Золота лихоманка по-київськи



До річниці загібелі столичного ювеліра Сергія Кисельова его вбивця – Колишній компаньйон Сергій Вітюгов ексклюзивно сповідався Dетектів-Info. Нижчих – чвертьстолітня історія підпільної “імперії золотих справ майстрів”, что збагатіла ее засновніків на мільярд долларов та … наробив чималий лиха. Шалені гроші настолько закрутили голови ідеологам “золотої лихоманки”, что через жагу помсти смороду ладні були брехати, залучаті по допомогу правоохоронців найвищої ланки, та даже – особисто вбивати …
У березні поточного року віповнілася перша річниця з моменту убийства співзасновніка ТОВ “ЮВК-Агат” Сергія Кисельова. Чоловіка, что очолював бізнес Із виробництва та продаж золото-ювелірних виробів, рік тому застрелили впрітул у салоні власної автівки марки MERCEDES-BENZ S 500L около 11 години 5 березня 2019 року біля житлового будинку по вулиці Флоренції в Києві.
Золота лихоманка по-київськи
Золота лихоманка по-київськи

Зухвалій злочин відпочатку оказался овіяній таємніцямі та супроводжувався низкою скандалів. Розпочалося все з того, что молодший інспектор Дніпровського управління полиции охорони Роман Ходорів (патрульний екіпаж которого прібув на виклик про стріляніну дерти) НЕ знайшов Нічого краща, аніж поцупіті з автівки Кисельова пістолет “Форт”.
Справа за обвинуваченого Ходорова в крадіжці (ч.1 ст.185 КК України) й досі слухається в Дніпровському райсуді столице (Наступний Засідання призначення на 11:30 11 березня). Втім, з місця злочини знік НЕ только пістолет Загибла. З машини застреленого ювеліра такоже пропав відеореєстратор, а з руки трупа – годинник.
Що за достойник зазіхнув на хронограф Кисельова, достеменно невідомо. Втім людина, яка здійсніла Смертельний Постріл в голову бізнесмена, булу Затримано на сороковий день после его убийства. Того ж дня остаточно Було зруйновано конспірологічну версію про начебто зв’язок загібелі ювеліра Із так званні справою “діамантовіх прокурорів” (на что натякалі ініціаторі притягнений до крімінальної відповідальності екс-заступника прокурора Київської області Олександра Корнійця та колишня заступника начальника ГСУ ГПУ Володимира Шапакіна).
“Месники” ювеліра
Річ у ТІМ, что кілером на Флоренції оказался Колишній партнер Кисельова, з Яким смороду разом закладалі фундамент “золотої імперії”, а Згідно розсваріліся вщент – Сергій Вітюгов на прізвісько “Журналіст”.
Золота лихоманка по-київськи
(Сергій Вітюгов)
Разом Із ним на лаві підсудніх в Дніпровському районному суді Києва на вирок чекають два его тезки – майор контррозвідкі СБУ Сергій Новіков та Колишній співробітник ОРГАНІВ внутрішніх справ Сергій Павленко.
Золота лихоманка по-київськи
(Сергій Новіков (ліворуч) та Сергій Павленко)
Останні будь-які закид на прічетність до кривавої історії “золотої лихоманки” відкідають. Інакше собі поводити Вітюгов.
Золота лихоманка по-київськи
ВІН каже, что Дійсно вбивши колишня ділового партнера, хоча відпочатку НЕ МАВ таких намірів. А додатково – “бере на себе” цілу низьку других насільніцькіх злочінів, что були скоєні через фінансові та майнові Суперечка екс-компаньйонів по коштовно бізнесу з крімінальнім Присмак. Ось як Виглядає ця історія, что розтягнулася на чверть століття та досі НЕ дійшла до фіналу, у вікладі Сергія Вітюгова.
Історія успіху “шукачів золота”
За его словами, “коштовне сага” бере свой початок у буремні 90-і, коли Вітюгов решил заробляті Власний копійку на фоні зубожіння більшості населення Нашої держави. Не секрет, что тоді в пошуках грошей українці масово несли здаваті прикраси в ломбард. Тож уродженець Білої Церкви спробував “осідлаті хвилю”, організувавші точки зі скупівлі лому золотих виробів, заробляючі на різниці.
Невдовзі на Цій ніві частка звелено Вітюгова Із колішнім викладачем столичного інстітіту Сергієм Кисельова, что такоже з головою занурівся в підпріємніцьку діяльність, пов’язану Із скупівлею золото-ювелірних виробів у Києві. Чоловіки вірішілі об’єднати зусилля, та залучили до побудова власного “Ельдорадо” третю особу – Дмитра Тракалюка. Справи в ділків Швидко ПІШЛИ вгору, тім паче что їх Спільний бізнес ставши Ледь не ноу-хау, хоча й доволі сумнівнім з точки зору закону.
Відпочатку мова Йшла про контрабандне вивезення брухту золотих виробів за кордон. Надалі “золота імперія” модернізувалася за рахунок поставок в Україну неопробованіх ювелірних виробів з їх подалі “легалізацією”, себто підробкою.
“Схема виглядаю Наступний чином: у польських граверів ми замовлялі копії виробів із асортиментного ряду українських заводів. Надалі по напрацьованім каналах цею товар ввозили до України, де маркувалі его підробнімі клеймами, та віддавалі на реалізацію. Звісно, ​​что вартість” маркованої продукції “, тім паче з бирками знаних на весь світ підприємств Нашої держави на кшталт Одеського, Львівського, Київського ювелірних заводів, булу значний вищє собівартості. Успіх БУВ пріголомшлівій – если на качана становлення бізнесу ОБСЯГИ продукції, что ст зілася до України становила около 50 кілограм на місяць, то на ПіКу це були Тисячі тон золото-ювелірних виробів. загаль у копійчаних еквіваленті за всі роки Існування започаткована мною схема дозволила прічетнім до неї збагатітіся на 1 мільярд долларов! ” – не без гордощів розповідає Вітюгов.
Та зітхає – у Певний момент Власний частку прибутку Йому, начебто, довелося Вимагати зі зброєю в руках. Цьом передувало створення “легального фасаду” для “коштовної імперії” (у 2001 году були засновані компанії “ЮВК-Онікс” та “ЮВК-Агат”), через Який проводили лишь 1% від загально ОБСЯГИ продукції. А головне – вікріслення Вітюгова з ланки вигодонабувачів “золотої лихоманки”. ВІН говорити, что Кисельов и Тракалюк его підступно вікінулі зі Спільного бізнесу, розподілівші Частка компаньйона между собою. После чого уродженець Білої Церкви не стерпів образи та вдаючись до рішучіх Дій.

Справа про 35 кг золота
На качану 2006 року Конфлікт между екс-партнерами увійшов до гарячої фази. Вітюгов стверджує, что на тій годину на него Було скоєно серію замахів, а невдовзі ВІН на тривалий термін опинивсь за гратами.
Матеріали суднового реєстру дозволяють Відтворити, что именно закидали правоохоронці уродженцю Білої Церкви. Согласно Із ними, зранку 15 березня 2006 року Вітюгов (разом Із невстановленім спільніком та прихопив Із собою гранату РГД и пістолет Макарова) пріїхав до автомобільно-гаражного кооперативу “Русанівський-2”, де на тій годину знаходівся его Колишній партнер Дмитро Тракалюк.
Між чоловікамі відбулася розмова на підвіщеніх тонах та “покатушками”, коли Вітюгов, начебто погрожуючі зброєю, покинувши місце зустрічі “з щитом”. Тобто зі скарбом, юридичним власником якіх значить компанія “ЮВК-Агат”, но зберігаліся смороду Чомусь нема на підприємстві, а покоїліся в багажнику автівки Infiniti FX-35 Тракалюка. Мова идет про две сумки и поліетіленовій пакет, Всередині якіх знаходится значний Кількість ювелірних виробів із золота 585 проби – 9136 одиниць загальною вагою почти 35 кілограмів!
За обставинних інціденту Було порушене крімінальну дело, а Вітюгова – оголошено в розшук. Чоловік прібув до рійвідділку міліції у квітні 2006 року, втім ВІН відмовлявся візнаваті свою провину. Та обіцяв викластись все только у випадка всебічного Розслідування всієї “золотої паріміді”, якові разом Із Кисельова та Тракалюк Будували останнімі рокамі.
Золота лихоманка по-київськи
Золота лихоманка по-київськи
Золота лихоманка по-київськи
Золота лихоманка по-київськи

Вже тоді Вітюгов давав зрозуміті: Він готов до співпраці зі служити безпеки України та не довіряє співробітнікам столичного УБОЗу МВС, Який на тій годину очолював Валерій Гелетей. Последнего разом Із іншімі правоохоронцями й поніні “Журналіст” звінувачує у віконанні оплаченого Кисельова “замовлення”. А после власного затримання в 2006 году почав засіпаті чисельність Скарги різноманітні встанови та СИЛОВІ структури.
Золота лихоманка по-київськи
Золота лихоманка по-київськи
Золота лихоманка по-київськи
Золота лихоманка по-київськи

Наскільки ВІН БУВ щирим тоді – питання руба. Річ у ТІМ, что паралельно з юридичними Спроба захисту Вітюгов вдаючись до СПРОБА Здійснення підкупу судді Мирослави Марченко, Якій Віпа розглядаті его дело в Дніпровському райсуді Києва.
ВІН розповідає, что на качана 2007 року в Лук’янівському СІЗО познайомівся Із Станіславом Ламеко, Який начебто й предложили співкамерніку вірішіті питання относительно звільнення Сергія Олеговича в обмін на 150 тис дол. Тієї погодівся та доручили власній дружіні Ганні відкопаті тайник Із Викрадення Ранее Із багажника автівки Тракалюка золотом.
Надалі ЦІ скарби батько Вітюгова передавши дружіні Ламеко, а остання Залуччя такого Собі Андрія Ільніцького, что МАВ помочь у реализации ювелірних виробів. За іронією долі, кінцевім “покупцем” награбованого золота оказался Георгій Козюба, что входять до бізнес-імперії Кисельова и Тракалюка … Смороду поставили до відома правоохоронців, Які “накрили” коштовне вантаж та повернули его власникам.
Таким чином провалився план относительно Швидкого звільнення Вітюгова. У липні 2009 року его Було засуджено за скоєння розбійного нападу, но через істотні Порушення апеляційна інстанція Відправила справу “чорного ювеліра” на Додаткове Розслідування.

Тінь судді Чауса та зуби Скалозуба
Врешті-решт, 21 квітня 2011 року суддя Микола Чаус (Який у 2016 году прославівся Історію Із хабарем у размере 150 тис дол, Який зберігав в банках на власному городі та ніні чекає вирішенню своєї долі в Молдові) оголосів “Журналісту” вирок у виде наказание у віді 11 років позбавлення Волі з конфіскацією Всього майна. Цього разу вердикт “встояв” в апеляції и касації: Вітюгов відбув на відбуття наказание у Боріспільській віправній КОЛОНІЇ №119, звідки БУВ звільненій (на підставі постанови Боріспільського міськрайонного суду Київської області) 4 жовтня 2013 року Із заміною Залишки рядок ув’язнення на Виправні роботи .
Альо даже перебуваючих в установах несвободи, Вітюгов продовжував плекаті Надію поквітатіся Із своими опонента. У 2010 году Йому Віпа такий шанс: “Журналіст” каже, что его заяви про злочини “чорних ювелірів” Кисельова та Тракалюка були покладені в основу крімінального провадження, Яким опікувався на тій годину керівник Департаменту державної служби Боротьба з Економічною злочінністю МВС України Леонід Скалозуб ( на последнего “Журналіст” начебто Вийшов через майора ДДСБЕЗ Ігоря Бондаренка).
Сам Кисельов за життя давати геть Інший виклад подій, что трап Із его бізнесом 10 років тому. Начебто особини, набліжені до старшого сина президента Віктора Януковича, Вимагаю в него “відкупні” та частку в коштовній імперії в обмін на продовження історії “золотої лихоманки”. А коли ВІН отказался от Пропозиції такой СПІВПРАЦІ, его бізнес Було вщент зруйновано.
Як бі там НЕ Було, но согласно матеріалам суднового реєстру в середіні червня 2010 року Було порушене крімінальну дело №49-2979 “За фактом підроблення документу Звіту про операции з дорогоцінніх металів за IV квартал 2008 року ТОВ« ЮВК-Агат », Який Видається підпріємством, и Який надає права або звільняє від обовязків, з метою использование їх підроблювачем, использование завідомо підробленого документу та Здійснення господарської ДІЯЛЬНОСТІ з порушеннях умов Ліцензування, повязані з Отримання доходу у великих розмірах “(ч.ч. 1,3 ст.358 та ч.1 ст.202 КК України)
Розгром імперії “чорних ювелірів”
Претензії до фірми Кисельова и Тракалюка стосуваліся реализации 205 кг ювелірних виробів на Загальну суму 24,2 млн грн, коли “з метою пріховування від оподаткування Вказаним операцій невстановлені особи внесли недостовірні дані до податкової звітності, что спричинило шкоду державі на суму у размере 266,5 тис грн “. Втім, родзинка справи булу в ІНШОМУ.
Річ у ТІМ, что додатково Слідство Вказував на прічетність до протіправної схеми “чорних ювелірів” службових осіб Київського ювелірного заводу. Начебто “з метою Розширення кола реализации готової продукції з дорогоцінніх металів, у тому чіслі НЕ облікованої продукції, а такоже з метою Отримання надпрібутків та Ухилення від Сплата податків та других обовязково платежів” смороду вступили у попередня змов з службовими особами ТОВ “ЮВК-Агат” та ТОВ “ЮВК-Онікс”. Як наслідок у розпорядженні останніх виявило підроблені Державні клейма ВАТ “Київський ювелірний завод”, Які вікорістовувалі Кисельов і Ко.
“Зазначені товариства з давальніцької сировини Вказаним заводу Виготовляю ювелірні вироби, на якіх проставляється клеймо ВАТ” Київський ювелірний завод “. Вказані ювелірні вироби, без відповідного оприбуткування реалізовуваліся на территории України та близьким зарубіжжя, – позначають у фабулі справи. – Упродовж 2008-2010 років службові особи ТОВ “ЮВК-Агат” та ТОВ “ЮВК-Онікс” з метою Отримання надпрібутків та Ухилення від Сплата податків, незаконно виготовляв та вікорістовувалі Державні пробірні клейма Центрального казенного підприємства пробірного контролю державної пробірної служби Міністерства фінансів України та ВАТ “Київський ювелірний завод” для клеймування НЕ облікованіх ювелірних виробів “.
Напрікінці липня 2010 року правоохоронці здійснілі серію обшуків на территории, де знаходится виробничі потужності “золотої імперії”. Загаль тоді Було розпечатано Справжня “печеру Київських Аладінів” – вилуч 300 кг ювелірних виробів, две дюжини підробніх пробірніх клеймів, 56 штампів профільніх підприємств, 2 млн дол готівкою та безліч других коштовно.
Ось як згадувать про ЦІ скандальні події в ЗМІ тихий часів: “Міліція викрила крупну мафіозну ятір, что об’єднувала 130” чорних ювелірів “. Під прикриття легального підприємства в Києві вона безперешкодно працювала понад десять років … Перевірка Сайти Вся дорогоцінніх металів засвідчіла: браслети, кільця, ланцюжки та інші коштовності малі підробні клейма відоміх віробніків та контрабандним Шляхом постачаліся за кордон, а частина – направляти на реалізацію в Україні. Офіційно “тіньовікі” декларувалі только 1% реального ОБСЯГИ виробництва – все інше йшлось “наліво”. у підпільніх цехах обробляємих я около 3 тон невраховану золота на рік … У такого бізнесу були вплівові “дахувальнікі” у Владніл структурах “.

Зауважімо, что невдовзі історія “чорних ювелірів” “ЮВК-Онікс” та “ЮВК-Агат” різко зникло зі Шпальт видань, й поніні делу НЕ ухвалено остаточного решение (за №12012110000000592 провадження “висить” в ЄРДР та Наразі обліковується за Подільскім райвідділом полиции). Що ж стосується Кисельова, то з того часу ВІН НЕ Залишани Спроба повернути скарби, Які забрали во время обшуку правоохоронці.
Зокрема, п’ять років тому Сергій Костянтинович бідкався, Что за повернення коштовно правоохоронці у него вімагають 1 млн дол.
“Протягом 2010-2015 років працівнікамі ГСУ МВС України, СУ ГУМВС України в м. Києві Неодноразово, а самє НЕ менше вісімнадцяті разів, Було Здійснено обшукі належно мені володіння, як за місцем знаходження мого підприємства так І, за місцем мого проживання, а такоже проживання моїх рідних и зрештою, в ході Вивчення ними матеріалів “справи”, яка сягає 300 томів, які не підкріплено жодними доказ обставинних справи відносно ТОВ “ЮВК-Агат”, “ЮВК-Онікс” Щодо незаконних Дій. Вілучені документи и матеріальні цінності во время зазначеним незаконних обшуків и до ци пір перебувають у Вказаним “представителей” правоохороних ОРГАНІВ “на збереженні”. 6 квітня 2015 року я звернув з клопотанням до прокурора Подільської прокуратури в якому обґрунтував вікладені факти та просив Негайно повернути мені, як єдиному власнику, Дорогоцінні каміння діаманти вагою более 550 каратів, Смарагди вагою более 600 каратів, сапфірі вагою более 1100 каратів, рубіні вагою более 100 каратів, аметисти вагою более 5 000 каратів, аквамарин вагою более 1 000 каратів, гранати вагою более 5 000 каратів, топази вагою более 10 000 каратів, ци Тріні вагою более 1 000 каратів, янтар вагою более 15 000 каратів, та перли вагою более 35 000 каратів, Які були у мене вілучені во время незаконного обшуку 30 липня 2010 року за адресою Київ вул. Фрунзе 102, Які знаходяться на сьогоднішній день на відповідальному зберіганні в государственной установі “Державне сховище дорогоцінніх металів и дорогоцінного каміння України” та за Які посадові особи правоохороних ОРГАНІВ вімагають з мене хабар у размере один мільйон долларов США “, – позначають ювелір.
Альо довгий час всі его Спроба повернути скарби, что умістіліся в 356 пакетів, були Марні – судді відмовлялі у задоволенні чисельність клопотань Сергія Костянтиновича. Так само безрезультатно були й намагання Кисельова добиться Відкриття крімінальної справи відносно екс-начальника Департаменту ДСБЕЗ МВС України Скалозуба.
Нове життя Кисельова
Втім, Навесні 2016 року план Дій ювеліра, вочевідь, зізналася питань комерційної торгівлі змін. З того часу Кисельов заживши шірокої слави у ЗМІ после Серії своих відеоінтерв’ю в контексті так званої справи “діамантовіх прокурорів” – обвинуваченого у вімаганні хабаря в размере 150 тис дол підприємця Валерія Гібаленка, екс-заступника начальника Головного слідчого управління Генпрокуратури Володимира Шапакіна та колишня заступника прокурора Київської області Олександра Корнійця. Ювелір стверджував: у “камінцях”, Які були вілучені во время обшуку в Корнійця, ВІН впізнав коштовності, Які правоохоронці вінесли з его підприємства во время обшуку в 2010 году.

Прибічники такой Теорії проводили паралель между екс-прокурором та его колішнім підлеглім Валерієм коноводами. Останній свого часу (у якості слідчого СУ ГУМВС України в м. Києві) МАВ доступ до “скарбів” “чорних ювелірів” у державному сховіщі, Пожалуйста декілька разів відвідував. Та начебто міг “подарувати” діаманти Корнійцю у якості подяки за власне просування по службі. “Діамантовий прокурор” такі закиди на свою адресу відкидав: за його інтерпретацією віднайдені у нього камінчики він придбав у знайомого.

Зауважимо, що розслідування кримінальної справи щодо ймовірної появи частини “скарбів Кисельова” у Олександра Корнійця, а також екс-керманича столичної міліції Валерія Коряка так і не призвели до оголошення підозр колишнім правоохоронцям. Але, як стверджує Сергій Вітюгов, саме поява у медійному просторі його давнього опонента поновила його спроби помститися тезці та його найближчому оточенню.
“Картина маслом”
Як зазначено у тексті обвинувального акту, який зачитав 4 березня 2020 року прокурор Вадим Мельничук, злочинний план у “Журналіста” виник в 2016 році, коли він вирішив створити озброєну банду, до лав якої залучив співробітника СБУ Новікова та пенсіонера ОВС Павленка.
За версією слідства, ця трійця чоловіків відтоді скоїла серію розбійних нападів: спочатку на партнерів Кисельова – Юрія Чорного (24 липня 2017 та 19 липня 2018 року відповідно) та Георгія Козюбу (25 грудня 2017 року), а навесні минулого року планувала напад на самого Сергія Костянтиновича, коли Вітюгов його застрелив.

Надалі банда начебто планувала скоїти крадіжку з гаражу загиблого ювеліра, але 13 квітня 2019 року членів угруповання було затримано. Зауважимо, що по “гарячих слідах” правоохоронці стверджували: Вітюгов і Ко начебто планували в цей день підірвати родину Кисельових (дочку та дружину застреленого ювеліра) і їх близьких прямо під час поминальних заходів.

Втім, згодом ці претензії в бік обвинувачених було знято. Так само зникла із матеріалів справи “ювелірного месника” і будь-яка згадка про шедевр французського художника Поля Сіньяка “Порт Ла Рошель”.
У квітні 2019 року МВС звітувало: саме Вітюгов причетний (більше того – він надав свідчення під запис щодо цього) до викрадення цього полотна в травні 2018 року з музею мистецтв міста Нансі.

Більше того – вбивцю “чорного ювеліра” перевіряли на дотичність до серії інших гучних крадіжок екземплярів живопису на Батьківщині Олександра Дюма. Мова йде про:

– картину “Портрет дівчини блондинки” пера Жана Ренуара, викрадену шляхом обману 30 вересня 2017 року у місті Сан-Жермен-ан-Ле;
– картину “Берк, пожвавлений пляж, близько 1880-1885 рр.” Ежена Будена, що зникла 10 листопада 2018 року у Версалі;
– картину “Париж, площа Пігаль” Ежена Гальєн-Лалу;
– “Гостьову книгу мадам Злетен” вартістю 120-150 тис євро, яку викрали 27 червня 2017 року в Парижі в аукціонному будинку Дроу.

Як свідчать матеріали судового реєстру, надалі слідство дійшло до думки, що Вітюгов не брав особисту участь у крадіжці картин на території Франції. З урахуванням інформації, отриманої від компетентних органів Австрійської Республіки, було встановлено причетність до вчинення даних протиправних дій трьох чоловіків, а також невстановленої жінки…
Сам Вітюгов під час судового розгляду заявив, що гранату під час затримання йому в автівку підкинули самі правоохоронці, які надалі вимагали від нього давати ті покази, що узгоджуються з версією слідства. “Сьогодні той годинник, який не ти, а поліцейські зняли з руки вбитого Кисельова – аргумент проти тебе, гарантія пожиттєвого вироку, щоб ти не казав… Я з вуст прокурора чув у Шевченківському райсуді: “Ну так, переборщили опера, гранату підкинули даремно”, – зауважив “Журналіст”.
Окрім того, він додав: начебто оперативних співробітників поліції, які приходили до нього під час утримання під вартою, окремо цікавили покази проти майора СБУ, якого правоохоронці записують у члени банди “ювелірного месника”.
“Щодо Новікова вони надзвичайно закусилися через те, бо під час обшуку на вулиці Копиловській були виявлені матеріали, які свідчать про здійснення зовнішнього спостереження контррозвідки Служби безпеки України за генералом (нині екс-керівникові Департаменту захисту економіки Національної поліції Ігорем – Ред.) Купранцем. Ці полковники мені чітко вказали: “Це наша людина, друг нашого патрона (голови МВС Арсена Авакова – Ред.), тож Новікову кінець”. Далі в матеріалах справи було відпочатку вказано, що готувалося вбивство генерала Купранця – це “ходячий” гаманець Авакова”, – відзначив Вітюгов.

У перерві під час засідання він надав Dетектив-Info розлогу доповідь про те, що саме призвело до його довготривалого конфлікту з Сергієм Кисельовим, чому він його вбив та які правоохоронці нібито допомагали із “дахом” ювелірній імперії загиблого. Далі його пряма мова.
“Я тринадцять років – від 2006 року намагався привернути увагу правоохорнних органів до злочинів, які скоювалися Кисельовим, зокрема й щодо мене. Мова йде про щонайменше п’ять “проплачених” замахів на моє життя, 200 тисяч судді Чаусу, які Кисельов сплатив за мій одинадцятирічний вирок,.. про підкинуті 9 штучок ювелірних виробів за місцем мого мешкання та брехливі покази Тракалюка – це друг Кисельова та мій колишній партнер по бізнесу… Мене із бізнесу, який я придумав, просто викинули. Далі була сфальшована кримінальна справа по статті “розбій”, хоча насправді мав місце максимальний примус (з боку Вітюгова по відношенню до Тракалюка – Ред.) задля виконання договірних відносин, 200 тисяч було сплачено судді Чаусу – про це мені казали люди, які цим займалися – підручні Гелетея, які неодноразово відвідували мене під час досудового слідства та пізніше. Ці особи відверто казали: живим я до табору (колонії – Ред.) за будь-яких обставин не доїду. Але так зійшлися зірки, що я таки доїхав, – вперше виступав перед ЗМІ обвинувачений у вбивстві. – Тож у 2010 році мені вдалося звернути увагу через мого знайомого – генерала Скалозуба, начальника ДДСБЕЗ (з 2007 до 2010 року Леонід Скалозуб очолював Департамент Державної служби боротьби з економічною злочинністю МВС України, від 2013 року – заступник голови правління Першого Українського міжнародного банку з питань безпеки – Ред.). Тобто все, що трапилося із бізнесом Кисельова у 2010 році – трапилося за моєю ініціативою. Тоді було вилучено півсотні штампів профільних ювелірних підприємств України, 22 підробних пробірних клейма. Про це за чотири місці Генеральна прокуратура як води в рот набрала – все зводилося до якихось бухгалтерських недоліків. Й ніхто наразі не згадує про ці штампи та клейма… Хоча ще тоді казали – через Палату пробірного нагляду проводився тільки 1% від діяльності…
За півроку до подій 2010 року Кисельов тут в залі суду неодноразово казав – я ніякого стосунку не має до виробництва та продажу ювелірних виробів взагалі. Але ж як це розходиться із тим, коли він почав давати покази після спроби мене підірвати влітку 2015 року, після чого я поїхав до Швеції та намагався отримати там статус біженця. Й коли у січні в програмі “Люстратор” я побачив, як Кисельов розповідав, що він чесний бізнесмен, який постраждав від команди Януковича і в нього намагалися “віджати” бізнес, у мене вибухнув мозок. Люди дорогенькі, це людина, яка разом зі мною (що я не спростовую) побудувала кримінальний бізнес з обігом більше 1 мільярда доларів! Його “дахували” Валерій Гелетей, якому відпочатку в 2006 році занесли кілька сотен тися доларів за мою ліквідацію… Протягом тринадцяти років я пройшов усі інстанції – напередодні мого від’їзду до Швеції я написав заяву до Генеральної прокуратури, де виклав усі факти замахів на мене та злочинної діяльності Кисельова, пояснив – я скоро їду (за межі України – Ред.), виявив бажання надати покази на детектор брехні. У відповідь – тиша. Але вже перебуваючи в Швеції після того, як я побачив (у відеосюжеті – Ред.) позицію Кисельова, коли він почав позиціонувати себе як чесного бізнесмена, то написав величезного листа (на той час генеральному прокурору – Ред.) Юрію Луценко. Там були зазначені усі факти злочинної діяльності Кисельова, які викладалися мною ще в 2008 році генералу Скалозубу, факти вбивств людей Кисельовим (я вважаю, що він причетний до цього). Тиша була мені у вудповідь. Втім, загалом Луценко взяв цю ситуацію собі на олівець. І та обставина, коли були повернуті золото-ювелірні вироби центнерами з державного сховища – вважаю, що Юрій Луценко отримав з цього відповідну мзду. І не просто так він не прокоментував на своїй сторінці в Facebook обставини вбивства Кисельова – резонансний випадок, а він коментував і набагато менші речі. Вважаю, що він до цього причетний – а як насправді було, покаже час. Але звертаю вашу увагу, що справа “ЮВК-Агат” трапилася за моєю допомогою. У моій справі 04/13/091 збереглися обставини відвідин мене майором ДДСБЕЗ Бондаренко – підлеглого генерала Скалозуба, на якого знайшов вихід мій товариш. Цього чоловіка згодом було вбито, він повернувся в “цинку” із Турції, це на той час діючий капітан Служби безпеки Валерій Іщенко – мій друг”.

Вітюгов зазнається: це він застрелив Кисельова рік тому, але “рівно за секунду до того, як ця людина відкрила б вогонь” у його бік. “Коли я сідав в машину (до Кисельова – Ред.) я не планував вбивати цю людину, мені в страшному сні таке б не наснилося. Якби я хотів його вбити, я б це зробив геть інакше… Насправді я намагався під відеозапис отримати його щиросердне каяття та зізнання у п’ятьох замахах на мене, 200 тисячах, які він сплатив судді Чаусу за мій вирок, хотів почути про його причетність до долі близьких мені людей – хтось із них безвісно зник, хтось загинув за загадкових обставин. Чого варта доля одного тільки Ігоря Караватського – на протязі двох місяців його труп довели до стану гнильної емфіземи… Ця людина на моє прохання знімала з сервера Козюби тіньовий обіг по всій Україні на протязі кількох років. Його справа присипана пилом в Печерському суді – його вбили, він помер страшною смертю: його коліна зтерті до кісток… Справа була закрита, його поховали за державний кошт і тільки згодом – повідомили рідних. Я знав цю людину: на моє прохання на так званий носій на протязі кількох років використовуючи програму-шпигун вона викачувала (інформацію – Ред.) у Георгія Козюби, щодо якого мені наразі інкримінують розбій. Роками, тонами, десятками тон тіньовий обіг компанії “ЮВК-Агат” по всій Україні. Те, що проходило через Георгія Козюбу – колишнього гравера “Ремточмеханіки”, який мене сьогодні обвинувачує в розбії. Ті 52 штампа профільних ювелірних підприємства України та 22 підробних клейма – його робота. Через те, що злив компромат на Кисельова, він втратив більше 100 мільйонів доларів. Щорічно компанії “ЮВК-Агат” і “ЮВК-Онікс” приносили йому, починаючи від 2010 року й до того моменту, коли він загинув після зустрічі зі мною… Так, я його вбив! Але вбив тому, що розумів – якщо не вб’ю я, то вб’є він. Жодного сумніву щодо цього”.
Остаточну долю Сергія Вітюгова та правоохоронців Новікова і Павленка, яким інкримінують участь в очолюваному “Журналістом” ОЗУ вирішить суд. А поки що служителі Феміди розглядають клопотання родини загиблого Сергія Кисельова, які просять подовжити їх охорону. У відповідному зверненні дружина застреленого ювеліра, зокрема, зазначає – на її адресу надходили погрози від… його партнера по бізнесу Дмитра Тракалюка. Схоже, “золота лихоманка” продовжує збирати свою жатву…
detective-info.com



Источник – antikor.com.ua

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *