Як ОСББ ділять з облгазом труби у будинках: проблеми та махінації монополістів


Як ОСББ ділять з облгазом труби у будинках: проблеми та махінації монополістів

26.01.2021
  //   2 Переглядів

Як ОСББ ділять з облгазом труби у будинках: проблеми та махінації монополістівАнна Сулима, фахівець з публічних закупівель платформи «Ліги антитрасту»
Акт розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін є ще одним важелем впливу газовиків на споживачів.
Коли ми чуємо слово «газ» то одразу думаємо про здирницькі тарифи, зловживання газових компаній та знущання над простими громадянами.
Після того, як ми з «Лігою Антитрасту» занурились у газові питання, ми отримали сотні звернень від громадян про порушення газовиків. В одному з них  була описана проблема, що відрізнялась від інших.
Мова піде про укладання актів розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін.
Цей акт – це документ, який визначає межу балансової належності та експлуатаційної відповідальності  між оператором газорозподільних мереж (ГРМ) та споживачем і є невід’ємною частиною типового договору розподілу природного газу. Акт в обов’язковому порядку має містити схему газопроводів з визначенням на них межі балансової належності, точки вимірювання (місця встановлення вузла обліку) та напрямів потоків природного газу.
Простими словами, в Акті визначено, де чия газова труба, хто її буде обслуговувати та нести відповідальність – оператор ГРМ чи споживач.
На перший погляд може здатись, що рядового споживача такі «тонкі матерії» не мають турбувати, однак не все так однозначно.
Чому акт став обов’язковим документом?
До 2018 року всі газові труби в будинку та труби розподільного газопроводу знаходились на балансі оператора ГРМ, він же відповідав за їх утримання, обслуговування та технічний стан.
Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2498 було затверджено типовий договір розподілу природного газу, де і з’явилась обов’язковість укладення акту розмежування та встановлено, що акт є невід’ємною частиною договору.
А згідно з Кодексом газорозподільчих систем, за відсутності акта розмежування оператор ГРМ, до/через ГРМ якого підключені зазначені об’єкти, зобов’язаний в установлені законодавством строки здійснити заходи з укладання такого акту.
За цим же Кодексом, межа балансової належності визначається за ознаками права власності на газові мережі чи окремі її елементи. Межа експлуатаційної відповідальності встановлюється на межі балансової належності, але за домовленістю сторін може не збігатися з межею балансової належності, про що має бути зазначено в акті розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін.
Тобто саме в акті оператор ГРМ та власник  (балансоутримувач, управитель, інші особи) визначають, яка частина труби залишається на балансі оператора ГРМ, а яка переходить на баланс до власника (балансоутримувача, управителя) з набуттям подальших обов’язків із утримання та технологічного огляду, ремонту тощо.
Ці норми Кодексу та типового договору стали найбільш актуальні саме із прийняттям Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Цей закон дав старт створенню ОСББ та компаній з управління та обслуговування і передав всі внутрішньобудинкові комунікації (до яких відносяться і газові труби) у спільну суміжну власність власників квартир у багатоквартирних будинках. Далі власники могли утворювати ОСББ та передавати все це майно в його управління, або укладати договір із управляючою компанією, яка також мала право управляти майном комунікаціями будинку.
Зі вступом в силу таких норм законодавства, газові труби, які знаходяться у будинку, мають бути передані з балансу оператора ГРМ до ОСББ або управляючої компанії, та оператор перестане бути відповідальним за їх технічний стан.
Однак газові труби це об’єкти підвищеної небезпеки, які не можуть залишитись «безхозними». Їх експлуатацію та технічне обслуговування можуть здійснювати лише ті компанії, які мають на це необхідні дозволи та ліцензії.
Відповідно до Правил безпеки систем газопостачання технічне обслуговування і поточний ремонт можуть суміщатися та здійснюються не рідше ніж один раз на 12 місяців кожний.
Це означає, що ОСББ або управляюча компанія повинні обов’язково укласти договір про технічне обслуговування газових труб із спеціалізованою компанією, яка (звичайно не безкоштовно) здійснюватиме технічний нагляд і обслуговування.
В ідеалі, начеб то, все повинно працювати як годинник. Але ні.
Попри вимогу закону про підписання оператором ГРМ актів розподілу протягом трьох років (тобто до 2018 року),  виявляється, що станом на 2021 рік в Україні залишаються сотні тисяч домогосподарств, які акт розмежування з оператором ГРМ досі не підписали.
Поки акт не підписаний, формально газові труби знаходяться на балансі оператора ГРМ і він має здійснювати їх обслуговування та ремонт. Однак у зв’язку з прийняттям Закону «Про житлово комунальні послуги», витрати на таке обслуговування вже не включаються у тариф на розподіл газу, оскільки формально, оператор ГРМ мав би вже «позбутись» зі свого балансу внутрішньо будинкових газових систем та передати їх ОСББ чи управляючим компаніям.
Тому, оператори ГРМ «спохватились» і почали відправляти всім ОСББ і управляючим компаніям акти розмежування із вимогою їх підписати. Багато хто їх підписав і без зайвих клопотів уклав договори на обслуговування мереж із тими ж операторами ГРМ або сторонніми компаніями та отримав собі додатковий рядок у квитанцію на сплату ЖКП.
Однак, деякі ОСББ вирішили пручатись та не підписувати з операторами ГРМ таких актів.
В чому вигода таких протестів?
Справа в тому, що при підписанні акту розмежування, встановлюється точка обліку природного газу і все, що після неї – відповідальність ОСББ.
Проблема виглядає наступним чином: від розподільного газопроводу в точці розмежування встановлюється будинковий лічильник газу, який показуватиме, скільки фактично газу було спожито всіма квартирами у домі. Після цього газ попрямує зовнішніми та внутрішніми газопроводами безпосередньо у квартири. На вході до квартири у споживачів встановлені індивідуальні лічильники, які показують, скільки саме газу було використано у конкретній квартирі. За цю кількість мешканці цих квартир і будуть сплачувати. Але, у випадках, якщо газові труби в поганому стані, мають протікання, або не у всіх квартирах встановлені індивідуальні лічильники, газ буде втрачатись. Тоді, сума показників індивідуальних лічильників буде меншою, за цифри, що показуватиме прибудинковий лічильник. І фактично, цю різницю повинен буде сплатити балансоутримувач – тобто ОСББ.
У випадку з управляючими компаніями, вони просто додають ці витрати у загальну суму на утримання будинку та споживачі, навіть не знаючи про такі проблеми, сплачують за втрачений газ.
Але окремі ОСББ та мешканці будинків, які до них входять, відмовляються брати на себе зобов’язання за труби, які передаються їм подекуди у жахливому стані та без відповідних документів, та намагаються добитись підписання індивідуальних договорів розподілу газу та актів розмежування між оператором ГРМ та окремо кожною квартирою. В такому випадку, межею балансового утримання буде індивідуальний лічильник та відповідальність треба буде нести лише за газову трубу в квартирі – від лічильника до плити (колонки тощо).
Така логіка навіть підтримана окремими судами – Господарський суд Одеської області відмовив оператору ГРМ у позові про зобов’язання укласти акт розмежування з ЖТ «Росія». Однак, обґрунтування рішення досить спірне – на думку суду, йому не надали доказів, що будинок багатоквартирний, та доказів, що ЖТ «Росія» дійсно його управитель.
Цей же Господарський суд Одеської області відмовив оператору ГРМ у позові про зобов’язання укласти акт розмежування з ОСББ на підставі того, що ОСББ не є власником будинку, а акт розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності за Кодексом ГРМ укладається саме із власником газових труб.
Тут суд не звернув увагу на норму, яка передбачає, що такий акт мають укладати також і балансоутримувачі, управителі та інші особи на балансі чи в управлінні яких знаходяться багатоквартирні будинки чи гуртожитки (незалежно від того, є вони споживачами природного газу чи ні).
Однак, є і протилежна судова практика, яка встановлює обов’язковість ОСББ укласти акт розмежування з оператором ГРМ. Серед таких рішень – рішення Господарського суду Тернопільської області, яким він задовольнив позов АТ «Тернопільгаз» та зобов’язав визначити точку розмежування, бо КП «Чортків Дім» є саме балансоутримувачем будинку. Також, Господарський суд Житомирської області задовольнив позов АТ “Коростишівгаз”, зазначивши, що ОСББ є управителем і тому зобов’язано укласти договір та акт розмежування.
Також деякі нечесні оператори ГРМ, коли їм відмовляють у підписанні актів розмежування, вдаються до махінацій – повністю відключають мешканцям будинку газопостачання під приводом «аварії» або «витоку газу». Після того, як оператор ніби то «полагодив» цю аварію, він повідомляє мешканців, що не може відновити їм газопостачання. Причина такої неможливості в тому, що здійснювати постачання газу оператор може тільки на підставі договору розподілу природного газу. Акт розмежування – не від’ємна частина такого договору. Так як між ОСББ та оператором ГРМ цей акт не укладено, то договір вважається недійсним, а відтак, і постачання газу неможливе.
Очевидно, що такі методи шантажу зовсім неправомірні та за них оператори ГРМ мають нести відповідальність.
Однак, споживачам варто розуміти, що акт розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін це обов’язковий документ, який, відповідно до чинного законодавства, обов’язково має бути укладеним та бути невід’ємною частиною договору розподілу природного газу. І як би прикро не було ОСББ сплачувати за втрачений газ через 40-50-60 річні газову труби, які до створення цього ОСББ перебували на балансі того ж оператора ГРМ у повному занепаді, коліщата державного механізму непохитні – акт розмежування потрібен.
Анна Сулима, «Ліга антитрасту»



Источник – nashigroshi.org/

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *