 12 грудня 2019 року до Мін’юсту подала скаргу Діана Коваленко. Вона теж опинилася в підприємцях з легкої руки тієї ж реєстраторки Доманської, в той же день, з тим же видом економічної діяльності і з тим же місцезнаходженням ФОПа – у селі Біївці. Утім, Коваленко пощастило більше: строків вона дотримала, а в заяві, яку подавали начебто від імені Коваленко реєстраторці, не вказали інформації щодо  адреси та телефона. А отже, вирішили у Мін’юсті, Доманська не мала з такою заявою реєструвати фізичну особу-підприємця, тож цю реєстрацію скасували.
9 липня 2020 року зі скаргою на «Благоустрій Крюківщини» у Мін’юст прийшов Сергій Бабало. Його підприємцем зробила 10 квітня 2017 року держреєстратор Юлія Клименко, з тим самим видом економічної діяльності – «Оптова торгівля відходами та брухтом», але адресу місцезнаходження вказано вже не с.Біївці, а м. Київ. Скаргу розглянули 19 листопада 2020 року, але рішення досі не оприлюднили.
Загалом, система Youcontrol показує 92 записи щодо бізнесу в с. Біївці Богуславського району Київської області. Переважна більшість – ФОПи. 28 із цих ФОПів зареєстровані з одним видом економічної діяльності «Оптова торгівля відходами та брухтом», за однією адресою, у якій вказане лише село, без конкретної адреси і контактів. І всі ці 28 ФОПів зареєстровані майже в одну дату реєстрації. Так, 15 ФОПів-продавців брухту з’явилися 20 квітня 2017 року, 10 ФОПів – 24 квітня 2017 року, 2 ФОПи – 21 квітня 2017 року, 1 ФОП – 10 квітня 2017 року. При цьому, в Біївцях проживає 519 людей і, як сказали «Нашим грошам» у місцевій сільраді, «всі підприємці села – це два ларька і чоловік, який раніше працював на пилорамі». Також нас запевнили, що в Біївцях брухт ніхто не приймає. Ми знайшли частину людей, на яких ці ФОПи зареєстровані, деякі з них, як от Інна Рева, живуть за кордоном. Наші співрозмовники сказали, що підприємцями не реєструвалися, але про реєстрацію уже знають від слідчих і чули, що кількість потерпілих, на яких реєстрували ФОП без їх відома, перевалила за сотню людей.
КП «Благоустрій Крюківщини» зареєстроване при Крюківщинській сільській раді Києво-Святошинського району Київської області. Зараз КП керує Володимир Ремез, раніше керував Олександр Буряк.
Є скарги щодо самовільної реєстрації ФОПів і в інших місцях, але з тим же видом економічної діяльності, що і на Богуславщині. Так, 31 січня 2020 року у Мін’юст через те, що її без її відома зареєстрували підприємицею, скаржилася Марія Іваненко. За даними ЄДР, Іваненко соформили ФОП у м. Буча. Реєстраційний запис внесла в ЄДР 3 травня 2017 року Юлія Рудик – реєстраторка КП «Бюро державної реєстрації» Софіївсько-Борщагівської сільради Києво-Святошинського району. Судячи з резюме Юлії Рудик на сайті Work.ua, до того, як піти в реєстраторки, жінка тривалий час працювала секретарем, а потім – помічником судді Києво-Святошинського районного суду Київської області.
На засіданні колегії від 14 лютого 2020 року Іваненко підтвердила, що її особу внесено до ЄДР самовільно, і вона ніколи не заповнювала та не подавала заяву для реєстрації ФОП.
Антирейдерська колегія встановила, що Рудик зареєструвала Іваненко підприємцем з порушеннями. Зокрема, на заяві про реєстрацію ФОПа, яку клієнт пише реєстратору, не було підпису Іваненко, а також інформації про здійснення зв’язку. Ще в колегії з’ясували, що, попри те, що Рудик зареєструвала ФОП 3 травня 2017 року, відповідні електронні копії документів до ЄДР внесла 5 травня 2017 року, що теж є порушенням. Відтак, колегія задовольнила скаргу Іваненко і скасувала реєстрацію.
23 жовтня 2020 року до Мін’юсту поскаржився Олександр Воловик. Його 25 жовтня 2016 року зареєструвала ФОПом у Дніпрі держреєстратор Печерської РДА Наталія Мельникова. ФОП, зареєстрований на Воловика, мав основний вид діяльності «Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин». Воловик теж запевняв, що ФОПом не реєструвався, дізнався про його існування у грудні і зразу його закрив. Судячи з даних Єдиного реєстру юросіб, у травні 2020 року щодо ФОПа Воловика було відкрито виконавче провадження, тому він і звернувся до Антирейдерської колегії з проханням скасувати реєстрацію цього ФОПа взагалі. Втім, колегія йому відмовила через пропущені строки.
У червні 2020 року суд поставив остаточно крапку у скасуванні ФОП на ім’я Анатолія Борща (Купіни). За даними судового реєстру, чоловік дізнався про своє підприємництво, коли 11 квітня 2019 року податкова нарахувала йому недоїмку зі сплати єдиного соціального внеску в сумі 15820 грн, і держвиконавець арештував йому рахунок у банку. Борщ (Купіна) стверджував, що ФОПа не реєстрував, а реєстрація його підприємцем відбулася без його відома, на підставі фіктивних документів, через недбалість та бездіяльність органів державної влади, в тому числі Чортківського управління ГУ ДФС у Тернопільській області. Чоловік отримав у відділі з питань держреєстрації Заліщицької РДА копію заяви про реєстрацію його ФОПа, яку підписала невідома особа, а також копію неіснуючої довіреності, посвідчену приватним нотаріусом Нелею Баляс. Цією довіреністю Борщ (Купіна) начебто уповноважив трьох невідомих осіб бути його представниками з питань, пов`язаних із реєстрацією його як фізичної особи-підприємця. Водночас, документом у довіреності, що посвідчував особу ФОПа, вказаний паспорт, який чоловік втратив ще у 2000 році, тобто, за 16 років до посвідчення довіреності. Про що звернувся з заявою до поліції, а також отримав новий паспорт. До того ж, ще у 2004 році Борщ змінював прізвище, і, відповідно, ідентифікаційний код. Проте ФОП, про який чоловік не знав, зареєстрований на його старі прізвище і ІПН. Крім того, в довіреності, яку реєструвала нотаріус Баляс, вказана адреса, яку чоловік змінив ще 2002 року. Також в довіреності, на підставі якої чоловіка зареєстровано ФОПом, зазначалося, що вона підписана Борщем (Купіною) у присутності нотаріуса Баляс 18 березня 2016 року. Але чоловік в період з 6 березня 2016 року по 6 червня 2016 року був у Німеччині. Суди скасували і запис в ЄДР щодо цієї фізичної особи-підприємця, і вимогу про сплату боргу.
У травні 2020 р скаргу на реєстрацію чергового ФОПа, Лесі Понзель, слухали у Мін’юсті. Жінка раніше мала ФОП, але припинила його за власним бажанням в 2014 році. Втім, 2 лютого 2017 року в ЄДР з’явився новий запис про реєстрацію Понзель підприємицею з тією ж адресою, яку вона вказувала при реєстрації справжнього ФОПа, але іншим КВЕДом – «Консультування з питань комерційної діяльності й керування». ФОПом без її волі жінку зробила держреєстратор КП Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області «Комунальна служба реєстрації речових прав» Тетяна Рак (керувала цим КП Тетяна Гамайда). Як з’ясували в Антирейдерській колегії, реєстраторка, коли робила Понзель підприємицею, взагалі не долучила до реєстру електронних копій документів. Тож реєстрацію цього ФОПа теж скасували.
У квітні 2020 року до суду звернулася Олена Коробцова. Яка стверджує, що на неї теж без її відома 28 травня 2015 року зареєстрували ФОП із видом економічної діяльності «Роздрібна торгівля з лотків і на ринках». Зробила це реєстратор Дніпропетровської міськради Олена Однороженко. У справі призначили почеркознавчу експертизу, в жовтні 2020 року експертизу зробили, розгляд справи ще триває.
17 лютого 2020 року Міністерство юстиції зареєструвало скаргу Максима Коломійця. Чоловік скаржився, що його 6 серпня 2015 року фізичною особою-підприємцем зробила реєстраторка Уманського міськрайонного управління юстиції Ірина Осіпчук. Коломієць говорив, що будь-які дії для реєстрації себе в якості фізичної особи-підприємця не вчиняв. Колегія Мін’юсту не скасувала цю реєстрацію, бо вона з’явилася раніше, ніж колегія набула повноважень такі реєстрації скасовувати. Втім, за даними ЄДР, чоловік все-таки вирішив свою проблему – 25 червня 2020 року його ФОП таки припинив діяльність, підстава, вказана в реєстрі – «власне рішення».
16 січня 2020 року в Мін’юст поскаржився Володимир Пинішкевич. На нього зареєстрували ФОП іще у 2008 році. 26 листопада 2019 року Пинішкевич його закрив. Утім, чоловік все одно просив колегію скасувати цю реєстраційну дію, яку проводив реєстратор виконкому Вінницької міської ради Костянтин Головатюк. Оскільки Мін’юст розглядає скарги на реєстрації, здійснені після 1 січня 2016 року, в задоволенні цієї скарги відмовили. Але по ФОПу Пинішкевича нарахували майже 16 тис. грн боргу за єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, тож, судячи з даних сайту «Судова влада», чоловік звернувся до суду з позовом до ГУ ДФС у Вінницькій області. З судового позову стало зрозуміло, що Пинішкевич – військовослужбовець, і про те, що став ФОПом  з видами економічної діяльності «Діяльність автомобільного вантажного транспорту» та «Діяльність таксі» дізнався, лише коли йому нарахували борг. Також чоловік стверджує, що за адресою, вказаною як місце реєстрації ФОПа, ніколи не проживав і не проживає та не реєструвався як підприємець за будь-яким видом діяльності. Позов Пинішкевича суд задовольнив повністю, вимогу податкової про сплату майже 16 тис. грн боргу скасували. Утім, не через незаконну реєстрацію ФОПа, а через те, що нарахування Пинішкевичу як ФОПу недоїмки із сплати єдиного внеску здійснювала його військова частина, що «є недопустимим».
У червні 2020 року позов до суду подала Кристина Москаленко. Яку у жовтні 2019 року дізналася, що зареєстрована ФОПом з 2004 року. Як стверджує Москаленко, вона ніколи не займалась підприємницькою діяльністю та з відповідними заявами про державну реєстрацію не зверталась. Жінка каже, що її паспортними даними могли скористатись інші невідомі їй особи, оскільки у 2004 році вона втратила паспорт, у зв`язку з чим у вересні 2005 року звернулась у міліцію. Коли підняли справу щодо реєстрації ФОПа Москаленко, то виявилося, що у реєстраційній картці про включення відомостей про ФОП у графі «вид діяльності фізичної особи-підприємця» не зазначено вид діяльності, у графі «паспортні дані» вказані дані недійсного паспорту. Також Москаленко каже, що реєстраційна картка заповнена та підписана іншою особою, а не нею. І, як виявилося, оригінал реєстраційної картки про реєстрацію Маскаленко як ФОПа відсутній. З наявних документів встановили, що реєстраційну картку про реєстрацію Москаленко як ФОП заповнювали 2008 року, і при цьому використали дані недійсного втраченого паспорта Москаленко. Податкова нарахувала по ФОПу, про який Москаленко не знала, борг за несплату єдиного соціального внеску майже 24 тис. грн. Суд визнав протиправними та скасував і реєстрацію і самого ФОПа, і вимогу про сплату боргу.
Також, як відповіло на запит «Наших грошей» Міністерство юстиції, одна особа скаржилася щодо реєстрації ФОПа на неї без її відома держреєстратором виконкому Вінницької міськради Вінницької області Андрієм Утюком, і ще одна – на реєстраційну дію, проведену реєстратором юрдепартаменту Одеської міськради Тетяною Лєсною. Але інформації про ці скарги на сайті Мін’юсту нам знайти не вдалося.
За даними фіскальної служби, в Україні на початок 2020 року було 1,88 млн ФОПів. Відтак, порівняно з таким масивом людей випадків, описаних нами – мізер. Але є нюанс – це лише ті люди, які дізналися про свій ФОП, бо в них є рахунки в банку і їх змогла знайти податкова. Тож радимо, якщо ви не ФОП, все-таки перевірити себе в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Раптом сьогодні прийшла саме ваша черга.
Ще хотіли звернутись до поліції, але потім передумали. Поки що «правоохоронці» жодного разу не довели до суду подібної історії. Не цікаво, мабуть.
 
Аліна Стрижак, «Наші Гроші»



Источник – nashigroshi.org/

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *