Влада змінюється. Відставка Суркова спричинила за собою масові арешти в «ДНР»



Окупанти проводять усушку і утрясання.
Остаточне відтирання Владислава Суркова від кураторства над ОРДЛО негайно відбилося на його тамтешніх маріонеток, пише Олег Поліщук на сайті ДС.
Давай, Сурков, до свиданья
Ключовим днем ​​для окупованих територій Донеччини і Луганщини стало 18 лютого, причому з двох причин. По-перше, з раннього ранку “іхтамнети” 2-го армійського корпусу ЗС РФ вперше в цьому році масовано атакували українські позиції в районі Золотого із застосуванням важкої артилерії, мінометів і танка, в результаті чого загинув один наш воїн. Але отримавши відсіч, швидко відповзли як мінімум з чотирма 200-ми, і ці свої втрати тут же підтвердили самі окупанти.
Хоча навряд чи в російській окупаційній армії стали раптом звертати увагу на “витрати гарматного м’яса”, адже мета була – випробувати ВСУ і українське військово-політичне керівництво на міцність саме на тій ділянці фронту, де зовсім недавно відбулося горезвісне розведення сил і засобів, і ця мета, схоже, досягнуто. До того ж Кремль ще й успішно протестував реакцію світової спільноти на можливу ескалацію на Донбасі і зробив це прямо напередодні засідання Радбезу ООН, присвяченого саме річниці “Мінська-2” і ініційованого тієї ж Москвою.
А по-друге, вже ближче до вечора 18 лютого з’явився указ Путіна про звільнення свого помічника Суркова, який до останнього часу вважався центровим кремлівським куратором російських окупаційних адміністрацій в ОРДЛО. Правда, це кадрове рішення не стало такою вже несподіванкою – до майбутньої свою відставку сам Сурков став готувати публіку ще з кінця січня, коли його найближчий підручний, політтехнолог Чеснаков оголосив про відхід шефа з “українського напрямку” в “глибоку медитацію”.
Однак, як стверджують “сливи” різних російських телеграм-каналів (багато з яких обертаються саме в сурковской орбіті), відставник не пропаде. А, навпаки: він нібито вже освоює новий кабінет в комплексі будівель путінської адміністрації, готуючись відповідати чи за торгово-економічні відносини Росії на пострадянському просторі, то чи за секретаріат Радбезу РФ, то чи й за одне, і за інше одночасно. Втім, поки нова його іпостась не оформлені офіційно, все виглядає як в старому азербайджанською Меме “Ти хто такий? Давай, до побачення”. І кому-кому, як не Суркову, народженому під прізвищем Дудаєв, розуміти всю глибину і сенс іскрометного кавказького гумору.
А той факт, що він остаточно відсунуть від кураторства над окупованих Донбасом, в будь-якому випадку відбивається на всіх його тамтешніх маріонеток, починаючи від другорозрядних клерків і закінчуючи головною перлиною в сурковской короні – “главою ДНР” Денисом Пушилін Денис Володимирович, чию ще не зняту шкуру вже стали ділити все, кому не лінь. Останній аки ватажок окупаційної адміністрації в ОРДО весь минулий тиждень продовжував “де-юре” тиражувати свої поздоровлення то з “днем профспілок ДНР”, то з 23 лютого і навіть победобесно запустив в Донецькому оперному театрі “рік великої перемоги”. Але де-факто процес пушілінского “умертвіння”, як то кажуть, пішов.
Масові ФСБ-арешти колаборантів
21 лютого з самого ранку на виїздах з Донецька до лінії зіткнення раптом стали вибудовуватися величезні автомобільні черги. І розгадка пробуксовки на блокпостах бойовиків не змусила себе довго чекати – вже в обід того ж дня “МВС ДНР”, що є одним з місцевих філій ФСБ, відрапортував про справжню облаву на “посадових осіб митної служби міністерства доходів і зборів ДНР”. Такі “слідчі дії” неймовірних досі масштабів пояснювалися підозрою в масовому хабарництві при ввезенні товарів на окуповану територію Донецької області.
І хоча суми хабарів були дріб’язковими (за все про все “митники” брали з донецьких підприємців всього лише по 1-2 тис. Руб.), Поліцаї практично оголосили вирок одночасно чотирьом десяткам колаборантів: “По місцях роботи і проживання підозрюваних проведені обшуки, в ході яких було вилучено докази причетності 40 зловмисників до оформлення майже 800 фіктивних заяв. Своїми діями фігуранти завдали матеріальної шкоди в розмірі близько 40 млн руб. “.
Безумовно, в тому, що “мінсдох ДНР” є нічим іншим, як організованим злочинним угрупованням, ні у кого не було і немає ні найменших сумнівів – порядки безмежного хабарництва і вселенського віджимання встановив в даному “відомстві” його батько-засновник Тимофєєв на прізвисько Ташкент , який при “царювання” свого приятеля-спільника Захарченко сам віджимав все, що ворушиться. Але з моменту ліквідації колишнього “глави ДНР” в донецькому ресторані “Сепар” і недоліквідаціі разом з ним Ташкента, оперативно втік на російські простори, пройшло вже без малого півтора року.
Актуальні донецькі розклади
З тих вже досить далеких, як для ОРДЛО, пор “мінсдохом” рулить такий собі Лавренов по більш елегантному прізвисько Тамплиер, за чиїми, власне, позиціях у внутрішніх розкладах топ-колаборантів і було завдано даний ФСБ-удар. Однак в цій тамплиерской історії слід на ньому не обривається, а йде далі. Адже саме Лавренов разом з його давньою знайомою, “главою МЗС ДНР” Никонорова входять в близький пушілінскій коло. По суті, ця парочка мало не єдина в “уряді ДНР”, на кого може завжди розраховувати Пушилін Денис Володимирович, для якого “мінсдох” до того ж був основним “гаманцем”, що дозволяє так відверто жиріти не по днях, а по годинах. Так що висновок напрошується сам собою – Луб’янка після остаточної відставки Суркова початку колоти його донецьких протеже в найболючіші місця.
При цьому керувати цією антіпушілінской атакою доручено “главі МВС ДНР” Дикому – головному претендентові від ФСБ в зігріте Пушилін Денис Володимирович крісло. Цей персонаж непублічний, але дуже активний останнім часом: саме він був натхненником на новорічно-різдвяні свята влаштовувати облави в окупації на громадян з українськими паспортами та власників авто з українськими номерами, що вивело на новий рівень інтенсифікацію російської паспортизації в Донецьку і околицях. І чим, схоже, особливо вихваляються луб’янські перед Путіним.
Плюс в активі генералів ФСБ залишається реальний верховод “уряду ДНР”, громадянин РФ і колишній перший віце-губернатор Іркутської області Пашков. Між іншим цей російський чиновник, присланий в Донецьк з далекого Сибіру, ​​вже став настільки знаменитим, що його прізвище на засіданні Радбезу ООН 18 лютого згадував не тільки український постпред Сергій Кислиця, а й представник Німеччини в ООН Крістоф Хойсген. “Іркутськ, наскільки мені відомо, знаходиться в Росії”, – так німецький дипломат пожартував над своїм російським колегою Василем Небензей, який оголосив у традиційному “іхтамнетном” стилі, що “Росія не є стороною конфлікту на Донбасі”.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал.



Источник – grom-ua.org

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *