В Україні зафіксовано рекордне недобір коштів до держбюджету




На тлі оголошеного карантину, який зупинив значну частину економіки України, країна опинилася на порозі серйозного бюджетного кризи.
У березні держбюджет може вийти на антирекорд за зборами.
За даними Державної казначейської служби, На 24 березня план по дохідній частині бюджету виконано лише на 65,1%. Тобто, недоотримано майже 35%, а це більше 34 млрд гривень.
“Зрозуміло, що на кінець місяця цифри ще можуть помінятися. Але в те, що бюджетна дірка серйозно зменшиться, віриться насилу, так як вітчизняна економіка зараз фактично паралізована карантином”, – говорить аналітик інституту Growford Олексій Кущ.
“В умовах зниження економічної активності і податкових і митних надходжень, пов’язаних з жорсткими карантинними заходами, дефіцит бюджету буде і далі зростати”, – додав глава секретаріату Ради підприємців при Кабміні Андрій Забловський.
Варто відзначити, що недобір по бюджету спостерігається з початку року. Але і я січні, і лютому мінус не такий істотний, як в березні. У січні бюджет недовиконаний на 21,5%, в лютому – на 4,7%.
З березневими доходами поки – повна катастрофа. Так, по митниці план виконаний всього на 60,8%, недобір – 11,8 млрд гривень. Загальні надходження від податкових органів і митниці недовиконано на 34,7% (а це мінус 29,4 млрд гривень).
Загальний фонд бюджету недобрав більше 30,5 млрд гривень (надійшло 65,2% від плану). Спеціальний фонд виконаний на 64,2%, а власні поступенное бюджетних установ – на 63,9%.
За місцевим бюджетам та ЄСВ поки виконано всього 61,3% від плану (мінус 9,6 млрд гривень).
За квартал з урахуванням даних за неповний березень, недовиконання бюджету складає 21,7%, а бюджетна дірка – майже 52 млрд гривень. “Це фактично стільки ж, скільки за весь минулий рік”, – відзначає Олексій Кущ.
За його словами, на ці показники поки що не вплинула насувається економічна криза і лише по дотичній по ним вдарив карантин (адже півмісяця його не було),
“Це проекція на бюджет української економічної кризи, який у нас почав розвиватися задовго до світового”, – говорить есперт.
Найбільший “боржник” бюджету – традиційно митна служба. У березні вони недовиконали план більш ніж на 11 млрд, а за три місяці цього року – на 26 млрд гривень.
Пояснень тут кілька. Головний аргумент, на який посилаються і самі митники – занадто міцна гривня. Більшість митних платежів (імпортний ПДВ, багато мита) прив’язані до курсу долара і євро, отже в гривнях вони автоматично зменшилися.
Але, з іншого боку, гривня почала падати ще з кінця лютого і в березні цей аргумент навряд чи може працювати.
Крім того, влада обіцяла боротьбу зі схемами і контрабандою.
“Це десятки мільйонів доларів, які дозволили б перекрити втрати від зміцнення гривні. За оціночними даними, розрив між фізичними і фінансовими товарними потоками – 120 млрд гривень, які можна отримати у вигляді імпортного ПДВ на рік. Якщо митниця продовжує показувати мінус, це означає, що ніякої боротьби зі схемами і контрабандою в реальності не відбувається “, – вважає Олексій Кущ.
Також позначається падіння промисловості, яке триває вже вісім місяців поспіль – підприємства платять менше податків і єдиний соціальний внесок.
“Якщо врахувати ще й додаткові надходження від” Нафтогазу “, який перерахував близько 13 морд гривень в бюджет після отримання 3 млрд доларів від” Газпрому “, і зменшення по відшкодуванню ПДВ на 3 млрд гривень, в порівнянні з минулим роком, реальна діра в бюджеті ще більше, – каже Кущ.
І це з урахуванням того, що основна шкода від карантину Україна відчує вже в наступному місяці, як і удар економічної кризи, що. Зменшення за доходами може трохи згладити девальвація гривні, але мінус все одно буде рекордним, – вважають економісти.
У такій ситуації вже в самий найближчий час може виникнути проблема і з видатковою частиною – фінансувати бюджетні програми буде просто нема за що.
“Доведеться йти на секвестр бюджету (тобто зменшувати витрати – Ред.) Або збільшувати дефіцит бюджету”, – вважає Кущ ..
“Секвестр бюджету доведеться робити і через збільшення бюджетних витрат, пов’язаних з подоланням наслідків пандемії, тиском на соціальну сферу та охорону здоров’я. Ситуація ускладнюється загальною невизначеністю, пов’язаною масштабами обмежувальних заходів і глибиною їх негативного впливу на економіку», – зазначає Забловський.
Втім, збільшення бюджетного дефіциту може дуже не сподобається МВФ, на кредит від якої розраховують влади.
У такій ситуації не зовсім зрозуміло звідки влади будуть брати гроші на допомогу бізнесу, який зупинився через карантин і людям, яких відправили у відпустки за свій рахунок. Якщо навіть нинішній рівень витрат нічим фінансувати. Гроші від МВФ (якщо вони взагалі будуть) підуть на поповнення золотовалютних резервів (які Нацбанк зараз активно витрачає на підтримку курсу гривні) і лише в малому ступені – на покриття дефіцит бюджету.
Теоретично є два виходи – або включити друкарський верстат, або все ж піднімати питання про реструктуризацію зовнішнього боргу, а якщо кредитори на це не підуть, то оголосити дефолт.
“Реструктуризація боргів і увелченіе бюджетного дефіциту дозволить акумулювати стабілізаційний фонд в 300-350 млрд гривень, який можна пустити на підтримку економіки”, – говорить Олексій Кущ.
Але чи підуть на це влади – питання поки відкрите. Обидва ці шляхи (емісія гривні зі збільшенням дефіциту бюджету і припинення виплат за зовнішнім боргом) навряд чи буде схвалено МВФ.



Источник – antikor.com.ua

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *