Закупівлі Київради підпадатимуть під Кримінальний кодекс у випадку прийняття «київської локалізації»


Закупівлі Київради підпадатимуть під Кримінальний кодекс у випадку прийняття «київської локалізації»

20.08.2020
  //   1 Переглядів

Засновники «Ліги антитрасту» звернулись до АМКУ та депутатів Київради щодо недопустимості прийняття рішення про «київську локалізацію» закупівель.
Закупівлі Київради підпадатимуть під Кримінальний кодекс у випадку прийняття «київської локалізації» Закупівлі Київради підпадатимуть під Кримінальний кодекс у випадку прийняття «київської локалізації»
У зверненні стосовно проекту рішення, прийнятого Київрадою 28 липня у першому читанні, вказано, що у випадку прийняття проекту рішення у другому читанні в такій редакції, негативними наслідками, зокрема, буде:
придбання замовником товару, вартість якого може бути на 30% дорожчою;
створення нових монополістів та усунення конкуренції, і як наслідок додаткові витрати з місцевого бюджету;
утворення картелів між кількома виробниками/учасниками, які на заміну змаганню та економії виберуть узгодження поведінки та надприбутки тощо.
«Як наслідок майже всі місцеві закупівлі Київради будуть завідомо антиконкурентними, підпадатимуть під кілька статей Кримінального кодексу та в подальшому з високою ймовірністю зможуть бути успішно оспорені в АМКУ та в суді», – вказує «Ліга антитрасту».
 
Лист щодо рішення Київської міської ради від 28.07.20 № 69/9148
Громадська організація «Рада захисту конкуренції та споживачів» (далі – Громадська організація), метою діяльності якої є розвиток конкуренції та ринкових відносин, захист прав споживачів, в ініціативному порядку розглянула рішення Київської міської ради від 28.07.2020 № 69/9148 «Про здійснення публічних закупівель в м. Києві бюджетними організаціями комунальної форми власності» прийняте за основу столичними депутатами у першому читанні (далі – Рішення).
З метою оптимізації та підвищення ефективності здійснення публічних закупівель у місті Києві Київська міська рада (далі – Київрада, міська рада) вирішила, що до кінця 2020 року замовники у місті Києві під час здійснення закупівель товарів, робіт і послуг та при використанні електронної системи закупівель обов’язково мають встановлювати, окрім критерію «ціна», додатковий неціновий критерій вибору переможця, а саме – «виробничі, промислові потужності або торгове представництво, розташовані на території міста Києва та наявність довідки Київської торгово промислової палати про те, що обладнання, устаткування виробляється в місті Києві і є сертифікованим» із вагою нецінового критерію 30 %.
Так, до кінця 2020 року міською радою пропонується впровадити в процедурах закупівель таку обов’язкову характеристику як «ступінь локалізації виробництва в Києві». Тобто тепер виключно ті компанії, частина виробництва товарів яких на території Києва становить визначену частку зможуть позмагатися за державний контракт. Також такий критерій замовники якимось дивним чином повинні будуть застосовувати при закупівлі як товарів, так і робіт та послуг. При цьому, вартість такого товару може бути на тих же 30% дорожча тільки тому, що таке торгове представництво цих товарів знаходиться на території міста Києва.
Київрада таким Рішенням також створює передумови для зловживання в майбутньому Київською торгово-промисловою палатою (далі – Київська ТПП) своїм становищем. Адже відповідно до Рішення, Київська ТПП повинна видавати учасникам довідки, про те, що їх обладнання, устаткування виробляється саме в місті Києві. При цьому, в Рішенні відсутні будь-які роз’яснення і уточнення про те як, коли, кому і навіщо такі довідки будуть видаватися.
Другим та третім пунктом Рішення передбачається, що Департамент промисловості виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) повинен буде порушити всі принципи здійснення публічних закупівель, передбачених статтею 5 Закону України «Про публічні закупівлі» та організувати взаємодію між учасниками та створити робочі групи по такій взаємодії. Зазначене, в свою чергу, призведе до спотворення між учасниками процедур закупівель конкуренції, які повинні будуть між собою швидко домовитись і розподілити кошти громади.
Разом з цим, у випадку якщо до кінця 2020 року обмежувальні і карантинні заходи, пов’язані із пандемією COVID-19, буде послаблено або знято, Рішенням передбачається, що замовники повинні будуть застосовувати уже не «київську локалізацію», а «українську локалізацію». Тобто промислові потужності або торгове представництво таких учасників має бути розташоване вже на території України.
Регламентом Київської міської ради, затвердженим 07.07.2016 рішенням Київської міської ради I сесії VIII скликання № 579/579, передбачено, що у разі, якщо для врахування зауважень, пропозицій і поправок, внесених депутатами на пленарному засіданні Київради під час обговорення, проект рішення потребує доопрацювання, відповідний проект рішення може бути прийнятий за основу (перше читання) і направлений до постійної комісії Київради, що була профільною при попередньому розгляді відповідного проекту рішення, для підготовки до другого читання.
Рішення Київради, прийняте за основу (в першому читанні), письмово оформлюється з дотриманням вимог статті 42 цього Регламенту.
Відповідна профільна постійна комісія збирає та узагальнює всі зауваження, пропозиції і поправки депутатів Київради до проекту рішення Київради, що подаються протягом семи днів після прийняття за основу (в першому читанні) відповідного рішення на пленарному засіданні Київради.
Профільна постійна комісія зобов’язана підготувати проект рішення Київради до другого читання протягом двадцяти днів після закінчення семиденного строку, встановленого для подання депутатами пропозицій, зауважень і поправок до проекту рішення.
За результатами обговорення Київрада проводить голосування окремо по кожному положенню статті (пункту) остаточної редакції проекту рішення, що пропонується профільною постійною комісією для прийняття у другому читанні.
Під час обговорення проекту рішення Київради у другому читанні депутати на пленарному засіданні не мають права вносити, а головуючий – ставити на голосування зауваження, пропозиції і поправки, що не були подані до профільної постійної комісії в порядку, передбаченому частиною першою статті 36 Регламенту.
Після завершення обговорення і голосування окремо кожного положення всіх статей (пунктів) проекту рішення Київрада проводить голосування щодо прийняття проекту рішення в цілому.
Тобто від статусу підзаконного акту цей документ віддаляє лише друге читання.
Громадська організація вбачає, зокрема, такі негативні наслідки від прийняття Рішення у запропонованій редакції:
придбання замовником товару, вартість якого може бути на 30% дорожчою;
створення нових монополістів та усунення конкуренції, і як наслідок додаткові витрати з місцевого бюджету;
утворення картелів між кількома виробниками/учасниками, які на заміну змаганню та економії виберуть узгодження поведінки та надприбутки тощо.
Отже, наслідком введення в дію Рішення Київради буде впровадження на місцевому рівні проведення вже завідомо антиконкурентних процедур закупівель.
Антиконкурентними діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю є прийняття будь-яких актів (рішень, наказів, розпоряджень, постанов тощо), надання письмових чи усних вказівок, укладення угод або будь-які інші дії чи бездіяльність органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю (колегіального органу чи посадової особи), які призвели або можуть призвести до недопущення, усунення, обмеження чи спотворення конкуренції.
Положеннями статті 20 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» визначено, що органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю зобов’язані погоджувати з Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями проекти нормативно-правових актів та інших рішень, які можуть вплинути на конкуренцію, зокрема щодо створення суб’єктів господарювання, встановлення і зміни правил їх поведінки на ринку, або такі, що можуть призвести до недопущення, усунення, обмеження чи спотворення конкуренції на відповідних ринках, а також одержувати дозвіл Антимонопольного комітету України на концентрацію у випадках, передбачених законом.
Враховуючи наведене, Громадська організація «Рада захисту конкуренції та споживачів» просить Антимонопольний комітет України (далі – Комітет), у випадку ненадходження до Комітету від Київської міської ради на погодження Рішення, в ініціативному порядку розглянути прийняте у першому читанні Київською міською радою рішення «Про здійснення публічних закупівель в м. Києві бюджетними організаціями комунальної форми власності» із врахуванням викладених у листі Громадської організації зауважень, та у встановленому законодавством порядку звернутися до Київської міської ради.
Про результати розгляду цього листа просимо повідомити Громадську організацію «Рада захисту конкуренції та споживачів» на електронну пошту league@antitrust.com.ua.
З повагою,
Голова Правління
ГО «Рада захисту конкуренції та споживачів»                                   А.А.Загребельська
 



Источник – nashigroshi.org/

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *