Виклик “швидкої” в Україні: у НСЗУ роз’яснили, в яких випадках бригада приїде, а в яких – ні




Національна служба здоров’я України (НСЗУ) відповіла на п’ять запитань громадян щодо екстренної медичної допомоги (ЕМД). Відповідні роз’яснення оприлюднені у суботу, 28 листопада, на сторінці НСЗУ в Facebook.
1. Чи може відмовити диспетчер ЕМД у виклику швидкої до пацієнта без декларації? “
Ні. Відсутність декларації з сімейним лікарем не є причиною відмови у виклику. Також для цього не потрібне електронне направлення”, – йдеться і повідомленні. Щоб отримати допомогу пацієнту потрібно: викликати “швидку” за номером 103, або це мають зробити його близькі, рідні, оточуючі (якщо мова йде, наприклад, про ДТП), призначений лікар; самостійно звернутись до підрозділу ЕМД. “Але диспетчер має право відмовити у виклику, який за суттю є необґрунтованим саме для служби екстреної (швидкої) медичної допомоги”, – зазначається в повідомленні.
2. Чи потрібно платити за виклик ЕМД? “Ні. Надання екстреної медичної допомоги за номером 103 є безоплатним для пацієнтів, які перебувають у невідкладних станах”, – пояснюють у НСЗУ.
Зокрема: на місці події: на вулиці, у громадських місцях, на виробництві, в різноманітних установах; під час транспортування пацієнта, який потребує надання ЕМД в цей час – з місця події до лікарні, або у відповідь на звернення медичних працівників; під час особистого звернення пацієнта, який перебуває у загрозливому для життя стані, до підрозділу ЕМД.
3. В яких випадках потрібно телефонувати до 103 та розраховувати на приїзд бригади? “Швидка допомога обов’язково приїде до людини, яка потребує невідкладної допомоги”, – запевняють у НСЗУ.
Зокрема під час: знепритомлення та судомах; раптових розладах дихання та раптовому болю у ділянці серця; блювоті кров’ю та зовнішній кровотечі; гострому болю у черевній порожнині; ознаках гострих інфекційних захворювань; порушенні мовлення, слабкості у кінцівках, що виникли раптово; гіпо- та гіперглікемічних комах; гострих психічних розладах, що загрожують життю і здоров’ю пацієнта та/або інших осіб; усіх видах травм та ураженні електричним струмом, блискавкою, при теплових ударах, асфіксії тощо; ушкодженнях під час ДТП, аварії на виробництві, стихійного лиха тощо; отруєннях, укусах тварин, змій, павуків та комах, а також анафілактичних реакціях; порушеннях нормального перебігу вагітності.
4. Як правильно викликати екстрену медичну допомогу? Головне правило – надавати достовірну інформацію диспетчеру, який відповість на дзвінок за номером 103. Не можна приховувати ані симптоми, ані іншу важливу інформацію.
Наприклад, якщо до пацієнта з підозрою на інсульт викликають швидку, обов’язково потрібно повідомити про підвищену температуру, якщо вона є. Також не можна перебільшувати наявні симптоми з метою, щоб диспетчер прийняв виклик. Завідомо неправдивий виклик спеціальних служб тягне за собою накладення штрафу. А найголовніше, що людина, яка справді потребує екстреної допомоги, може її не дочекатись: усі бригади будуть зайняті. 5. Чи приїде швидка до пацієнта з ймовірним або підтвердженим COVID-19?
За інформацією НСЗУ, у разі критичного стану – обов’язково. Наприклад, коли у пацієнта спостерігається утруднене дихання, дихальна недостатність, підвищення температури вище 38° C, що погано піддається корекції, раптове погіршення стану.
“Бригада екстреної меддопомоги оцінить стан пацієнта з симптомами або підтвердженим COVID на місці виклику та за необхідності транспортує до лікарні, визначеної в регіоні для лікування пацієнтів з коронавірусною хворобою. Якщо за висновком бригади ЕМД пацієнт не потребує госпіталізації, йому нададуть необхідну медичну допомогу на місці та рекомендації стосовно самоізоляції”, – розповіли в відомстві.



Источник – antikor.com.ua

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *