Юрист-кримінолог: Практика показує, якщо вести перемовини з терористами, то у 70% випадків вдається звільнити заручників




Вести чи не вести перемовини з терористами, екстремістами, насильниками? На це питання немає єдиної позиції у перемовників та спецслужб різних країн.
1) Повна відмова від перемовин – Ізраїль, Йорданія, Сирія, Іран, Латинська Америка
2) Допускають перемовини – США, Великобританія, Франція, Італія.
Все залежить від ситуації.
Попри те, що результат перемовин не передбачуваний, практика показує – якщо їх вести, то у 70% випадків вдається звільнити заручників. Також, як показує практика, перемовини зменшують вірогідність насильства.
Час у перемовинах працює проти зловмисника, оскільки:
1) збільшується потреба в основних людських потребах – їжі, воді, сні тощо;
2) напруженість падає;
3) люди, охолонувши, починають думати більш раціонально і менш емоційно;
5) у заручників зростають можливості для зникнення;
6) зібрана інформація дозволяє приймати більш вдалі рішення;
7) збільшується зв’язок і довіру між перемовником і терористом;
8) очікування і вимоги терориста можуть зменшуватися;
9) інцидент може зникнути сам по собі, оскільки іноді терористи відпускають заручників, нічого не вимагаючи.
Цілі осіб, які брали заручників: самоствердження, місія, гроші, конкретне рішення суду чи органів влади, змішані цілі.
У разі захоплення заручників може виникати так званий стокгольмський синдром, коли заручники починають відчувати позитивні почуття до свого загарбника і негативні по відношенню до влади. Саме тому,треба дуже ретельно аналізувати інформацію від заручників.



Источник – antikor.com.ua

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *